MGM-140 ATACMS

MGM-140 ATACMS
Mobile Ground Missile-140 Army **Tac**tical Missile System
MGM-140 ATACMS; Mobile Ground Missile-140 Army Tactical Missile System
	; Запуск ракети ATACMS з ПУ M270 MLRS
Тип	Балістична ракета малої дальності
Походження	Сполучені Штати
Історія виробництва
Розробник	Lockheed Martin
Розроблено	1988
Виробник	Lockheed Martin
Вартість одиниці	до 2,3 млн. $ на 2010 рік[1]
Варіанти	MGM-140A ATACMS Block I, MGM-140A ; MGM-140B ; MGM-164A ; MGM-164B ; MGM-168A
Характеристики
Швидкість	1500 м/с[2]
	MGM-140 ATACMS у Вікісховищі

ATACMS (англ. Army TACtical Missile System, буквально Армійський тактичний ракетний комплекс) — оперативно-тактичний ракетний комплекс США виробництва Lockheed Martin з балістичною ракетою. Балістична ракета малої дальності, різні варіанти оснащення якої носять індекси МО США MGM-140, MGM-164 і MGM-168.

Ракета ATACMS в транспортно-пусковому контейнері має індекс М39.

Розробка

Розробка почалася в 1982 році, коли МО США Армійську програму CSWS (англ. Corps Support Weapon System, буквально «Збройова система підтримки військ», розпочату в 1980 році в якості наступника MGM-52 Lance) і програму ВВС США CSW (англ. Conventional Standoff Weapon) об'єднала в програму JTACMS (англ. Joint TACMS, буквально Єдиний тактичний ракетний комплекс).

У 1985 році, після укладення попередніх контрактів на розробку з декількома компаніями, ВПС США вийшли з програми, після чого вона була перейменована в ATACMS (Army TACMS).

У травні 1986 року був укладений головний контракт на розробку ATACMS з фірмою Ling-Temco-Vought (LTV) (розробник MGM-52 Lance), незабаром після цього, ракеті був привласнений індекс MGM-140. Перший випробувальний пуск ракети XMGM-140A проведений 26 квітня 1988 року, а в грудні того ж року почалося виготовлення невеликої серії.

Експлуатація MGM-140A ATACMS розпочато в січні 1991 року, тоді ж розпочато заміну ОТРК MGM-52 «Lance».

У 1992 році компанія LTV була придбана Loral CorporationLoral Corporation, утворивши Loral Vought Systems, яка в свою чергу в 1996 році була придбана Lockheed Martin. Сьогодні головним підрядником з ATACMS є підрозділ Missiles and Fire Control компанії Lockheed Martin.

Більш повний список підрядників виглядає наступним чином:

Ракета — Lockheed Martin Vought Systems Corporation (Vought Systems), Даллас, Техас; Харайзон-Сіті, Техас;[3]
Ракетний двигун — Atlantic Research, Камден, Арканзас;
Блок керування вектором тяги — B. F. Goodrich Aerospace, Сідар-Ноллс, Нью-Джерсі;
Інерціальна навігаційна система — Honeywell, Inc., Кліруотер, Флорида; Міннеаполіс, Міннесота;
Транспортно-пусковий контейнер — Talley Defense Systems, Меса, Арізона (Block II/IIA);
Антенний пристрій — Ball Aerospace, Брумфілд, Колорадо (Block II/IIA); Ball Telecommunications, Вестмінстер, Колорадо (Block II/IIA);[4]
Комутаційний блок — TRAK Microvawe Co., Тампа, Флорида (Block II/IIA).

