MÁV V43

MÁV класу V43 (угор. MÁV V43 sorozat) — електровоз угорського виробництва з характерним коробчастим виглядом, головний робочий електровоз Угорських державних залізниць.

MÁV класу V43
MÁV V43 веде міжміський поїзд в Угорщині
Основні дані
Роки будування 1963—1982
Країна будування  Угорська Народна Республіка
Виробник Ganz-MÁVAG
Разом побудовано 379
Країни експлуатації  Угорщина
Ширина колії стандартна
Технічні дані
Рід струму і напруга
у контактній мережі		 25 кВт 50 Гц  змінного струму
Конструкційна швидкість 120 км/год
Осьова формула 2О-2О
Довжина локомотива 15,7 м
Робоча маса 80 т
Навантаження від рушійних осей на рейки 20 т
Діаметр коліс 1180 мм

Історія

Серія розроблена і сконструйована на початку 60-х років європейським консорціумом для просування ідей використання 25 кВ/50 Гц змінного струму на залізничних маршрутах «50 c/s Group», який складався з фірм-експертів з електрифікації залізниць Siemens, Alstom, AEG, M.F. Oerlikon, Brown-Boveri та сімох менших. Консорціум підрядив на це угорський уряд.[1]

Подальша розробка, прилаштування і серійне виробництво відбувалися на будапештському заводі «Ganz», а оператором електровозів стала угорська компанія MÁV. Загалом у проміжку з 1963 по 1982 рік було збудовано 379 локомотивів, покликаних замінити MÁV V40 і MÁV V60 та широко розповсюджені паровози класу 424. Прізвисько класичної модифікації V43 1000 Szili завдячує своїм виникненням напівпровіднику з кремнію (силіцію), «V43 2000» дістала прізвисько Papagáj (папуга) з огляду на її забарвлення, а «V43 3000» угорською прозвали «Cirmos» («смугастик», теж через забарвлення). Попервах ті з них, що були виготовлені в Німеччині, могли також працювати від джерела змінного струму 16 кВ.

Застосована в цій серії напівпровідникова технологія раннього покоління зараз вважається застарілою, але цей тип має хорошу продуктивність як у вантажних, так і в пасажирських перевезеннях. Хороша продуктивність — це результат технічного недоліку: вироблені в Угорщині серійні зразки V43 мають дві тонни зайвої ваги порівняно з німецьким дослідним зразком через відмінності у виготовленні сталевих каркасів. Це вимагає від локомотивів постійної роботи на межі запасу тягової потужності, і продуктивність стала найвищою в цьому регіоні за випадковим збігом обставин. Розширені процедури профілактичного техобслуговування, розроблені в локомотивних депо «MÁV», дозволили V43 надійно прослужити додаткові 40 років, незважаючи на те, що більшість часу ця серія працювала на максимумі можливостей.

Див. також

Примітки
  1. Haut, F.J.G. The History of the Electric Locomotive.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.