Камуфляж

Деякі види, наприклад хамелеон, восьминіг, кальмар або камбала, здатні змінювати забарвлення тіла під колір фону (див. Мімікрія) .

«Розчленовувальний» камуфляж використовують мавпи гвереци — їх білий хвіст, перекинутий через чорне тіло під час сну, руйнує контури тіла при погляді збоку[1].

Мисливецьі завжди наслідували тварин, за якими полювали, прикріплювали до свого одягу траву. Американські індіанці надягали шкури бізона при полюванні на нього.

Камуфляж буває як однотонним так і різнокольоровим. Найпоширеніший колір камуфляжу — колір хакі. Польова військова форма одягу стала цілеспрямовано шитися з тканини захисно-маскувального кольору наприкінці XIX — на початку XX століття. В XIX століттяі — під час повстання Сипаїв британські колоніальні війська в Індії перейняли колір хакі (з перської — «кольору пилу»). Форма кольору хакі успішно показала себе на полі бою в південноафриканській війні з бурами 1899—1902 рр., Незабаром її перейняли російські та інші війська і широко використовували протягом Першої світової війни.

Снайпер у камуфляжі Ghillie.

В 1909 рік у американський художник Еббот Тайер випустив книгу «Забарвлення в тваринному світі» (Coloration in the Animal Kingdom). Описані в ній принципи послужили основою для створення теорії наукової мімікрії, на основі якої розроблені принципи військового камуфляжу[2]. Під час Першої світової війни британський художник і офіцер військово-морського флоту Норман Уілкінсон розробив особливу схему маскування для військового флот а — так званий «сліпучий камуфляж» (іноді використовується більш загальний термін «деформуючий камуфляж»). Цей камуфляж не намагався заховати судно, а утруднював оцінку відстані до нього, його швидкості та курсу[3].

замаскований снайпер

У 1939 році французький художник російського походження Владимир Баранов-Россинэ запатентував плямисту військову форму («пуантилістично-динамічний камуфляж», «хамелеон-метод»)[4].

Різні види камуфляжу для лісу, пустелі і снігу

Всі принципові схеми армійських камуфляжних малюнків розроблялися під конкретну місцевість, на якій знаходяться військовослужбовці, з урахуванням нормативних вимог до маскування на відкритій місцевості. За основу береться людський зір в світлий час доби. Він є точкою відліку при складанні колірної насиченості малюнка, його геометричної побудови, контрастності між межують фрагментами. Силові структури всіх держав часом прийшли до використання камуфляжних малюнків для виготовлення військового екіпірування, щоб уберегти особовий склад при веденні бойових дій.

Радянські офіцери в камуфляжній зимовій польовій формі, навчення на Лібавському полігоні, ЦГВ, зима 1985

До початку Другої світової війни камуфляж був повсюдно використаний у всіх родах військ із урахуванням географічних особливостей місця передбачуваного бою. Під час Другої світової війни використовувався зимовий камуфляж — білі маскхалати, вдягались на шинелі. В СРСР камуфляжна форма до початку[5] Другої світової для прикордонників, снайперів, саперів, розвідників і диверсантів. Це були маскувальні костюми з нерівними плямами (в формі амеби) коричневого або чорного кольору на тлі кольору хакі або зеленому[6]. В 1944 рік у з'явилися камуфляжні костюми світло-зеленого кольору з брудно-сірим малюнком, що імітує листя, або з малюнком, що нагадує нинішній «цифровий» камуфляж.

Камуфляжне забарвлення танку ЗС Індії

Після війни потреба робити камуфляжну форму майже відпала. Однак наприкінці 1950-х рр. у зв'язку із військовими діями в Південно-Східній Азії камуфляжний бум відновився. Для армії США тоді пошили 43 маскувальних комплекти, серед них: «пустеля», «ліс», «джунглі», «зима» та інші.

Американці використовували камуфляж до війни у ​​В'єтнамі, існував камуфляж «Дакхантер», який використовується 2-ї бронетанкової дивізією при «Операція Кобра», але зі збільшенням кількості випадків вогню по своїм цей камуфляж був знятий, в основному обмежувалися прикріпленням до своїх шоломам гілочок, трави, листя (можливо — через складнощі з розрізненням під час бойових дій своїх).

