My World (мініальбом)

Бібер почав свою кар'єру за допомогою YouTube, публікуючи відео своїх виступів в пісенних конкурсах для членів сім'ї, які не змогли бути на них присутніми. Популярність Бібера на YouTube росла, і зрештою його помітив музичний менеджер Скутер Браун, який привіз Джастіна в Атланту, штат Джорджія, щоб проконсультуватися з Ашером щодо його продюсування. Ашер влаштував Біберу прослуховування для Ел-Ей Ріда з лейблу Island Records, і підписав з ним контракт в жовтні 2008 року. У квітні 2009 року, після запису його дебютного синглу «One Time», Ашер назвав Бібера «молодим феномен» і «виразним пріоритетом для мене і Island Def Jam.»[2] Бібер пізніше пояснив назву міні-альбому My World (укр. Мій світ) як «єдиний спосіб, яким [він] дійсно міг описати його», додавши, що він являє собою «так багато елементів [його] світу».[3]

При записі My World, Бібер сказав, що хоче «рости як артист» і щоб «[його] фанати росли [з ним]».[6] З музичної точки зору, проект поєднує в собі поп і R&B стилі, та схожий на музичні стилі Майкла Джексона, Стіві Вандера, Кріса Брауна, Ашера, і Ne-Yo.[7] Журнал Entertainment Weekly назвав міні-альбом «солодкими підлітково-любовними баладами і ошатними денс-поп ласощами».[8] Бібер, говорячи про різноманітність тем пісень, охарактеризував зміст міні-альбому як «пісні, які стосуються підлітків» і «прості речі, що відбувається в повсякденному житті».[9]

Вступний трек «One Time» обговорює захоплення дівчиною і бажання бути значимим для неї.[10] «Favorite Girl» розповідає про подібні почуття, описуючи предмет любові, як його «дорогоцінну» дівчину.[11] Балада «Down to Earth» написана під враженнями від розлучення батьків Бібера, і була написана, щоб заспокоїти шанувальників в подібній ситуації, «що це стається не через якісь їхні дії».[12] «Bigger» розповідає про необхідність бути рішучим, незважаючи на брак досвіду у відносинах.[13] Бібер вважає, що сингл «One Less Lonely Girl» є «дуже важливим, [з точки зору, щоб] дівчата мали дещо, щоб б стало на одну самотню дівчину менше».[14] Трек порівнювали з піснями Кріса Брауна "With You" і Бейонсе «Irreplaceable».[15] В пісні «First Dance» звучить вокал Ашера, і вона була порівняна з Джексоновою «You Are Not Alone».[5] Завершальним синглом міні-альбому My World є «Love Me», приспів якого інтерполює пісню «Lovefool» шведського гурту The Cardigans і який був описаний MTV News, як «клубний трек, який сповнений звучанням синтезаторів і який відтепер є наспівуваною візитівкою Бібера».[16]

«One Time» був виданий 7 липня 2009 року як провідний сингл міні-альбому My World.[17] Він отримав в цілому позитивні відгуки від музичних критиків, які похвалив вокал Бібера, але відзначили відсутність оригінальності.[18][19] Трек посів сімнадцяту сходинку в чарті США Billboard Hot 100,[20] а згодом був сертифікований як платиновий Американською асоціацією компаній звукозапису (RIAA) за обсягом продажів, що перевищили один мільйон копій.[21] За межами США сингл теж досяг популярності, посівши дванадцяту сходинку канадського чарту Canadian Hot 100,[20] де він був пізніше був сертифікований як платиновий за обсягом продажів, що перевищили 10.000 одиниць.[22] Пісня також зайняла одинадцяту позицію в чарті Великої Британії UK Singles Chart.[23] «One Time» також досяг помірного успіху в інших європейських країнах, зокрема, увійшов в перші тридцятки пісенних чартів Австрії, Франції та Німеччини.[24] Музичне відео на сингл було випущено 24 листопада 2009 року, і зображує Бібера, що влаштова вечірку в будинку Ашера за його відсутності.[25]

«One Less Lonely Girl» був випущений 30 листопада 2009 року як другий сингл з My World.[26] Він отримав позитивні відгуки, в яких було відзначено досить сильний вокал Бібера, що затьмарює загальний ліричний зміст.[15] Трек посів десяту і п'ятнадцяту сходинку в чартах Сполучених Штатів і Канади, відповідно,[20] і став платиновим в США.[27] За межами Північної Америки, пісня увійшла в перші тридцятки чартів Бельгії і Німеччини.[28] Музичне відео до синглу було випущене 30 листопада 2009 року і зображує Бібер в пошуках дівчини, яка загубила свій шарф в місцевій пральні.[29] «Love Me» і «Favorite Girl» були випущені як промо-сингли в iTunes Store до виходу My World. Вони посіли тридцять сьоме і двадцять шосте місця в чарті Billboard Hot 100, відповідно.[20]

