Фельштинський Юрій Георгійович

У 1974 році вступив на історичний факультет МДПІ ім. Леніна. В 1978 емігрував з СРСР до США. У США продовжив вивчення історії спочатку в Брандайському, потім у Ратгерському університеті, де отримав ступінь доктора філософії — Ph. D. (історія). У 1993 р. захистив докторську дисертацію в Інституті історії Російської академії наук і став першим і єдиним (2016) громадянином іноземної держави, якому в Росії було присуджено вчений ступінь доктора історії.

Фельштинський є редактором-упорядником і коментатором декількох десятків томів архівних документів з російської історії ХХ ст. Зокрема, збірники: «СРСР-Німеччина. 1939» (вид. Vilnius: Mokslas, 1989), автор книг «Більшовики та ліві есери» (Париж, 1985); «До історії нашої закритості» (Лондон, 1988; Москва, 1991); «Крах світової революції» (Лондон, 1991; Москва, 1992); «Вожді в законі» (Москва, 1999). Відомий як публікатор архіву Троцького.

Після опублікування викриваючих злочини путінського режиму книг: «ФСБ підриває Росію» (в співаторстві з О.Литвиненком) та «Корпорація: Росія і КДБ в часи президента Путіна» (в співаторстві з В. Прибиловським) — державна російська пропаганда почала представляти Фельштинського «співробітником», «радником» або «найманцем» Бориса Березовського. Так російський журналіст Михайло Ростовський стверджував в «Московському комсомольці» в 2002 році, що Фельштинський був одним з «головних політичних радників Бориса Березовського».

У статті російського журналіста Романа Шлейнова в «Новій газеті» в 2004 році Фельштинський вказаний як «радник Бориса Березовського, історик, емігрант».

У листопаді 2006 від отруєння радіоктивним полонієм-210 у Лондоні помер Олександр Литвиненко. У грудні 2007 року колишній слідчий КДБ і ФСБ Михайло Трепашкін заявив, що, за його джерелами у ФСБ, «кожен, хто був залучений до публікації книги „ФСБ підриває Росію“, буде вбитий»; і що три агенти ФСБ вже здійснили поїздку до Бостона, щоб підготувати вбивство Юрія Фельштинського[2]. Після цього у Лондоні насильною смертю помер колишній російський державний діяч і олігарх Борис Березовський, який виступав критиком Путіна і спонсором книги. Фельшинський певен, що Березовський був убитий.

• Большевики и левые эсеры. Октябрь 1917 — июль 1918 (укр. «Більшовики та ліві есери. Жовтень 1917-липень 1918»; Paris: YMCA-Press, 1985)
• К истории нашей закрытости (укр. «До історії нашої закритості» (London: Overseas Publications Interchange, 1988; Москва: Терра, 1991)
• СССР — Германия: 1939—1941. Сборник документов в 2-х кн. (укр. СРСР-Німеччина: 1939-1941. Збірка документів у 2 кн.; Vilnius: Mokslas, 1989)
• Крушение мировой революции (укр. «Крах світової революції»; London: Overseas Publications Interchange, 1991; Москва: Терра, 1992)
• Вожди в законе (укр. «Ватажок в законі»; (Москва: Терра, 1999)
• ФСБ взрывает Россию (укр. ФСБ підриває Росію; New York: S.P.I. Books, 2002, англійською; New York: Liberty Publishing House, 2002, російською) — у співавторстві з Олександром Літвинєнком
• Третья мировая: битва за Украину (укр. Третя світова: битва за Україну; Київ: Наш Формат, 2015) — у співавторстві з Михайлом Станчевим

• Юрій Фельштинський, Михайло Станчев. Третя світова: битва за Україну. Переклад з російської: Володимир Єшкілєв. Київ: Наш Формат, 2015. 456 с. ISBN 978-617-7279-02-9

• Персональний сайт Ю. Г. Фельштинського (рос.)