Тейлор Свіфт

Тейлор Елісон Свіфт (англ. Taylor Alison Swift; нар. 13 грудня 1989, Редінг, Пенсільванія, США) американська авторка-виконавиця, яка розпочала свою кар'єру у підлітковому віці. Одна із провідних сучасних музичних виконавців; відома своїми оповідними піснями про своє особисте життя, що здобуло широкої уваги від ЗМІ.

Тейлор Свіфт
Taylor Swift
Зображення
Основна інформація
Повне ім'я Тейлор Елісон Свіфт
Taylor Alison Swift
Дата народження 13 грудня 1989(1989-12-13) (32 роки)
Місце народження Редінг, Пенсільванія, Сполучені Штати
Роки активності 2004-дотепер
Громадянство  США
Національність американка
Професія співачка
авторка пісень
акторка
Освіта Hendersonville High Schoold і Wyomissing Area Junior/Senior High Schoold
Співацький голос мецо-сопрано
Інструменти вокал
гітара
банджо
піаніно
Жанр Поп
Кантрі-поп
Псевдоніми Nils Sjöberg[1][2]
Співпраця Ед Ширан, Селена Гомес, Шон Мендес, Авріл Лавін, Каміла Кабелло, Charli XCX, Зейн Малік, Bon Iver, The National
Лейбл RCA Records
Big Machine Records
Нагороди Греммі
Academy of Country Music Awards
American Music Awards
Country Music Association Awards
MTV Awards
Автограф
TaylorSwift.com
Цитати у Вікіцитатах
 Файли у Вікісховищі

Народилася і виросла у Пенсільванії, у віці 14 років переїхала до Нашвілля (штат Теннессі), аби займатися кар'єрою у кантрі-музиці. У 2005 підписала контракт із фірмою звукозапису Big Machine Records і стала наймолодшим виконавцем, який підписав угоду із фірмою звукозапису Sony/ATV Music. У 2006 випустила свій дебютний студійний альбом «Taylor Swift», який досяг 5 місця чарту Billboard 200. Він став найдовше чартованим альбомом 2000-го десятиріччя. Третій сингл альбому, «Our Song», зробив Свіфт наймолодшою особою, яка написала та виконала пісню, та котра досягла першого місця чарту Hot Country Songs. Всі сингли дебютної платівки — «Tim McGraw», «Teardrops on My Guitar», «Our Song», «Picture to Burn» та «Should've Said No», увійшли у топ-40 музичного чарту США та були сертифіковані платиновою сертифікацією компанією RIAA. Станом на грудень 2018 платівка «Taylor Swift» продалася у понад 7 мільйонів копій на території США. Другий студійний альбом Свіфт, «Fearless», вийшов у листопаді 2008. Ставши альбомом-бестселером у США у 2009 році, платівка отримала 8 платинових сертифікацій від RIAA. Від альбому вийшло п'ять синглів — «Love Story», «White Horse», «You Belong with Me», «Fifteen» та «Fearless». Альбом приніс Свіфт чотири нагороди Ґреммі, що зробило Свіфт наймолодшою переможницею у категорії Альбом року.

Свіфт самостійно написала пісні для свого третього студійного альбому — «Speak Now», який вийшов у жовтні 2010. Платівка дебютувала на першій сходинці чарту США, а сингл «Mean» здобув для Свіфт ще одну нагороду Ґреммі. Її четвертий студійний альбом, «Red», вийшов у жовтні 2012 і продався у світі понад 6 мільйонів разів. Він містив сім синглів, враховуючи «We Are Never Ever Getting Back Together» та «I Knew You Were Trouble», які стали міжнародними хітами. Починаючи із п'ятого студійного альбому, «1989», який вийшов у жовтні 2014, Свіфт остаточно перейшла на попмузику, залишивши кантрі в минулому. Платівка зробила Свіфт першою співачкою, яка мала три альбоми, котрі за перший тиждень релізу продалися у числі 1 мільйон копій на території США. Сингли «Shake It Off», «Blank Space» та «Bad Blood» досягли першого місця чартів США, Австралії та Канади. За альбом Свіфт отримала три нагороди Ґреммі; після цього Свіфт стала першою жінкою і п'ятою персоналією у музичній індустрії, яка двічі виграла у категорії Альбом року. Турне у підтримку платівки «1989» стало одним із найприбутковіших музичних турне десятиріччя. Шостий студійний альбом «Reputation» і його провідний сингл «Look What You Made Me Do» посіли перше місце чартів США, Канади, Британії, Ірландії, Австралії та Нової Зеландії.[3]

Як авторка пісень, Свіфт отримала нагороди від Асоціації піснярів Нашвілля та Зали слави піснярів, та була включена в список 100 найвизначніших піснярів усіх часів журналу Rolling Stone у 2015 році. Вона отримала десять нагород Ґреммі, побила п'ять рекордів книги Гіннесса, виграла одну нагороду Еммі, 23 нагороди Billboard Music Awards, 12 нагород Country Music Association Awards. Будучи однією з найуспішніших музичних виконавиць усіх часів, Свіфт продала понад 40 мільйонів копій своїх альбомів, — включно з 27,8 мільйона копій у США, та понад 130 мільйонів копій цифрових синглів. Свіфт знаходиться в списку 100 найвпливовіших людей світу журналу Time та визнана журналом Forbes найбагатшою жінкою у музичній індустрії (2011—2015), а також однією із 100 знаменитостей Forbes (2016). У 2018 виграла у категоріях Артист року, Краща виконавиця в жанрі поп/рок, Кращий альбом у жанрі поп/рок та Тур року на церемонії нагородження American Music Awards.[4]

Біографія

1989—2003: Раннє життя

Молодша/Старша школа району Вайоміссинг

Народилася 13 грудня 1989 у Редінгу штату Пенсільванія, США.[5]

