Idolomantis diabolica

Idolomantis diabolica, диявольський квітковий богомол[3], іноді також бісова квітка[4] — єдиний вид богомолів роду Idolomantis родини Емпузові (Empusidae). Це один з найбільших видів богомолів. У природі поширений у Східній Африці, популярний серед тераріумістів як домашній улюбленець.

?
Idolomantis diabolica

Самиця
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Богомоли (Mantodea)
Родина: Емпузові (Empusidae)
Підродина: Blepharodinae
Рід: Idolomantis
Uvarov, 1940
Вид: I. diabolica
Idolomantis diabolica
(Saussure, 1869)
Синоніми[1][2]
* Idolomantis diabroticum (Shelford, 1903)
  • Idolum diabolica (Saussure, 1869)
  • Idolum diabroticum (Shelford, 1903)
Посилання
Вікісховище: Idolomantis diabolica
EOL: 8103476
NCBI: 444707

Опис

Довжина тіла у самок часом досягає 14 см, у самців — 11 см. У обох статей добре розвинені крила, розмах яких у деяких особин доходить до 16 см. Складені крила закривають кінець черевця.

Забарвлення тіла чортової квітки варіює від зеленого до світло-коричневого. Личинки зазвичай темно-коричневого або навіть чорного кольору. Забарвлення разом з шипами, виростами тіла, голови та ніг створює гарне маскування, що робить богомола непомітним серед рослинності.

Спосіб життя

Способом життя ці богомоли зобов'язані своєму природному камуфляжу. З одного боку він дозволяє комахам спокійно вичікувати у засідці здобич, яка наближається досить близько, не помічаючи хижака, зводячи його витрати енергії до мінімуму. З іншого боку маскування — відмінний засіб захисту від хижаків.

У першій личинковій стадії ці богомоли харчуються зеленими падальними мухами, поступово розширюючи свій раціон. Основу раціону дорослих складають літаючі комахи: метелики, коники, джмелі, оси, бджоли і мухи. Можуть нападати на дрібних ящірок.

I. diabolica линяє 8 разів, останнє линяння настає зазвичай за 6 місяців. Після нього вони стають статевозрілими. Подальша тривалість життя цих комах залежить від статі: самиці живуть ще близько 6-8 місяців, а от самців з'їдають самиці під час спаровування.

Поширення і статус

Ареал виду не особливо широкий і, на жаль, скорочується. Зустріти Idolomantis diabolica можна тільки на території Східної Африки: в Ефіопії, Сомалі, Кенії, Малаві, Танзанії та Уганді. Віддають перевагу вологим широколистим лісам і чагарникам.

Даних про стан і чисельність виду в ентомологів точних даних немає. Однак можна точно сказати, що популяція стрімко скорочується. Непоправної шкоди бісовим квіткам завдає вилов і торгівля на чорному ринку, попит на таких екзотичних комах надзвичайно високий.

Примітки

Посилання

  • I. und R. Bischoff, C. Hessler, M. Meyer: Mantiden: Faszinierende Lauerjäger. Edition Chimaira, 2006 ISBN 3-930612-45-3
  • Reinhard Ehrmann: Mantodea: Gottesanbeterinnen der Welt. NTV, 2002 ISBN 3-931587-60-6
  • Alfred Kaestner, Arno Wetzel: Lehrbuch der speziellen Zoologie. Band 1: Wirbellose. 3. Teil: Insecta. Gustav Fischer Verlag, Jena 1972, S. 358—359 ISBN 3-43730-177-2
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.