Mea culpa
Mea culpa (укр. моя провина), mea maxima culpa (укр. моя велика провина) — формула покаяння і сповіді в релігійному обряді католиків з XI століття.
Вираз походить від першої фрази покаянної молитви Confiteor, яка читається в Римсько-католицькій церкві на початку меси.
Використання
12 березня 2000 в ювілейний рік, що влаштовується католицькою церквою кожні 25 років, папа римський Іван Павло II вперше в історії вимовив розлогу mea culpa від імені католицької церкви. Він визнав провину членів церкви і просив вибачення за вісім гріхів: переслідування євреїв, розкол церкви і релігійні війни, хрестові походи і теологічні догмати, що виправдовують війну, презирство до меншин і бідних, виправдання рабства[1].
В січні 2015, після загибелі та каліцтва частини захисників Донецького аеропорту, Сергій Лойко, фотограф і кореспондент, який уславляв їх героїзм, з гіркою іронією додав до слів жалоби: «mea culpa», — визнавши, що в загибелі героїв є і його непряма провина[2].
В 2014 у Франції вийшов художній фільм «Mea Culpa»[3].
В 1991 році музична група «Enigma» випустила аудіо-альбом «Mea Culpa (Part II)»[4].
В культурі деяких західноєвропейських країн у повсякденному контексті вираз іноді використовується в іронічному сенсі.
Примітки
- Папа Римський Іоанн Павло II просить вибачення. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 17 вересня 2015.
- Сергій Лойко. 242 дня. Дольше, чем Сталинград (рос.)
- Mea culpa (2014)
- Enigma - Mea Culpa // YouTube