Lethocerus indicus

Lethocerus indicus досягають в довжину до 15 сантиметрів. Задні ноги трансформувалися для плавання. Дещо коротші порівняно з іншими передні ноги сильні, великі, мають на кінцях гачки-кігті. Ними комаха захоплює здобич. Дорослі клопи не дихають під водою, тому мусять підніматися на поверхню для дихання. Мають 2 дихальні трубки, розташовані на черевці, що ледь виступають за його кінець.

Lethocerus indicus — хижаки. Споживають дрібних тварин: комахи, саламандри, пуголовки та дорослі земноводні, равлики, мальки і невеликі риби. Є свідчення про те, що клопи полюють також на черепах.[1] Чатують на жертву в нерухомому стані і на камені чи рослині. Коли жертва опиняється близько, клопи хапають її своїми передніми лапами і притягують до ротового отвору.

За допомогою хоботка вони вводять в тіло жертви слину, яка паралізує її та розріджує нутрощі. Клоп висмоктує отриману розріджену масу.

Lethocerus indicus можуть літати, але роблять це лише у випадках переселення до іншої водойми. Також їх приваблює світло нічних ліхтарів за що отримали назву «electric light bugs» («жуки електричного освітлення»). Людей Lethocerus indicus кусають за ноги або пальці ніг під час купання. Укус клопа є дуже болісним.

Навесні на спинці самців з родини Belostomatidae можна побачити безліч великих блідо-сірих або коричневих яєць. Після кожного спарювання самка відкладає йому на надкрила по 1-4 яйця. Самець може носити на собі кладку до 100 яєць. Пара гігантських водних клопів може паруватися до 30 разів. Самці носять кладку близько 10-12 днів, періодично піднімаючи їх над поверхнею води, що збільшує місткість кисню в яйцях.[2]

Гігантський водяний клоп живе по всьому світу, а особливо в Північній і Південній Америці, Східній Азії і Північній Австралії.

Вживається у їжу в Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі[3] та Філіппінах. Частини хітинового покриття клопа дуже тверді, тому їсти можна не всю комаху.

• Гігантський водяний клоп, Ентомофагія