Бібер спочатку просував My World через радіо і телевізійні виступи. Влітку 2009 року він виступав на радіостанціях Z100 і Radio Disney.[30][31] У вересні він взяв участь, як один з ведучих, у церемонії вручення музичних нагород MTV Video Music Awards 2009,[32] і виконав «One Time» під час інтернет-туру mtvU VMA Tour.[33] У Канаді, він виступав з «One Time» і «One Less Lonely Girl» під час фіналу співочого талант-шоу The Next Star в кінці місяця.[34] У жовтні Бібер виконав «One Time», «One Less Lonely Girl» та «Favorite Girl» на телешоу The Today Show Toyota Concert Series;[35] під час виступу Бібера зібрався найбільший натовп глядачів в році, перевищивши кількість глядачів, що відвідали виступ Майлі Сайрус.[36] Протягом всього листопада він брав участь у телефошу It's On with Alexa Chung,[37] Шоу Еллен Дедженерес,[38] Good Morning America, Lopez Tonight, Chelsea Lately,[39] The Wendy Williams Show,[40] і 106 & Park. Бібер також зіграв гостьову роль в телевізійному серіалі каналу Nickelodeon «Тру Джексон».[41] Протягом зими Бібер брав участь у низці святкових новорічних концертів.[42] Концерт в Roosevelt Fields Mall на Лонг-Айленді, штат Нью-Йорк був запланований, але скасований після того, як виступ був визнаний небезпечний для навколишнього середовища через великий натовп глядачів понад 3000 осіб.[43] 31 грудня, Бібер виступив під час щорічного новорічного телевізійного ефіру Dick Clark's New Year's Rockin' Eve with Ryan Seacrest телеканалу ABC.[44]

У листопаді 2009 року Бібер співпрацював з мережею роздрібної торгівлі одягом Urban Behavior і провів концертний тур Urban Behavior Tour. Він складалася з виступів в п'яти містах впродовж п'яти днів. Перший захід було проведено 1 листопада, в торговому центрі Metropolis at Metrotown Ванкувера. Тур подовжився 3 листопада і тривали аж до 6 листопада, в ході якого Бібер виступав у торгових центрах West Edmonton Mall Едмонтона, Montreal Eaton Centre Монреаля, White Oaks Mall Лондона і Vaughan Mills Торонто.[45] У грудні Бібер відправився в Фоксборо, штат Массачусетс, і протягом двох концертів виступав на розігріві в рамках туру Тейлор Свіфт Fearless Tour.[46] В березні 2010 року Бібер анонсував свій концертний тур My World Tour, що проходив на підтримку My World і його дебютного студійного альбому My World 2.0. Він розпочався 23 червня в XL-центрі в Гартфорді, штат Коннектикут, і закінчився в Great Allentown Fair в Аллентауні, штат Пенсильванія.[47] Бібер провів вісімдесят вісім шоу, шістдесят сім з яких зібрали повні зали. В цілому, на концерти туру було продано близько 1,4 мільйона квитків, та в цілому отримано дохід у понад $53 млн.[48]

Професійні огляди
Сукупні оцінки
Джерело	Рейтинг
Metacritic	(65/100)[49]
Оцінки оглядів
Джерело	Рейтинг
Allmusic	[50]
Billboard	(схвальний)[51]
Бостон Глоуб	(змішаний)[4]
Entertainment Weekly	(B-)[8]
Нью-Йорк Таймс	(схвальний)[5]
Rolling Stone	[52]
Toronto Star	[7]
Вашингтон пост	(схвальний)[53]

На сайті Metacritic, який визначає нормалізовану оцінку за 100-бальною шкалою спираючись на відгуки музичних критиків, My World отримав середню оцінку 65, на основі шести оглядів, із зазначенням «в цілому позитивні відгуки».[49] Енді Келлман з Allmusic позитивно оцінив матеріал, відзначивши, що «форма відповідає віковому змісту, який притаманний молодому Крісу Брауну або молодшій версії Ne-Yo», додавши, що харизма Бібера заповнила відсутність ліричної глибини.[50] Оглядач журналу Billboard висловив думку про те, що потужність матеріалу відкрила Біберу можливість «забезпечити себе хітами на найближче десятиріччя».[51] Мікаел Вуд з Entertainment Weekly оцінив сингл «Love Me» як «вбивцю електро-глем грува» і висловив бажання побачити «розв'язане» просування Бібера з віком.[8] Джон Караманіка з Нью-Йорк Таймс надав позитивний відгук, що характеризує «One Less Lonely Girl», як «нескладний красивий і щирий» трек.[5]