Її батько Скотт Кінслі Свіфт, був фінансовим радником, її матір, Андреа Гарднер Свіфт (уроджена Фінлей) домогосподаркою, яка раніше працювала виконавчим маркетологом взаємного фонду.[6] Має молодшого брата Остіна.[7] Ранні роки життя Свіфт провела на фермі різдвяних ялинок.[8] Вона відвідувала дитячий садок та отримала дошкільну освіту у школі Альвернія Монтессорі, якою завідували францисканські черниці.[9] Після цього була переведена у школу Віндкрофту.[10] Незабаром сім'я переїхала до орендованого будинку в передмісті Вайоміссінгу, Пенсільванія,[11] де Свіфт відвідувала молодшу/старшу школу району Вайоміссинг.[12]

У дев'ятирічному віці Свіфт почала проявляти інтерес до музичних театрів і зіграла в чотирьох постановах Театральної молоді Беркса.[13] В той час вона також часто подорожувала до Нью-Йорка, аби брати уроки вокалу та акторської гри.[14] Пізніше Свіфт сфокусувалась на кантрі-музиці, будучи натхненною піснями Шанайї Твейн, від яких вона «хотіла бігати чотири рази по кварталу і мріяти про все на світі».[15] Свої вихідні вона проводила виконуючи різні пісні на місцевих фестивалях та різносторонніх заходах.[16][17] Після перегляду документального кіно про Фейт Хілл, Свіфт відчула гостру потребу поїхати до Нашвілля штату Тенессі, аби просуватися в музичній кар'єрі.[18] В одинадцять років вона поїхала разом зі своєю матір'ю до лейбла в Нашвіллі та подала на розгляд демо-запис караоке кавер-версій пісень Доллі Партон та Dixie Chicks.[19] Однак студія відхилила її записи, оскільки «всі в тому місті робили те, що я хотіла робити. Тож я почала думати, як би я могла стати іншою, аби відрізнитися».[20]

Комп'ютерний ремонтник та місцевий музикант Ронні Кремер навчив Свіфт грати на гітарі та допоміг їй із першими спробами у написанні пісень, в результаті чого Свіфт написала свою першу пісню під назвою «Lucky You».[21][22] У 2003 Свіфт та її батьки почали працювати із нью-йоркським музичним менеджером Деном Дімтровим. З його допомогою Свіфт взяла участь у модельній кампанії Rising Stars, проведеною фірмою Abercrombie & Fitch, записала свої матеріали на CD-диск для Maybelline та зустрілась із різними великими лейблами.[23] Після виконання пісні на показі для RCA Records, зі Свіфт підписали угоду артистичного розвитку, в результаті чого вона почала часто відвідувати Нашвілль разом із матір'ю.[24][25]

Аби допомогти Свіфт пробитися у кантрі-музиці, її батько перевівся у нашвіллівський офіс фірми Merrill Lynch, коли їй було 14; родина переїхала до будинку на озері в Хендерсвіль штату Тенессі.[26][27] В той час Свіфт відвідувала місцеву вищу школу,[28] але через два роки перейшла до академії Аарона. Навчаючись там, Свіфт почала отримувати домашню освіту, що дозволило їй виділити час на музичні турне та закінчити школу на рік раніше.[29]

2004—2008: Початок кар'єри та «Taylor Swift»

Тейлор Свіфт, 2006
Тейлор Свіфт, 2007
Тейлор Свіфт під час концерту Yahoo HQ, 2007

У місті Нашвілл Свіфт працювала із досвідченими авторами пісень, такими як Трой Вергес, Бретт Біверс, Бретт Джеймс, Мак Маканеллі та брати Воррени.[30][31] В той час вона встановила професійні стосунки із Ліз Роуз, з якою продовжувала співпрацю протягом майбутніх років.[32] Вони почали зустрічатися після школи щовівторка і впродовж двох годин працювали над написанням пісень.[33] Роуз пізніше казала, що ці зустрічі були «найлегшими, які я коли-небудь мала з учнями. Фактично я просто була її редактором. Вона писала про те, що трапилося в той день в школі. У неї було наскільки чисте бачення того, що вона хотіла сказати. І вона заходила із неймовірними гачками». Свіфт була підписала контракт із лейблом Sony/ATV Tree,[34] але покинула RCA Records у віці 14 років.[17] Пізніше вона пригадувала: «Я щиро відчувала, що у мене просто не лишалося часу. Я хотіла передати ті роки мого життя в альбомі, але вони [продюсери лейблу] продовжували повторювати, що я ще маю багато чому навчитися».[35]

У 2005 Свіфт виступила у нашвілльському кафе Блакитна пташка, де на неї звернув увагу Скотт Борчетта, виконавчий продюсер DreamWorks Records, котрий в той час готувався започаткувати свій власний незалежний звукозаписний лейбл, Big Machine Records. Свіфт познайомилася із Борчеттою ще у 2004.[36] Її батько став власником 3 % новоствореного лейбла, що на той час вартувало $120,000, а Свіфт була одною із перших виконавців, які підписали контракт з лейблом.[37][38] Відразу після закриття всіх юридичних питань, Свіфт почала працювати над своїм дебютним студійним альбомом. Вона переконала Big Machine найняти Нейтана Чапмана, з яким записувала свої демо-пісні й з яким відчувала правильне «розуміння».[17] Свіфт самостійно написала три пісні для альбому і співпрацювала над рештою 8 з авторами пісень Ліз Роуз, Робертом Еллісом Орраллом, Браяном Махером і Анджело Петраглія.[39] Альбом «Taylor Swift» вийшов у жовтні 2004.[40] Джон Караманіка із «The New York Times» описав платівку як «маленький шедевр поп-налаштованого кантрі із наявністю і вирячкуватості, і цинізму, який був остаточно сформований міс Свіфт».[41] Платівка досягла 5 місця чарту Billboard 200 і провела в чарті 157 тижнів, що стало найдовшим періодом чартування кантрі-альбому за 2000-не десятиріччя.[42] Станом на серпень 2016 продажі платівки становили 7,75 мільйона по всьому світі.[43]

