Lepilemur scottorum
Lepilemur scottorum (лепілемур Скоттів[1]) — вид приматів родини лепілемурових (Lepilemuridae). Назва шанує родину Скотта, чий фонд фінансує науково-дослідні й природоохоронні заходу мадагаскарьких приматів.
? Lepilemur scottorum | ||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Lepilemur scottorum Lei, Engberg, Andriantompohavana, McGuire, Mittermeier, Zaonarivelo, Brenneman & Louis, 2008 | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
Зовнішній вигляд
Вид з середньою вагою 0,88 кг. Довге, товсте хутро переважно червоно-коричневе. Обличчя сіре, щоки і брови білі. Задні ноги довгі й сильні.
Поширення
Цей вид знаходиться на північному сході Мадагаскару. Населяє низовинний тропічний ліс.
Поведінка
Життя цього виду мало відомо. Як і всі лепілемури вони, ймовірно, нічні й деревні, харчуються рослинним матеріалом, особливо листям, плодами і бутонами.
Загрози
Цей вид знаходиться під загрозою втрати місця існування і деградації від нестійких методів ведення сільського господарства, а також неприйнятних рівнів полювання. Населяє англ. Masoala National Park.
Етимологія
Вид названо на честь Сюзанни (англ. Suzanne M. Scott) й Волтера Скоттів (англ. Walter Scott Jr.), які є філантропами та відомими прихильниками охорони природи в усьому світі[2].
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Beolens, B.; Watkins, M.; Grayson, M. The eponym dictionary of mammals. — Baltimore : JHU Press, 2009. — С. 369. — ISBN 0801893046.
Джерела
- Andriaholinirina, N. et al. (2014). "Lepilemur scottorum". IUCN
- Lei, R.; Engberg, S.E.; Andriantompohavana, R.; McGuire, S.M.; Mittermeier, R.A.; Zaonarivelo, J.R.; Brenneman, R.A.; Louis, Jr., E.E. (2008). "Nocturnal lemur diversity at Masoala National Park". Special Publications of the Museum of Texas Tech University 53: 1–48.