В 1984 році створений «цифровий» камуфляж: на солдатську форму нанесений малюнок, схожий на конфігурацію піксельів на екрані монітора. Такий малюнок заважає оку фіксуватися на об'єкті, змушуючи сприймати його як «білий шум», так само засліплює камуфляжу, заважає визначити його форму і рух.[7]

USS Mahomet в засліплюючому камуфляжі

« Уест Пойнт» пофарбований у камуфляжний колір липень 1945 рік

• Flecktarn
• Мімікрія
• Маскувальний костюм
• Флора (камуфляж)
• Кольори для різних типів місцевості
• Осліпляючий камуфляж

• Акимушкин И. И. Мир животных: Млекопитающие, или звери. — 4-е изд., испр. и доп. — М.: Мысль, 1998. — 455 с.: ил. — С. 416—417
• Бор Стенвик. Все мы врём: Как ложь, жульничество и самообман делают нас людьми = Bar Stenvik. Bloff - hvordan juks og selvbedrag gjшr oss til ekte mennesker. — М. : Альпина Паблишер, 2016. — 503 p. — ISBN 978-5-9614-5855-8.

• Behrens, Roy R. (2002). False Colors: Art, Design and Modern Camouflage. Bobolink Books. ISBN 0-9713244-0-9.
• Behrens, Roy R. (2009). Camoupedia: A Compendium of Research on Art, Architecture and Camouflage. Bobolink Books. ISBN 978-0-9713244-6-6.
• Behrens, Roy R. (editor) (2012). Ship Shape: A Dazzle Camouflage Sourcebook. Bobolink Books. ISBN 978-0-9713244-7-3.
• Beddard, Frank Evers (1892). Animal Coloration: an account of the principal facts and theories relating to the colours and markings of animals. Swan Sonnenschein.
• Cott, Hugh B (1940). Adaptive Coloration in Animals. Methuen.
• Darwin, Charles (1859). On the Origin of Species. John Murray. Reprinted 1985, Penguin Classics.
• Poulton, Edward B (1890). The Colours of Animals: their meaning and use, especially considered in the case of insects. Kegan Paul, Trench, Trübner.
• Thayer, Abbott H; Thayer, Gerald H. (1909). Concealing-Coloration in the Animal Kingdom. Macmillan.
• Goodden, Henrietta (2009). Camouflage and Art: Design for Deception in World War 2. Unicorn Press. ISBN 978-0-906290-87-3.
• Latimer, Jon (2001). Deception in War. John Murray. ISBN 978-1-58567-381-0.
• Newman, Alex; Blechman, Hardy (2004). DPM — Disruptive Pattern Material: An Encyclopaedia of Camouflage: Nature, Military and Culture. DPM. ISBN 978-0-9543404-0-7.
• Stevens, Martin; Merilaita, Sami (2011). Animal Camouflage: Mechanisms and Function. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-15257-0.
• Wickler, Wolfgang (1968). Mimicry in plants and animals. McGraw-Hill. ISBN 978-0-07-070100-7.
• Elias, Ann (2011). Camouflage Australia: Art, Nature, Science and War. Sydney University Press. ISBN 978-1-920899-73-8.
• Forbes, Peter (2009). Dazzled and Deceived: Mimicry and Camouflage. Yale University Press. ISBN 978-0-300-17896-8.
• Herring, Peter (2002). The Biology of the Deep Ocean. Oxford University Press. ISBN 978-0-19-854956-7.
• Rothenberg, David (2011). Survival of the Beautiful: Art, Science and Evolution. Bloomsbury. ISBN 978-1-60819-216-8.
• Barkas, Geoffrey; Barkas, Natalie (1952). The Camouflage Story (from Aintree to Alamein). Cassell.
• Casson, Lionel (1995). Ships and Seamanship in the Ancient World. JHU Press. ISBN 978-0-8018-5130-8.
• Newark, Tim (2007). Camouflage. Thames and Hudson, with Imperial War Museum. ISBN 978-0-500-51347-7.

для дітей

• Kalman, Bobbie; Crossingham, John (2001). What are Camouflage and Mimicry?. Crabtree Publishing. ISBN 978-0-86505-962-7. (ages 4–8)
• Mettler, Rene (2001). Animal Camouflage. First Discovery series. Moonlight Publishing. ISBN 978-1-85103-298-3. (ages 4–8)

• Ohio State University: The Camouflage Project — interplay of science and art
• Behrens, Roy. A Chronology of Camouflage
• «An informal study into camouflage»
• Справочник камуфляжа
• Камуфляж

Камуфляж за країною