Все ще перебуваючи на початку свого розвитку, Big Machine Records випустив дебютний сингл Свіфт, «Tim McGraw», у червні 2006. Свіфт та її матір допомагали «запаковувати CD у конверти, аби розсилати примірники до радіостанцій».[44] Більшість 2006 року Свіфт провела на радіотурах та появах на телебаченні в рамках підтримки альбому[45][46] Борчетта пізніше повідомив, що інші фірми звукозапису спершу не схвалювали його рішення укласти угоду із 16-річною авторкою-виконавицею, але тоді Свіфт заходила у все ще невідому територію — ринок дівчат-підлітків, які слухають кантрі-музику.[26] Після «Tim McGraw» у 2007 і 2008 роках було випущено ще чотири сингли: «Teardrops on My Guitar», «Our Song», «Picture to Burn» та «Should've Said No». Всі пісні досягли успіху в американському чарті Hot Country Songs, а сингли «Our Song» та «Should've Said No» досягли першої сходинки чарту. Свіфт стала наймолодшою персоналією у музичній індустрії, яка сама написала і виконала пісню, котра досягла першого місця чарту.[47] Всі п'ять синглів отримали платинову сертифікацію від американської компанії RIAA, оскільки кожен продався у тиражі понад 1 мільйон копій на території США. У жовтні 2007 Свіфт також випустила різдвяний мініальбом «The Taylor Swift Holiday Collection», а в липні 2008 — мініальбом «Beautiful Eyes».[48][49] Продовжуючи підтримку свого дебютної платівки, Свіфт активно виступала на розігрівах концертів різних виконавців.[50]

Свіфт отримала безліч схвалень та нагород за свою дебютну платівку. У 2007 вона прийняла звання Автор пісні/Виконавець року Асоціації піснярів Нашвілля, ставши наймолодшою персоналією будь-коли нагородженою цим титулом.[51] Свіфт також виграла нагороду Country Music Association Horizon Award у категорії Найкращий артист-новачок (англ. Best New Artist),[52] Academy of Country Music Awards у категорії Top New Female Vocalist,[53] American Music Awards у категорії Favorite Country Female Artist.[54] У 2008 Свіфт була номінована на Ґреммі у категорії Best New Artist.[55] У липні 2008 Свіфт знаходилася у стосунках із Джо Джонасом, котрі протривали три місяці.[56][57]

2008—2010: «Fearless» та міжнародний успіх

Тейлор Свіфт під час турне Fearless Tour в Лос-Анджелесі, 2010
Тейлор Свіфт на сцені концерту в Джолієт, 2008
Тейлор Свіфт на сцені концерту турне Fearless Tour під час виконання пісні «Fifteen», 2010

Другий студійний альбом Свіфт, «Fearless», вийшов у листопаді 2008.[40] Провідний сингл «Love Story» був випущений у вересні 2008. Він досяг 4 місця американського чарту Billboard Hot 100[58] та першого місця австралійського чарту Australian Singles Chart.[59] Протягом 2008 і 2009 років було випущено ще чотири сингли з альбому: «White Horse», «You Belong with Me», «Fifteen» та «Fearless». Поміж усіх п'яти синглів, пісня «You Belong with Me» зайняла найвищу позицію на американському чарті Billboard Hot 100,[60] досягнувши другого місця. Сам альбом дебютував на перше місце чарту Billboard 200[61] і став найбільшими альбомом-бестселером у 2009 на території США. Платівка отримала підтримку від першого турне Свіфт Fearless Tour,[62] котрий зібрав понад $63 мільйонів.[63] Концертне відео Taylor Swift: Journey to Fearless було показане по телебаченню і пізніше випущено на DVD та Blu-ray.[64] Свіфт також виконувала пісні на розігрівах концертів Кіта Урбана під час його турне Escape Together World Tour.[65]

У 2009 музичне відео до пісні «You Belong with Me» отримало нагороду MTV Video Music Award у категорії Best Female Video.[66] Її промова під час прийняття нагороди була перервана репером Каньє Вестом.[67] Цей інцидент став об'єктом для полеміки та широкого освітлення ЗМІ, що в результаті породило багато інтернет-мемів.[68] Джеймс Монтгомері із MTV заперечував те, що цей інцидент та увагу від медіа перетворили Свіфт на «сучасну знаменитість» (bona fides).[69] Такого того ж року Свіфт виграла п'ять нагород American Music Awards, включаючи номінації Artist of the Year та Favorite Country Album.[70] Журнал Billboard надав їй звання Виконавця року у 2009.[71] У 2017 некомерційна мережа радіостанцій NPR додала платівку «Fearless» у свій список 150 найкращих альбомів, записаних жінками, віддавши альбому 99 місце.[72]

На 52-й церемонії нагородження Ґреммі альбом «Fearless» здобув дві Ґреммі у категоріях Album of the Year та Best Country Album, а сингл «White Horse» виграв у номінаціях Best Country Song та Best Female Country Vocal Performance. Свіфт стала наймолодшою виконавицею, яка виграла номінацію Album of the Year.[73] Під час церемонії нагородження Свіфт виконала пісню «You Belong with Me» та кавер-версію пісні Стіві Нікс «Rhiannon». Її вокальне виконання отримало негативні оцінки від критиків та привернуло увагу медіа.[69][74] Джон Караманіка із The New York Times описав виступ як «освіжаючий факт, який дає зрозуміти, що хтось настільки обдарований іноді здатний зробити щось неякісне» і назвав Свіфт «найбільш важливою попзіркою останніх декількох років».[75] Свіфт також стала наймолодшою виконавицею, якій Country Music Association надала звання Entertainer of the Year;[76] на церемонії нагородження Свіфт також виграла у категорії Album of the Year за платівку «Fearless».[77]