Роб Шеффілд з журналу Rolling Stone виділив «First Dance», «Bigger», і «Love Me», як свої особисті вподобання з-поміж треків проекту.[52] Ашанта Інфантрі з Toronto Star порівняла вокал Бібера, з вокалом "молодого Кріса Брауна в гармонійному переозвученні стилю гурту New Edition, додавши, що створення і написання пісень добре відбувалося з його «переконливим статево зрілим вокалом».[7] Марк Гірш з Бостон Глоуб надав змішаний огляд міні-альбому, зазначивши, що Бібер «не вирізняється» серед основних популярних виконавців, але відзначив «Down to Earth», як «основний» трек проекту.[4] Елісон Стюарт з Вашингтон пост був радий, що Бібер став співавтором кількох пісень, але був менш оптимістичний стосовно помітного використання автотюна.[53] На церемонії вручення музичних нагород Juno Awards 2010 My World був номінований на альбом року і поп-альбом року,[54] але програв альбому Майкла Бубле Crazy Love в обох категоріях.[55]

У Сполучених Штатах, My World дебютував під шостим номером в чарті Billboard 200 з продажем 137,000 копій протягом першого тижня. При цьому він став найсильнішим дебютним альбомом нового артиста в 2009 році.[56] Хоча за тиждень його продажі перевищив альбом Сюзан Бойл I Dreamed a Dream, з продажами у 701,000 одиниць.[57] На шостому тижні після випуску, було продано 157,000 копій міні-альбом, що перевищило продажі дебютного тижня.[58] 14 грудня 2009 року він був сертифікований як золотий Американською асоціацією компаній звукозапису (RIAA), за обсягом продажів, що перевищили 500,000 примірників. Менш ніж за місяць, 8 січня 2010 року, продажі міні-альбому перевищили один мільйон копій, і, як наслідок, сертифікацію було змінено із золотої на платинову.[59] Після виходу дебютного студійного альбому Бібера My World 2.0, який очолив чарт Billboard 200 в березні 2010 року, його попередник — My World піднявся на п'яту сходинку чарту, що зробило Бібера першим виконавцем після Неллі в 2004 році, що одночасно займає дві позиці в першій п'ятірці Billboard 200.[60]

На міжнародному рівні My World також досяг успіху. В Канаді міні-альбом дебютував очоливши чарт Canadian Albums Chart,[61] де пізніше був сертифікований як подвійно-платиновий за обсягом продажів у 160,000 копій.[62] В Австрії My World досяг другої сходинки в чарті,[63] і, зрештою, отримав платинову сертифікацію за продажі 6,000 примірників.[64] Проект досяг сьомої позиції у чарті Німеччини,[63] а пізніше був визнаний платиновим, після того як його продажі перевищили 200,000 одиниць.[65] У Сполученому Королівстві міні-альбом піднявся на третю сходинку чарту,[23] і сертифікований як подвійно-платиновий з продажем 600,000 копій.[66] В Японії My World був сертифіковний як золотий, після того як його продажі перевищили 100,000 одиниць. ! Японія (RIAJ)[67] | Золотий | 100,000^{^} |-

Бібер виступає в Богорі, Індонезія під час свого My World Tour, 2010.

Реміксовий альбом My Worlds Acoustic був випущений 22 листопада 2010 року.[68] Спочатку він був доступний ексклюзивно в мережі магазинів Walmart, і лише 8 лютого 2011 року став доступним в iTunes Store. До трек-листа увійшло по чотири перезаписаних пісні з My World і My World 2.0, на додаток до нещодавно записаних треків «Pray» і «Never Say Never».[69] Музичні критики відзначили все більш і більш зрілий вокал Бібера,[70] але відчули, що альбому не вистачає цілком акустичного матеріалу, через що його назва вводить в оману.[71] Будучи випущеним лише в Північній Америці, альбом дебютував на четвертій і сьомій сходинці чартів Канади та Сполучених Штатів, відповідно.[20]

На міжнародних теренах збірник My Worlds: The Collection з'явився 19 листопада 2010 року. Перший диск компіляції включав розширену версію My World Acoustic, в той час як другий диск містив об'єднані в один трек-лист My World і My World 2.0.[72] Музичні критики не змінили попередні позитивні оцінки окремих альбомів,[73] але поставили під сумнів, чи виправдана необхідність в перевиданні, зважаючи на незначний розмір каталогу пісень.[74] Збірник доволі скромно увійшов до чартів Європи, зайнявши нижні позиції в хіт-парадах Фінляндії, Греції та Швеції, і посівши сходинки в перших двадцятках в Данії та Нідерландах.[75]

Інформацію про авторів та продюсерів отримано з буклеті My World.[76]

Інформацію про авторів та продюсерів отримано з буклеті My World.[76]