Модифікації

Існують або знаходяться в стадії розробки і випробувань наступні варіанти ракет AFOM (англ. Army TACMS Family of Munitions — сімейство боєприпасів ATACMS):

MGM-140A ATACMS Block 1: Базовий варіант ракети з інерціальною системою управління і касетної головної частини, що містить 950 бойових елементів типу M74. Дальність стрільби до 165 км.
MGM-140B ATACMS Block 1A: Модернізована модифікація, в якій інерціальна система управління комплексирована з приймачем американської супутникової системи навігації NAVSTAR, касетна БЧ містить 275 бойових елементів M74. Дальність до 300 км.
MGM-140 NTACMS: Корабельна модифікація ракети. Ініціатором НДДКР по створенню цього варіанту системи, отримав позначення NTACMS (англ. Navy TACMS) були ВМС США. Передбачалося використовувати ракети NTACMS для вогневої підтримки морських десантних операцій. В даний час роботи за цим напрямом припинені, однак, поява нових модифікацій ракет ATACMS з більш широкими бойовими можливостями, буде сприяти їх відновленню. Для пуску ракет NTACMS передбачається використовувати модифіковані установки вертикального пуску Mk41, якими в даний час оснащені крейсера УРО типу «Тікондерога» і есмінці ОРО типу «Арли Берк». Технічна реалізація проекту була підтверджена в ході випробувань на полігоні Уайт-Сендз в кінці 1996 року[5].
MGM-140C / MGM-164A ATACMS Block 2: Оснащена касетної БЧ з 13-ю самонавідними бойовими елементами BAT («БЕТ»), розробленими фірмою Northrop Grumman Corporation. Дальність стрільби до 140 км.
MGM-164B ATACMS Block 2A: Передбачалося оснащення касетної БЧ з 6-ю самонавідними інтелектуальними бойовими елементами P3I I-BAT («вдосконалений БЕТ») з нової комбінованої ДБН, здійснює пошук цілі в міліметровому діапазоні довжин хвиль і двох ІЧ діапазонах. Дальність стрільби до 220 км. Роботи припинені.
MGM-140E ATACMS Block 1A Unitary (QRU) / MGM-168A ATACMS Block 4A: Модифікація з осколково-фугасної БЧ WDU-18 вагою 227 кг і дальністю стрільби до 270 км.

Тактико-технічні характеристики

Модифікація	MGM-140A ATACMS Block 1	MGM-140B ATACMS Block 1A	MGM-164A ATACMS Block 2	MGM-164B ATACMS Block 2A	MGM-168A ATACMS Block 4A
Рік початку експлуатації	1991	1998	2003	Роботи припинені 2003	2003
Кількість ступенів	1	1	1	1	1
Довжина	3,96 м	3,96 м	3,96 м	4,00 м	4,00 м
Діаметр	0,61 м	0,61 м	0,61 м	0,61 м	0,61 м
Розмах крил	1,4 м	1,4 м	1,4 м	1,4 м	1,4 м
Маса	1670 кг	1320 кг	1480 кг	немає даних	немає даних
Маса ГЧ	560 кг	160 кг	268 кг	немає даних	227 кг
Тип ГЧ	Касетна 950 БЭ M74	Касетна 275 БЕ M74	Касетна 13 самонавідних БЕ BAT	Касетна 6 самонавідних БЕ P3I I-BAT	Осколково-фугасна WDU-18/B
Дальність стрільби	165 км	300 км	140 км	220 км	270 км
Тип системи управління	ІНС	ІНС + GPS	ІНС + GPS	ІНС + GPS	ІНС + GPS
Точність (КВО)	225-250 м	менше 100 м	200 м	менше 100 м	10-20 м

Закупівлі

Закупівлі ракет
Рік	Кількість	Витрати (млн дол.)	Источн.
1991	373	$236,9 млн	[6]
1992	300	$170,9 млн
1993	340	$188,2 млн

На озброєнні

— 9 ПУ і 30 ракет станом на 2010 рік[7]
— 36 ПУ станом на 2010 рік[7], 71 ракета і очікується поставка додаткової кількості ракет Block 1A
— 29 ПУ станом на 2010 рік[7], 290 ракет і очікується поставка додаткової кількості ракет Block 1A
— 12 ПУ станом на 2010 рік[7], 120 ракет
— 830 ПУ станом на 2010 рік[7], близько 4430 ракет на арсеналах

Опис

Може встановлюватися на M270 MLRS (2 ракети) або HIMARS (1 ракета)

Бойове застосування

Війна в Арабській затоці (1991)

Вперше ATACMS були використані під час операції «Буря в пустелі», всього, за іракським цілям було запущено 32 ракети MGM-140A з ПУ M270 MLRS[8].