Свіфт провела запис фонового вокалу для пісні Джона Мейєра «Half of My Heart», яка увійшла до його четвертої платівки «Battle Studies» (2009).[78] Вона написала та записала композицію «Best Days of Your Life» спільно із Келлі Піклер,[79] і була співавторкою двох пісень для фільму Ханна Монтана: Кіно: «You'll Always Find Your Way Back Home» та «Crazier».[80] Із піснею «Crazier» Свіфт з'явилася і в самому фільмі Ханна Монтана: Кіно. Вокал Свіфт також використовувався у пісні гурту Boys Like Girls «Two Is Better Than One».[81] Вона записала дві пісні для фільму День Святого Валентина, включно з «Today Was a Fairytale», яка стала для Свіфт першим треком, який досяг першого місця канадського чарту Canadian Hot 100.[82][83] Під час зйомок у своєму першому фільмі День Святого Валентина, Свіфт почала зустрічатися з учасником команди акторів Тейлором Лотнером, але вони розірвали стосунки того ж року.[84][85] Романтична комедія, яка вийшла у лютому 2010, представила Свіфт у ролі невпевненої дівчини — шкільної ентузіастки; за цю роль газета Los Angeles Times визнала у Свіфт «серйозний комедійний потенціал».[86] Кінокритики із Variety приписали їй «цілковиту неорієнтовність», доводячи, що «їй потрібно знайти умілого режисера, який би трохи її притиснув і направив у вірне русло її, очевидно, рясну енергію».[87]

Свіфт також зіграла в епізоді телесеріалу CSI: Місце злочину, де вона виконала роль підлітка-бунтарки. Газета The New York Times примітила, що персонаж дозволив Свіфт побути «дещо неслухняною, і зробити це достовірно».[88] Пізніше того ж року Свіфт стала музичним гостем телешоу Saturday Night Live.[89] Журнал Entertainment Weekly назвав її появу «найкращим запрошеним гостем на Saturday Night Live цього сезону», примітивши, що вона «завжди була готова до виклику, очевидно проводила гарний час і допомагала іншим учасникам шоу досягнути результатів у фінальних фразах та жартах».[90] Пізніше у 2010 Свіфт недовго зустрічалася з актором Джейком Джилленголом.[91]

2011—2014: «Speak Now» та «Red»

Тейлор Свіфт під час шоу YouTube Presents, 2011
Тейлор Свіфт під час шоу Good Morning America, 2012
Тейлор Свіфт на сцені турне Speak Now Tour, 2013

У серпні 2010 Свіфт випустила провідний сингл зі свого третього студійного альбому, «Speak Now», — «Mine». Він увійшов на третє місце чарту Billboard Hot 100, роблячи Свіфт другою співачкою в історії чарту Hot 100 (після Мераї Кері), яка мала декілька синглів, що дебютували в «найкращі 5» в один рік; іншим синглом Свіфт стала композиція «Today Was a Fairytale», який досяг другого місця.[92] Свіфт самостійно написала і спільно продюсувала всі треки для альбому «Speak Now».[93] Платівка вийшла у жовтні 2010[40] і здобула комерційного успіху, дебютуючи на перше місце чарту Billboard 200. «Speak Now» став 16 альбомом в історії, який за свій перший тиждень релізу продався у мільйон копій.[94] Платівка стала найшвидшим цифровим альбомом, випущений жіночим виконавцем, продаючись у 278,000 цифрових копій за тиждень, вводячи Свіфт у книгу рекордів Гіннесса у 2010. Згодом вона отримала ще один запис в книгу рекордів, після того, як стала першою жінкою, яка мала 10 дебютних треків на Billboard Hot 100.[95][96] Три із синглів платівки, — «Mine», «Back to December» і «Mean», — досягли топу-10 в Канаді.[83]

Сингл «Mean» виграв у категоріях Best Country Song та Best Country Solo Performance на 54-й церемонії нагородження Ґреммі.[97] Свіфт також виконала вживу цю пісню на сцені церемонії. Клер Суддат із Time написала, що відчула, що Свіфт «повернулася на сцену Ґреммі у правильному ключі та із помстою»;[98] Джейме Дірвестер із USA Today написав, що критика 2010 року, схоже, «зробила її кращою авторкою пісень і виконавцем пісень вживу».[99] За свою платівку Свіфт виграла різні нагороди, включаючи Пісняр/Виконавець року Асоціації піснярів Нашвілля (2010 і 2011), Жінка року журналу Billboard[100] та Academy of Country Music (2011 і 2012)[101][102] і Country Music Association (2011) у категорії Естрадний артист.[103] У 2011 вона виграла у категорії Artist of the Year та Favorite Country Album на церемонії нагородження American Music Awards.[104] Журнал Rolling Stone помістив альбом «Speak Now» на 45 місце свого списку 50 найкращих жіночих альбомів всіх часів у 2012, пишучи: «Може її й крутять по кантрі-станціям, але вона є однією зі справжніх рок-зірок цих часів, яких ми маємо так мало; із бездоганним слухом, що і робить пісню такою захопливою».[105]

Світове турне Speak Now World Tour тривало із лютого 2011 по березень 2012 і зібрало понад $123 мільйонів.[106] У листопаді 2011 Свіфт випустила свій перший концертний альбом «Speak Now World Tour: Live».[107] Наступного місяця Свіфт випустила для альбому саундтреків фільму Голодні ігри дві пісні: «Safe & Sound», яку написала і записала спільно із гуртом The Civil Wars та T-Bone, та «Eyes Open». Пісня «Safe & Sound» виграла Ґреммі у категорії Best Song Written for Visual Media.[108] Свіфт також записала вокал для пісні B.o.B «Both of Us».[109] З липня по вересень 2012 вона зустрічалася із політичним спадкоємцем Конором Кеннеді.[110] У серпні 2012 Свіфт випустила «We Are Never Ever Getting Back Together» — провідний сингл із її четвертого студійного альбому, «Red». Пісня стала першим синглом для Свіфт, який досяг першого місця чарту США та Нової Зеландії,[111][112] та досяг топу продажів чарту iTunes за перші 50 хвилин після релізу, здобуваючи для Свіфт світовий рекорд Гінесса Найшвидший по продажах сингл у цифровій історії.[113] Свіфт випустила другий сингл платівки, «Begin Again», у жовтні. Він досяг 7 місця чарту Billboard Hot 100.[114] Іншими синглами альбому стали пісні «I Knew You Were Trouble», «22», «Red», «Everything Has Changed» та «The Last Time». Пісня «I Knew You Were Trouble» стала масовим комерційним хітом,[115] досягаючи другого місця чарту США.[114]

