International Bank Account Number

Заснування коду IBAN спочатку було призначено для стандартизації міжбанківських розрахунків на території Європейського союзу, але зараз він застосовується і в інших країнах світу. Його використання дозволяє прискорити і здешевити міжбанківські платежі (переказ грошей з однієї країни Євросоюзу в іншу з використанням коду IBAN зазвичай коштує стільки ж, скільки і переказ усередині країни: наприклад, у німецькому Postbank банківський переказ із зазначенням IBAN і BIC є безкоштовним).

Із 2007 офіційним реєстратором стандарту IBAN стала компанія SWIFT[2].

На 1 жовтня 2010 платежі із застосуванням IBAN здійснювалися в 49 країнах, зокрема, з країн колишнього СРСР, у Грузії (із 03.05.2010[3]), Естонії, Казахстані (із 7 червня 2010[3]), Латвії та Литві[4]. Із 1 січня 2013 використання коду стало обов'язковим в міжнародних переказах для всіх банків Республіки Молдова[5]. В Азербайджані рахунки клієнтів комерційних банків приведені до структури IBAN з 3 січня 2013[6]. У Бразилії IBAN запроваджений із 1 липня 2013[7].

Станом на 1 квітня 2013 платежі з використанням IBAN здійснювалися в 62 країнах: Австрія, Азербайджан, Албанія, Андорра, Бельгія, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Британські Віргінські острови, Велика Британія, Угорщина, Гватемала, Німеччина, Гібралтар, Греція, Грузія, Данія, Домініканська Республіка, Ізраїль, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Казахстан, Кіпр, Князівство Ліхтенштейн, Королівство Бахрейн, Коста-Рика, Кувейт, Латвія, Ліван, Литва, Люксембург, Маврикій, Мавританія, Македонія, Мальта, Молдова, Монако, Нідерланди, Норвегія, Об'єднані Арабські Емірати, Окупована Палестинська територія, Пакистан, Польща, Португалія, Румунія, Сан-Марино, Саудівська Аравія, Сербія, Словаччина, Словенія, Туніс, Туреччина, Україна, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швейцарія, Швеція, Естонія[8].

Із 1 лютого 2014 на всій території Євросоюзу запроваджена SEPA (англ. Single Euro Payments Area) — єдиний європейський порядок безготівкових платіжних операцій. SEPA замінить національні платіжні системи 28 країн-членів ЄС, Ісландії, Ліхтенштейну, Монако, Норвегії та Швейцарії. У SEPA для ідентифікації банку та номера рахунку використовується IBAN, додатково вказується BIC/SWIFT-ідентифікатор банку[9][10].

Станом на 30 серпня стандарт було запроваджено у 103 країнах світу[11].

Формат коду IBAN:

• 1-2 символ — код країни (за стандартом ISO 3166-1 alpha-2), де розташований банк, який обслуговує відповідний IBAN
• 3-4 символ — контрольне число, що розраховується за алгоритмом MOD 97-10 (відповідно до стандарту ISO 7064)
• 5-34 символ — внутрішньодержавний номер рахунку (англ. Basic Bank Account Number — BBAN), що містить як власне номер рахунку, так і ознаку банку, який його обслуговує. Детальний зміст цієї частини визначається кожною країною, яка розробляє свій національний формат коду.

Довжина IBAN не може перевищувати 34 знаки.

Концепцію національного стандарту для забезпечення клієнтів українських банків кодами IBAN було розроблено 2006 р.[13] Український формат IBAN було розроблено у 2008 році робочою групою асоціації УкрСВІФТ під керівництвом Левшакова С. Ф.[14] та зафіксовано в документі «Положення про правила формування IBAN (міжнародного номера банківського рахунку) в Україні». Настанова про правила формування міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні була затверджена 11.10.2010 р. і набула чинності першого січня 2011 р.[15]

Станом на 01.04.2013 IBAN було прийнято як один з варіантів формату рахунку для міжнародних переказів[16]. Використання IBAN в Україні було необов'язковим і залежало від конкретного банку. При відкритті рахунку у валюті IBAN видавали ВТБ Банк, Д-М Банк, ПриватБанк, Траст-Капітал Банк[13][17].

Зарахування коштів, що надійшли з указанням українського формату IBAN, відбувалось у звичайному режимі. Із формального погляду регулятора, IBAN був варіантом форматування внутрішньоукраїнського номера рахунку клієнта. У офіційного супроводжувача стандарту — компанії SWIFT — український формат IBAN зареєстрований у 2016 році[18].

Впровадження IBAN як стандарту в Україні було ініційовано Незалежною асоціацією банків України[19].

Наприкінці 2018 року НБУ ухвалив постанову, за якою з 1 квітня 2019 року всі банки України мали відкривати клієнтам нові рахунки у стандарті IBAN, а до 31.10.2019 мали самостійно змінити номери рахунків клієнтів на IBAN зі збереженням чинного номера аналітичного рахунку[20]. У лютому 2019 року початок запровадження нового стандарту було відтерміновано до 5 серпня[21]. Планувалося, що в перехідний період (із 5 серпня по 30 жовтня 2019 року) застосовуватимуться і старий, і новий стандарти. Із 1 листопада 2019 року в розрахункових документах реквізит «Рахунок» мав заповнюватися тільки за стандартом IBAN[22].

За зверненням Державної казначейської служби України, Національний банк Постановою Правління від 26.09.2019 № 118 продовжив термін приймання до оплати платіжних доручень за старими рахунками (не IBAN) до 12.01.2020 включно, для забезпечення виконання бюджетних програм[23].

3 13 січня 2020 року банками до виконання приймаються платежі виключно з IBAN-реквізитами[24].

Після впровадженням IBAN Національний банк планував виключити реквізит «код банку» з розрахункових документів, оскільки IBAN вже містить необхідну інформацію про банк[25].

• SWIFT
• CIPS
• Банківський рахунок

• Арбузов С. Г. Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
• Офіційний сайт Європейського комітету з банківських стандартів
• Поговоримо про IBAN. УкрСВІФТ. Процитовано 26 липня 2019.
• Thomas Günther (30 жовтня 2010). Create or check International Bank Account Numbers. Процитовано 24 липня 2019. (англ.)(нім.)