Іракська війна (2003—2011)

Під час операції «Іракська свобода» було запущено більше 450 ракет[9] .

Див. також

HIMARS — полегшена реактивна система залпового вогню США, на колісному шасі, здатна зберігати, транспортувати, здійснювати підготовку і пуск 1 ракет ATACMS
M270 MLRS — реактивна система залпового вогню США, на гусеничному шасі, здатна зберігати, транспортувати, здійснювати підготовку і пуск 2 ракет ATACMS

Примітки

БАХРЕЙН ЗАКУПИТ В США ТАКТИЧЕСКИЕ РАКЕТЫ ATACMS^{[недоступне посилання з Май 2018]} ^{[недоступне посилання]} Рособоронэкспорт
Войска ПВО будут стрелять по ракетам С-300 - Алмаз-Антей. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 2 липня 2018.
United States Army Weapon Systems 1999, U.S. Government Printing Office, 1999, p. 313.
Contracts. // Microwave Journal International, June 2007, v. 50, no. 7, p. 44, ISSN 0192-6225.
Работы в США по совершенствованию ракетной системы ATACMS журнал Зарубежное Военное Обозрение. Март 2000
Program Acquisition Costs by Weapon System. Department of Defense Budget for Fiscal Year 1993. — January 29, 1992. — P. 40 — 124 p.
The Military Balance 2010 / International Institute for Strategic Studies. — Abingdon : Routledge. — 492 p. — ISBN 978-1857435573.
Lockheed Martin (LTV) MGM-140 ATACMS. Designation-Systems.net. 19 сентября 2006. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 22 листопада 2009.
Lockheed Martin - Army Tactical Missile System Архивированная копия. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 27 лютого 2009. ^{[недоступне посилання — історія]}PDF (1.14 МБ)PDF (1.14 МБ)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] БАХРЕЙН ЗАКУПИТ В США ТАКТИЧЕСКИЕ РАКЕТЫ ATACMS^{[недоступне посилання з Май 2018]} ^{[недоступне посилання]} Рособоронэкспорт

[2] Войска ПВО будут стрелять по ракетам С-300 - Алмаз-Антей. Архів оригіналу за 14 жовтня 2016. Процитовано 2 липня 2018.

[AWS-99-3] United States Army Weapon Systems 1999, U.S. Government Printing Office, 1999, p. 313.

[MJI-4] Contracts. // Microwave Journal International, June 2007, v. 50, no. 7, p. 44, ISSN 0192-6225.

[commi-5] Работы в США по совершенствованию ракетной системы ATACMS журнал Зарубежное Военное Обозрение. Март 2000

[Budget-FY93-6] Program Acquisition Costs by Weapon System. Department of Defense Budget for Fiscal Year 1993. — January 29, 1992. — P. 40 — 124 p.

[Military-Balance-2010---7] The Military Balance 2010 / International Institute for Strategic Studies. — Abingdon : Routledge. — 492 p. — ISBN 978-1857435573.

[ds_net_m140-8] Lockheed Martin (LTV) MGM-140 ATACMS. Designation-Systems.net. 19 сентября 2006. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 22 листопада 2009.

[atacms_prospect-9] Lockheed Martin - Army Tactical Missile System Архивированная копия. Архів оригіналу за 27 вересня 2011. Процитовано 27 лютого 2009. ^{[недоступне посилання — історія]}PDF (1.14 МБ)PDF (1.14 МБ)