Платівка «Red» вийшла у жовтні 2012[40] і включила для Свіфт нові жанри, такі як хартленд рок, дабстеп та денс-поп. Альбом був позитивно оцінений музичними критиками та став ще одним комерційним успіхом для Свіфт.[15] Платівка дебютувала на перше місце чарту Billboard 200, продаючи за перший тиждень релізу 1,21 мільйона копій. У США це стало найвищою кількістю продажів за перший тиждень десятиріччя, і зробило Свіфт першою жінкою, яка мала два альбоми, котрі продалися у понад 1 мільйон копій за перший тиждень випуску, що стало ще одним рекордом у книзі Гіннесса.[116][117] Турне Red Tour проходило із березня 2013 по червень 2014 і зібрало понад $150 мільйонів.[118] Платівка зібрала декілька нагород, включаючи чотири номінації на 56-й церемонії нагородження Ґреммі.[119] Сингл «I Knew You Were Trouble» виграв 2013 MTV Video Music Awards у категорії Best Female Video.[120] У 2012 Свіфт отримала American Music Awards у категорії Best Female Country Artist, а у 2013 виграла в категорії Artist of the Year.[121][122] Вп'яте і вшосте вона вигравала звання Пісняр/Виконавець року Асоціації піснярів Нашвілля (2012 і 2013 роки, відповідно).[123] Свіфт також отримала спеціальну нагороду Pinnacle Award від асоціації, що зробило її другим після Гарта Брукса володарем цієї нагороди.[124]

2013 року разом із Джеком Антоноффим Свіфт стала співавтором пісні «Sweeter Than Fiction», яка була створена як саундтрек для фільму One Chance. За неї Свіфт була номінована на Best Original Song на 71-й церемонії нагородження Golden Globe Awards.[125] В тому ж році Свіфт записала вокал для пісні Тіма Макгро «Highway Don't Care», в якому також присутнє гітарне виконання Кіта Урбана.[126] У Чикаго разом із гуртом The Rolling Stones Свіфт виконала їх пісню «As Tears Go By» на сцені концерту їхнього турне 50 & Counting;[127] вона також висловила, що гурт став одним із найбільших впливів на її кар'єрний світогляд.[128] Під час 2013 Country Radio Seminar Свіфт також приєдналася на сцені до дуету Florida Georgia Line, аби виконати їх пісню «Cruise».[129] Окрім музики, Свіфт виконала озвучування Одрі для анімаційного фільму Лоракс (2012),[130] з'явилася в епізоді ситкому Новенька (2013)[131] та знялася у другорядній ролі фільму Посвячений (2014).[132] В цей час Свіфт зустрічалася із британським співаком Гаррі Стайлсом.[133]

2014—2016: «1989»

Тейлор Свіфт на сцені турне 1989 Tour, Глазго, червень 2015
Тейлор Свіфт на сцені турне 1989 Tour, Детройт, травень 2015
Тейлор Свіфт на сцені турне 1989 Tour, Детройт, травень 2015

У березні 2014 Свіфт переїхала до Нью-Йорку.[134] В цей час вона працювала над своїм п'ятим студійним альбомом, «1989»; для платівки вона співпрацювала з Антоноффим, Максом Мартіном, Shellback, Імоджен Хіп, Раяном Теддером та Алі Паямі.[135] Свіфт займалася промоушеном своєї нової платівки різними способами, включаючи запрошення своїх шанувальників на секретне прослуховування сесії альбому під назвою 1989 Secret Sessions.[136] Альбом «1989» став першим офіційним альбомом Свіфт, із якими вона остаточно перейшла на попмузику, полишаючи кантрі у минулому.[137] Платівка вийшла у жовтні 2014 та отримала позитивні рецензії від музичних критиків.[40][138]

Альбом «1989» дебютував на перше місце чарту Billboard 200 і продав за перший тиждень релізу 1,28 мільйона копій; таким чином Свіфт автоматично стала першою персоналією в музичній індустрії, яка мала три альбоми, котрі продалися у понад мільйон копій за свій перший тиждень релізу, і за що отримала рекорд у книзі Гіннесса.[139][140] Станом на червень 2017, платівка продалася у понад 10 мільйонів копій по всьому світу.[141] Провідний сингл альбому, «Shake It Off», вийшов у серпні 2014 та дебютував на перше місце чарту Billboard Hot 100.[142] Першого місця чарту також досягли сингли «Blank Space» та «Bad Blood»; інші сингли, — «Style», «Wildest Dreams», «Out of the Woods» та «New Romantics»,[143] — досягли топ-10 чарту. Пісні «Shake It Off», «Blank Space» і «Bad Blood» досягли першого місця австралійського і канадського чарту.[59][83] Після того як сингл «Blank Space» посів перше місце чарту одразу після її попереднього синглу, «Shake It Off»,[144] Свіфт автоматично стала першою жінкою, котра перемогла сама себе у рекорді чартування. Музичне відео до пісні «Blank Space» стало найшвидшим по переглядах відеокліпом, котрий досягнув 1 мільярду переглядів на відеохостингу Vevo.[145] Музичні відео для «Blank Space» та «Bad Blood» виграли чотири нагороди під час церемонії нагородження 2015 MTV Video Music Awards, включаючи перемогу у номінаціях Video of the Year та Best Collaboration.[146] Турне у підтримку альбому 1989 World Tour було проведене із травня по грудень 2015, збираючи по всьому світу понад $250 мільйонів, що стало одним із найприбутковіших турне за десятиріччя.[147]

