Iris

Богомоли середнього розміру зі струнким тілом. Голова велика та широка, фасеткові очі помірно виступають. Передньогруди тендітні, довші за тазики передніх ніг. Передні стегна тонкі, з 4 дискоїдальними та 5 зовнішніми шипами. Передні гомілки з багатьма дрібними зовнішніми шипами. Передні крила самців довгі, вкривають черевце, принаймні частково прозорі. У самиць надкрила короткі, непрозорі. Задні крила обох статей з барвистим малюнком. Дискоїдальна жилка проста як у самців, так і в самиць. Церки тонкі та конічні.

Богомоли роду населяють кущі та суху траву в місцевостях з низькою вологістю. В середземноморській частині ареалу спостерігається одне покоління на рік. У північних регіонах зимує оотека, з якої навесні виходять молоді личинки. На півдні зимує імаго. Iris deserti в пустельних оазах зимує на стадії личинки.

Яскраво забарвлені задні крила богомоли демонструють при спробах налякати хижака чи супротивника свого виду. Також дослідження показують, що ритмічні рухи крил самиць приваблюють самиць.

Відомо 14 видів, що населяють Північну Африку, Південну Європу, Близький Схід, Центральну Азію.

Типовим видом є Iris oratoria.

• I. caeca Uvarov, 1931
• I. deserti Uvarov, 1923
• I. insolita Mistshenko, 1956
• I. nana Uvarov, 1930
• I. narzykulovi Lindt, 1961
• I. oratoria (Linne, 1758)
• I. orientalis Wood-Mason, 1882
• I. persa Uvarov, 1922
• I. persiminima Otte, 2004
• I. pitcheri Kaltenbach, 1982
• I. polystictica Fischer-Waldheim, 1846
  • I. polystictica mongolica Sjostedt, 1932
  • I. polystictica polystictica Fischer-Waldheim, 1846
  • I. polystictica shahdarinica Lindt, 1963
  • I. polystictica shugnanica Lindt, 1963
• I. senegalensis Beier, 1931
• I. splendida Uvarov, 1922
• I. strigosa Stoll, 1813

• Iris. Mantodea Species File (Version 5.0/5.0)(англ.)
• Battiston R., Picciau L., Fontana P., Marshall J. (2010). Mantids of the Euro-Mediterranean Area. WBA Books. с. 115. ISBN 978-88-903323-1-9. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 2 січня 2019.(англ.)