Indarctos
Indarctos — вимерлий рід ведмедевих, представники якого мешкали на території Північної Америки, Європи та Азії протягом міоцену, приблизно 11,1 — 5,3 млн років тому. Найстарішого представника цього виду було знайдено в Аризоні (~ 11,1—7,7 млн років), а наймолодшого — в Казахстані. У Північній Америці представники цього роду жили поруч з представниками іншого вимерлого роду Plionarctos.
? †IndarctosЧас існування: міоцен (11,1 — 5,3 млн років тому) | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Череп I. atticus | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
†Indarctos salmontanus Pilgrim, 1913 | ||||||||||||||||
Види | ||||||||||||||||
†I. punjabensis (Lydekker, 1884) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Класифікація
Морфологічно представники цього роду були досить примітивні, тому за різними класифікаціями Indarctos розглядається або як предок справжніх ведмедевих, або як представник базальної до ведмедевих клади. Вчені висували різні гіпотези щодо класифікації цього роду:
Види
Виділяють низку представників роду Indarctos, однак більшість з них відомі лише за фрагментарними рештками, що не дають науковцям достатньої інформації про їх анатомію і спосіб життя. При описанні видів часто не береться до уваги наявність статевого диморфізму, палеогеографічної й індивідуальної мінливості, тому багато видів є сумнівними з таксономічної точки зору.
Деякі види роду Indarctos:
- I. arctoides. Цей вид був рослиноїдним. Він, імовірно, був предком I. punjabensis.
- I. punjabensis Цей вид є наймолодшим і останнім видом роду Indarctos. Він був поширений 6,3–6,5 млн років тому по всій Євразії. Він відомий за рештками. знайденими в Казахстані, Пакистані та Китаї. Він походить від більш раннього I. arctoides, однак був всеїдним і більшим за розмірами. Він вимер в кінці міоцену[6].
Примітки
- Qiu, Zhan-Xiang; Tedford, R. H. (2003). Shānxī bǎo dé yìndù xióngyīxīn zhǒng [A New Species of *Indarctos* from Baode, China]. Vertebrata PalAsiatica 41 (4): 278–288. Проігноровано невідомий параметр
|script-title=
(довідка) - MacDonald, J. R. (1959). The Middle Pliocene Mammalian Fauna from Smiths Valley, Nevada. Journal of Paleontology 33 (5): 872–887. JSTOR 1300922.
- J. Chorn and R. S. Hoffman. 1978. Ailuropoda melanoleuca. Mammalian Species 110:1-6
- Hunt, R. M. (1998). «Ursidae». Jacobs, Louis; Janis, Christine M.; Scott, Kathleen L., eds. Evolution of Tertiary Mammals of North America: Volume 1, Terrestrial Carnivores, Ungulates, and Ungulate like Mammals. Cambridge, UK: Cambridge University Press. pp. 174—195. ISBN 0521355192.
- M. J. Salesa, M. Antón, S. Peigné and J. Morales. 2006. Evidence of a false thumb in a fossil carnivore clarifies the evolution of pandas. Proceedings of the National Academy of Sciences 103(2):379-382
- Late Miocene Indarctos (Carnivora: Ursidae) from Kalmakpai Locality in Kazakhstan. www.zin.ru. Процитовано 22 грудня 2020.