У 2014 Свіфт стала Жінкою року за версією журналу Billboard; цей випадок став першим в історії журналу, коли одна і та сама людина двічі отримала це звання.[148] Також того ж року Свіфт отримала нагороду Dick Clark Award за Досконалість під час American Music Awards.[149] У 2015 пісня «Shake It Off» була тричі номінована на Ґреммі, включаючи категорію Record of the Year та Song of the Year; вона виграла Brit Award в номінації International Female Solo Artist.[150][151] Також Свіфт стала одною із восьми виконавців, які отримали 50th Anniversary Milestone Award на церемонії нагородження 2015 Academy of Country Music Awards.[152] У 2016 Свіфт виграла три Ґреммі: за альбом «1989» у номінаціях Album of the Year та Best Pop Vocal Album, і за сингл «Bad Blood» у категорії Best Music Video. Вона стала першою жінкою, яка виграла ці нагороди двічі.[153]

До випуску платівки «1989» Свіфт наголосила важливість цієї роботи музичним виконавцям та її шанувальникам.[154] У листопаді 2014 вона прибрала весь свій каталог із компанії Spotify, доводячи, що реклама стрімінгової компанії підірвала доцільність преміум сервісів, оскільки не надавала вищих роялті авторам пісень, ніж безкоштовний сервіс.[155] У червні 2015 у відритому листі Свіфт розкритикувала Apple Music за їх відмову надавати роялті виконавцям під час 3-місячного безкоштовного пробного періоду свого стрімінгового сервісу, і вказала, що через це зніме свій каталог альбому «1989» з Apple Music.[156] Наступного дня Apple повідомив, що відтепер буде платити виконавцям під час безкоштовно пробного періоду,[157] а Свіфт погодилася на стримінг альбому «1989».[158] Менеджер та компанія по правах інтелектуальної власності Свіфт, TAS Rights Management, подав на реєстрацію 73 товарних знаків, які пов'язані зі співачкою та ерою мемів 1989.[159] У червні 2017 Свіфт ще раз додала весь свій каталог на Spotify, Amazon Music та Google Play.[160]

У 2015 разом із Полом Макартні Свіфт виконала пісні «I Saw Her Standing There» та «Shake It Off» під час спеціальної опісля-вечірки 40-річної річниці шоу Saturday Night Live.[161] Свіфт також приєдналася до Кенні Чесні у виконанні пісні «Big Star» на відкритті його турне Big Revival Tour у Нашвілл.[162] У березні 2015 Свіфт почала зустрічатися із шотландськими ді-джеєм і продюсером звукозаписів Кельвіном Гаррісом.[163] У червні 2015 журнал Forbes назвав їх найбільш високооплачуваною парою знаменитостей за останні роки, маючи в поєднаному обсягу доходів $146 мільйонів.[164] У серпні Свіфт повідомила про виявлення раку у її матері та підбурювала інших зробити медичну перевірку.[165] Перед тим як Свіфт та Гарріс повідомили про розрив своїх стосунків у червні 2016, вони вдвох написали пісню «This Is What You Came For» (із додатковим вокалом Ріанни);[166] первинно Свіфт була підписана під піснею своїм псевдонімом Нільс Сьйоберг.[167] У жовтні Свіфт написала для гурту Little Big Town пісню «Better Man» для їх сьомого альбому «The Breaker».[168] За цю пісню Свіфт отримала нагороду на 51-й церемонії CMA Awards у категорії Song of the Year.[169] Через два місяці Свіфт та Зейн Малік випустили пісню «I Don't Wanna Live Forever», яка стала саундтреком для фільму П'ятдесят відтінків темряви (2017). Пісня досягла першого місця чарту Швеції та другого місця чарту США.[170][171] Під час 2017 MTV Video Music Awards дует виграв нагороду у номінації Best Collaboration за музичне відео до пісні.[172]

2017—дотепер: «Reputation»

Тейлор Свіфт на сцені шоу NOW Super Saturday Night, 2017

У серпні 2017 Свіфт подала в суд і виграла цивільний процес проти Девіда Мюллера, колишнього радіоведучого ранкового шоу каналу Denver KYGO-FM. За чотири роки до цього Свіфт повідомила босів Мюллера про те, що він сексуально напав на неї під час публічного заходу і почав її обмацувати. Після свого звільнення, Мюллер звинуватив Свіфт у брехні та подав на неї позов за те, що через неї він втратив роботу. Після цього Свіфт подала додатковий позов на нього за сексуальне домагання. Присяжні відхилили справу Мюллера та підтримали позов Свіфт.[173] Опісля судових процесів Свіфт очистила свої облікові записи в соціальних мережах[174] та випустила пісню та музичне відео «Look What You Made Me Do» у ролі провідного синглу свого шостого альбому, «Reputation».[175] Сингл досяг першого місця чартів Австралії, Ірландії, Нової Зеландії, Британії та США.[176][177] Музичне відео отримало 43,2 мільйона переглядів за першу добу релізу на відеохостингу YouTube, пробиваючи рекорд сайту за найбільш переглянуте відео за 24 години.[178] У жовтні Свіфт випустила другий сингл альбому, «...Ready for It?»,[179] який досяг третього місця австралійського чарту і четвертого місця чарту США.[177][180]

Для нового альбому було випущено два промо-сингли: «Gorgeous» та «Call It What You Want». Пізніше пісня «Gorgeous» стала офіційним п'ятим синглом альбому, проте виключно в Європі.[181] Платівка «Reputation» була випущена в листопаді 2017. За перший тиждень релізу альбом продався у 1,216 мільйона копій в США і у 2 мільйони копій по всьому світі.[182] В США він став топовим альбомом-бестселером 2017 року. Альбом «Reputation» досяг перших місць чартів США, Британії, Австралії та Канади.[183][184] Пізніше того ж місяця Свіфт виконала «...Ready for It?» та «Call It What You Want» на шоу Saturday Night Live.[185] У листопаді вийшов третій сингл альбому — композиція «End Game», яка виконана Свіфт разом із Едом Шираном та Future; сингл досяг 18 місця чарту Billboard Hot 100.[186] Під новий рік вийшов четвертий сингл, «New Year's Day», а в березні 2018 — п'ятий сингл: пісня «Delicate».[187]

