LibreCAD
LibreCAD (раніше CADuntu) — крос-платформова та вільна САПР для 2D креслення та проєктування, створена на основі QCAD. LibreCAD дозволяє виконувати завдання двомірного проєктування, такі як підготовка інженерних і будівельних креслень, схем і планів. Працює під управлінням операційних систем Linux, Windows та Mac OS. Розповсюджується під ліцензією GPLv2. Сирцевий код написаний на мові програмування С++ з використанням бібліотек Qt.
 | |
 LibreCAD в Ubuntu Linux | |
| Тип | САПР |
|---|---|
| Стабільний випуск | 2.1.3 (23 вересня 2016) |
| Репозиторій | github.com/LibreCAD/LibreCAD |
| Нестабільний випуск | 2.2.0rc1 (16 лютого 2018) |
| Операційна система | Windows, Mac OS X, Linux |
| GNU фреймворк | Qt |
| Мова програмування | С++ |
| Українська | Так |
| Стан розробки | активний |
| Ліцензія | GNU GPLv2 |
| Вебсайт | librecad.org |
 LibreCAD у Вікісховищі | |
Історія
Проєкт LibreCAD був створений як форк незалежним співтовариством САПР QCAD, у відповідь на зміну політики щодо розвитку відкритої кодової бази QCAD компанією RibbonSoft, яка приділяла основну увагу власницькому варіанту продукту.
Розробка LibreCAD почалася в 2010 році, зі створення CAM для ЧПК маршрутизатора на основі QCAD CE — вільної версії QCad, яка розповсюджується під ліцензією GPL v2. Але через те, що QCAD CE використовував бібліотеки Qt3 — застарілу версію Qt, виникла нагальна потреба перенесення на Qt4, що і було в першу чергу зроблено. Згодом плани розширились і LibreCAD тепер має кілька особливостей, які якісно відрізняють його від QCAD, наприклад краща підтримка кирилиці.
Спочатку проєкт називався CADuntu, але ця назва багатьом не подобалась (зокрема через те, що була схожа на назву Ubuntu, до якого ця САПР не має жодного відношення, і звучало так, наче це спеціальний дистрибутив Linux на основі Ubuntu для інженерів). Тому, в грудні 2010 CADuntu було перейменовано в LibreCAD.
Метою розробки LibreCAD було переведення доступної під ліцензією GPL кодової бази QCAD з застарілої бібліотеки Qt3 на сучасний варіант Qt4, а також створення засобів для експорту даних в систему EMC2. У результаті була проведена загальна реструктуризація кодової бази, виконано портування на Qt 4 і вирішено багато проблем, що залишаються невиправленими в QCAD.
Перша стабільна версія LibreCAD вийшла у грудні 2011. В результаті переробки деяких складових швидкість виконання математичних операцій вдалося збільшити від двох до чотирьох разів. Перехід від використання 3D-векторів до 2D-векторів дозволив на третину скоротити розмір оброблюваних даних, що позитивно позначилося на продуктивності. Реалізована експериментальна підтримка формату DWG. Проведена оптимізація інтерфейсу, додана підтримка автоматичного збереження роботи.
Підготовлено інтерфейс для розробки та підключення плагінів, через які можна розширювати функціональність LibreCAD. Створена нова бібліотека для роботи з форматом DXF. Додані переклади елементів інтерфейсу для 24 додаткових мов, забезпечена можливість використання utf-8 для шарів та імен блоків. У процесі розробки довелося почати з нуля написання документації та створити власний формат шрифтів LFF, оскільки документація до QCAD і використовувані CXF-шрифти є інтелектуальною власністю комерційної фірми, яка контролює розробку QCAD.
Код відкритий під ліцензією GPLv2, бінарні збірки підготовлені в 32- і 64-розрядних варіантах для Linux (Ubuntu, Debian, Fedora, Mandriva, openSUSE), Windows і Mac OS X.
Підтримка файлів
Система підтримує роботу з кресленнями в форматах DWG і DXF, що використовуються в пакеті AutoCAD. Експорт може здійснюватися у форматах SVG та PDF, також може імпортувати та експортувати графічні формати BMP, PNG, PPM, XBM, XPM.
Для завантаження також доступна бібліотека, в якій представлені макети близько п'яти тисяч типових деталей.