Mea culpa

Mea culpa (укр. моя провина), mea maxima culpa (укр. моя велика провина) — формула покаяння і сповіді в релігійному обряді католиків з XI століття.

Вираз походить від першої фрази покаянної молитви Confiteor, яка читається в Римсько-католицькій церкві на початку меси.

Використання

12 березня 2000 в ювілейний рік, що влаштовується католицькою церквою кожні 25 років, папа римський Іван Павло II вперше в історії вимовив розлогу mea culpa від імені католицької церкви. Він визнав провину членів церкви і просив вибачення за вісім гріхів: переслідування євреїв, розкол церкви і релігійні війни, хрестові походи і теологічні догмати, що виправдовують війну, презирство до меншин і бідних, виправдання рабства[1].

В січні 2015, після загибелі та каліцтва частини захисників Донецького аеропорту, Сергій Лойко, фотограф і кореспондент, який уславляв їх героїзм, з гіркою іронією додав до слів жалоби: «mea culpa», — визнавши, що в загибелі героїв є і його непряма провина[2].

В 2014 у Франції вийшов художній фільм «Mea Culpa»[3].

В 1991 році музична група «Enigma» випустила аудіо-альбом «Mea Culpa (Part II)»[4].

В культурі деяких західноєвропейських країн у повсякденному контексті вираз іноді використовується в іронічному сенсі.

Див. також

Примітки
  1. Папа Римський Іоанн Павло II просить вибачення. Архів оригіналу за 25 квітня 2011. Процитовано 17 вересня 2015.
  2. Сергій Лойко. 242 дня. Дольше, чем Сталинград (рос.)
  3. Mea culpa (2014)
  4. Enigma - Mea Culpa // YouTube
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.