У 2018 Свіфт розпочала турне Reputation Stadium Tour.[188] У квітні 2018 вона виконала запрошений вокал у пісні гурту Sugarland «Babe» для їх альбому «Bigger».[189]

Музичний стиль

Гітара 'Les Paul' та мікрофон Тейлор Свіфт

Музика Свіфт містить елементи поп, попроку та кантрі.[190] Свіфт презентувала себе як кантрі-виконавицю до релізу альбому «1989» у 2014, котрий вона назвала платівкою, «яка за звучанням пов'язана із попмузикою».[191] Журнал Rolling Stone написав: «Може її [Свіфт] і крутять по кантрі-станціям, але вона є одним зі справжніх рок-зірок цих часів, яких ми маємо так мало».[192] Відповідно до The New York Times: «у музиці міс Свіфт немає більшості того, що можна було б ідентифікувати як кантрі — декілька проходів на банджо, пара ковбойський чобіт, які вона вдягає на сцену, гітара із блискавками — але у її принадному, невинному виконанні є щось унікальне для Нашвілля».[193] The Guardian написав, що Свіфт «розламує мелодії із безжалісною ефективністю скандинавської попфабрики».[194]

Софі Шіллачі із The Hollywood Reporter назвала вокал Свіфт «ніжним, але м'яким».[195] Газета The Los Angeles Times назвала «визначний» вокал Свіфт у її студійних записах «лінією, яка сковзає вниз наче задоволення зітхання, чи вверх наче піднята брова, надаючи її дівчачим хітам часточку легкої інтимності».[196] У рецензії альбому «Speak Now» журнал Rolling Stone написав: «голос Свіфт достатньо невимушений, аби замаскувати наскільки майстерною співачкою вона стала; вона знижує свій голос у рядках про розплату у класичному стилі сором'язливої дівчинки, яка намагається здатися міцною».[197] В іншій рецензії альбому «Speak Now», The Village Voice написав, що її попередні методи викладення рядків «були ввічливими та збентеженими, але це змінилося. Вона все ще може звучати натягнуто і тонко, та інколи відходить до звукових висот, які зводять деяких людей з розуму; проте вона навчилася примушувати слова звучати при співі у руслі їх значення».[198] The Hollywood Reporter написав, що її вокал при виконаннях вживу «добрий», але він не порівнюється із її однолітками.[195] У 2009 Кен Такер з Entertainment Weekly описав вокал Свіфт як «плоский, тонкий та інколи такий же хиткий, як і новонароджене осля».[199] Проте Свіфт отримала схвалення на її відмову коригувати свою висоту звуку за допомогою аудіопроцесора Auto-Tune.[200]

У інтерв'ю із The New Yorker, Свіфт назвала себе в першу чергу автором пісень: «Я пишу пісні, мій голос це лише спосіб доставити ці тексти пісень до аудиторії».[26] У 2010 письменник із The Tennessean висловився, що Свіфт не є «найкращим технічним співаком», але описав її як «найкращого комунікатора, якого ми маємо».[201] Свіфт турбується за стан свого вокалу і «приклала багато зусиль» задля його покращення.[202] У 2010 було повідомлено, що вона продовжує брати уроки вокалу.[203] Свіфт прокоментувала, що нервується при виконаннях лише тоді, «коли я не впевнена, що саме аудиторія думає про мене, як, наприклад на шоу церемонії нагород».[204]

Впливи

Співачка Шанайя Твейн була одним із найбільших впливів на Свіфт

Одні із найраніший спогадів Свіфт про музику стосується слухання співу її бабусі по материнській лінії, Марджорі Фінлей, у церкві.[6] Будучи дитиною, Свіфт насолоджувалася саундтреками диснеївських фільмів: «Мої батьки примітили, що коли у мене закінчували слова для співу, я просто продовжувала, придумуючи свої власні».[205] Свіфт сказала, що завдячує своєю впевненістю свої матері, яка допомагала їй готуватися до презентацій в класі.[206] Вона також приписує своїй матері її «захоплення письменництвом та переповіданням історій».[207] Свіфт притягували розповіді із кантрі-музики,[208] а сам жанр їй представили «величні жіночі кантрі-співачки 1990-х»: Шанайя Твейн, Фейт Хілл та Dixie Chicks.[209][210] Як авторка пісень і співачка саме Твейн найбільше вплинула на Свіфт.[211] Хілл була кумиром для Свіфт у дитинстві: «Я намагалася скопіювати все, що вона казала, робила, вдягала».[212] Свіфт захоплювалася чіткими позиціями учасниць Dixie Chicks та їх можливістю грати на своїх власних музичних інструментах.[213] Першою піснею, яку Свіфт навчилася грати на гітарі, стала композиція Dixie Chicks «Cowboy Take Me Away».[214] Свіфт також досліджувала роботи кантрі-виконавців старшого покоління, включаючи Петсі Клайн, Лоретту Лінн, Доллі Партон та Теммі Вайнетт.[16] Вона вважає Партон «чудовим прикладом для кожної жінки-піснярки у світі».[215] Таки виконавці альтернативного кантрі, як Райян Адамс,[216] Патті Гріффін[217] та Лорі Маккенна[26] також вплинули на музичний стиль Свіфт.

