Mash (інтернет-видання)
Mash — російський новинний інтернет-проект. Заснований 6 квітня 2017 року Микитою Могутіним. Позиціонує себе як Telegram-канал, але має сторінки в інших соціальних мережах[1].
Mash | |
---|---|
| |
Посилання | mash.ru |
Тип | інтернет-видання |
Мови | російська |
Власник | ООО «Мэш» |
Засновник | Могутін Микита Олександровичd |
Автор | Микита Могутін |
Започатковано | 6 квітня 2017 |
Адреса офісу | Россія |
Історія
Ідея проекту Mash належить колишньому заступникові головного редактора Life Микиті Могутіну[2], з якою він звернувся до генерального директора холдингу News Media Арама Габрелянова. Назву для проекту Могутин знайшов у словнику англійської мови.
Канали і сторінки Mash є в Telegram, «ВКонтакте», Facebook, Instagram, Twitter, YouTube. У штаті працюють 27 осіб. Активне зростання популярності Mash сталося в період з серпня по вересень 2017 року. У грудні 2017 року у Mash на каналі Telegram було 115 тисяч передплатників. У тому ж місяці проект вийшов на самоокупність. У перші місяці на Mash активно посилалися в Life, з вересня 2017 року матеріалами проекту активно користуються інші ЗМІ. Mash є основним офіційним постачальником контенту для всіх ЗМІ, включаючи федеральні[1].
Telegram-канал Mash займає перше місце з цитованості в російських ЗМІ за підсумками 2019 року і 2020 рр в рейтингу Telegram-каналів, представленому компанією «Медіалогія»[3].
7 грудня 2019 року на Церемонії вручення призів в галузі веб-індустрії в номінації «Інформаційний telegram-канал року» переміг Телеграм-канал Mash[4].
У лютому 2021 року докфільм «Люди і звірі» номінований на російську премію в галузі Вебіндустрії[5] як «Кращий документальний онлайн проект року». Digital-проект «Карта коронавіруса Mash» також увійшов у список номінантів премії в галузі Вебіндустрії.
Власники і керівництво
Головним редактором Mash з 2017 по 2018 рік був Микита Могутін. З жовтня 2018 головним редактором є Максим Іксанов[6].
У квітні 2018 року Арам Габрелянов продав свою частку в Mash Микиті Могутіну[7]. Могутіну належали 51 % ТОВ «Меш», але ця частка перебувала в заставі у Габрелянова за договором позики від липня 2018 року[8]. У вересні 2018 року Микита Могутін продав свою частку і покинув проект[9]. Телеграм-канал Mash входить до складу медіа-холдингу News Media.[10]
Критика
Про каналі негативно відгукнулася сім'я актриси Анастасії Заворотнюк: в заяві 11 жовтня 2019 року вони звинуватили канал Mash і ще кілька видань у публікації «огидної брехні».[11]
1 лютого 2021 року заступник головного редактора Mash Сергій Тітов заявив про відхід з видання після репортажу про «палац Путіна» та інтерв'ю з Ротенбергом. За його словами, рішення про вихід цих роликів приймали «люди в костюмах», а не співробітники Mash. Він порівняв те, що відбувається з цензурою в СРСР.[12][13][14][15]
Примітки
- Никита Могутин, Mash: «Девяностые в мире журналистики прошли»
- Телеканал Life прекращает работу. Что стало с медиа-империей Арама Габрелянова
- Telegram-каналы в СМИ: 1 января — 26 июня 2017
- Победители 2019. premia-w.ru. Процитовано 12 липня 2020.
- Номинанты 2020. premia-w.ru. Процитовано 11 лютого 2021.
- Максим Иксанов: «Шутки — это лицо Mash»
- Арам Габрелянов продал долю в издании Mash руководителям проекта
- «Бунт на корабле»: от Габрелянова одновременно ушли ключевые медиаменеджеры. Они вместе будут делать новое медиа
- Проекты Mash и Life.ru одновременно покинули все руководители
- News Media. newsmedia.ru (рос.). Процитовано 11 лютого 2021.
- Семья Заворотнюк опровергла новости о её состоянии(рос.)
- Заступник головреда російського Mash повідомив, що звільнився через цензуру. detector.media (укр.). 2 лютого 2021. Процитовано 25.05.2021.
- Заступник головреда Mash оголосив, що йде з видання на тлі останніх публікацій про «власника» палацу Путіна. babel.ua (укр.). 2 лютого 2021. Процитовано 25.05.2021.
- "Як в СРСР": через відео про "палац Путіна" звільнився заступник головного редактора Mash. kremenchug.org.ua (укр.). 2 лютого 2021. Процитовано 25.05.2021.
- Заступник головреда Mash звільнився на тлі матеріалів про «палац Путіна». Каже, що редакція діяла, «як в СРСР». hromadske.ua (укр.). 2 лютого 2021. Процитовано 25.05.2021.