У ролі своїх кумирів Свіфт також відмітила Пола Маккартні, гурт The Rolling Stones,[128] Брюса Спрінгстіна, Еммілу Харріс, Кріса Крістофферсона та Карлі Сімон: «Вони часто змінювалися, але також залишалися тими же самими виконавцями протягом всієї своєї кар'єри».[26][218] Маккартні, як і соло-співак, так і учасник Beatles, давав Свіфт відчути себе так, «наче мені було дозволено заглянути в його серце і в його розум … Будь-який музикант може лише мріяти про таку спадщину».[219] Вона захоплювалася Спрінгстіном за його «музичну релевантність протягом такого великого проміжку часу».[220] Будучи дитиною, Свіфт мріяла бути як Харріс: «Це не було стосовно її слави, це було стосовно її музики».[221] «[Крістофферсон] сяє у написанні пісень … Він став тією людиною, яка пробула в бізнесі стільки років, але по якому можна сказати, що ці роки не прожували і виплюнули його», сказала Свіфт.[222] Вона захоплюється Сімоненим «написанням пісень та відвертістю … Вона відома як емоційна людина, але також як сильна особистість».[223]

На Свіфт також вплинули виконавці жанрів поза межами кантрі-напрямку. У віці близькому до підліткового вона насолоджувалася баблгам-попом і такими виконавцями, як Харріс та Брітні Спірс; Свіфт вказала, що з тих часів у неї лишилася «непохитна відданість» Спірс.[224][225] У старших класах Свіфт слухала такі рок-гурти, як Dashboard Confessional,[226] Fall Out Boy[227] та Jimmy Eat World.[228] Вона також тепло відкликалася про Мішель Бранч,[228] Аланіс Моріссетт,[229] Ешлі Сімпсон,[230] Фіфі Добсон,[228] Колбі Кейллат[231] та Джастіна Тімберлейка;[232] та про такі гурти 1960-х, як The Shirelles та The Beach Boys[233] і про Доріс Трой. На п'ятий студійний альбом Свіфт, «1989», вплинули її найулюбленіші виконавці 1980-х: Енні Леннокс, Філ Коллінз та Мадонна Like a Prayer-ери.[234]

Створення пісень

Тейлор Свіфт під час концерту турне Speak Now Tour в Австралії, 2012

Для своєї роботи Свіфт використовує власний життєвий досвід.[235] У своїх піснях вона часто звертається до «анонімних симпатій із часів старших класів» і знаменитостей.[236] Вона часто критикує своїх колишніх хлопців,[237] про що журнал The Village Voice написав: «Ситуація, в якій вам кажуть 'що означає ця пісня' дуже схожа на випадок, коли вам дістається занадто напружений професор. І це піддає небезпеці оцінку справжнього таланту Свіфт, який хоч і не є сповідальним, зате драматичним».[238] Журнал New York Magazine вважає, що критицизм медіа її рішення «проміняти своє особисте життя на музику … є проявом сексизмом, оскільки її чоловіки-однолітки не підпадають під такий же коментар».[239] Сама співачка зазначила, що не всі її пісні є фактичними і що інколи вони базуються на спостереженнях.[240] Окрім міжрядкових ключів до розгадки, Свіфт намагається не говорити про тематики пісень, «тому що це реальні люди. Будучи пісняром, вам треба дати достатній натяк на ситуацію, але обійтися без того, аби кидати когось прямо під автобус».[241]

Газета The Guardian похвалила Свіфт за написання пісень про підліткові роки «із тужливою монохромною ностальгією» в своїх перших двох альбомах.[194] Журнал New York Magazine відмітив, що багато авторів-виконавців записували свої пісні, коли були підлітками, але «ніхто з них не створив композицій про свої підліткові роки настільки чудових». Журнал також порівняв робити Свіфт до Браяна Вілсона.[242] У альбому «Fearless» Свіфт використала ілюстрування казок і показ роз'єднання «між коханням у казках і коханням у реальному житті».[243] Її пізні платівки посилаються на більш дорослі стосунки.[218] На додаток до тематик про романтику та кохання, пісні Свіфт описують стосунки між батьками-дітьми, друзями,[244][245] про відчуження, славу та кар'єрні амбіції.[207] Вона часто поміщає «вкинуті фрази, які наводять на думку про великі та серйозні речі, які просто так не помістилися б у пісні; речі, які розширюють або підривають поверхню розповіді».[246]

Журнал Rolling Stone назвав Свіфт «автором пісень, який володіє інтуїтивним даром архітектури куплету-приспіву-бриджа».[247] Відповідно до The Village Voice, вона часто використовує розворот третього куплету.[246] В образності Свіфт також присутня наочна повторюваність. Газета The Guardian написала: «Вона проводить стільки часу цілуючись під дощем, що це диво, що у неї досі не розвилася траншейна стопа».[194] Журнал Slant Magazine додав, що «на схвалення Свіфт, вона відкрила нові мотиви для своїх текстів пісень до часу випуску [її четвертого] альбому».[248] Хоча рецензії роботи Свіфт є «майже завжди позитивними», щотижневик The New Yorker написав, що в цілому вона зображена «більш як кваліфікований технік, ніж діланівський візіонер».[26]

Публічний імідж

Тейлор Свіфт на червоному килимі Гала Time 100, де її було нагороджено, 2010
Тейлор Свіфт на сцені концерту турне Reputation Stadium Tour, травень 2018

Особисте життя Свіфт часто підпадає під увагу ЗМІ.[249] У 2013 фірма Abercrombie & Fitch випустила футболку зі слоганом «повіє-паплюження», який був адресований у її бік.[250] Газета The New York Times твердила, що її «історія побачень почала закручуватися у мертву петлю» і ставила собі питання, чи Свіфт знаходилася посередині «кризи чверті життя».[251] Свіфт заявляла, що не бажає обговорювати про її особисте життя на публіці,[249] вірячи, що такі дію можуть стати «проявом слабкості в кар'єрі».[252]

Журнал Rolling Stone зауважував стосовно її ввічливого норову: «Якщо це і є фішкою Свіфт, яку вона грає на публіку, тоді вона має бути схожа на татуювання, оскільки ніколи не сходить».[253] Журнал також відмітив її «спокій у теплому прийманні людей»,[37] а The Hollywood Reporter назвав її «найкращою особистістю по стосунках з іншими після Білла Клінтона».[254] Під час вручання Свіфт нагороди за її гуманітарну активність у 2012, Мішель Обама назвала її співачкою, котра «піднялася до гори музичної індустрії, проте все ще тримає свої ноги на землі; хтось, хто розвіяв будь-які надії того, що не змогла б досягти 22-річна».[255] Свіфт визнала, що вважає Мішель Обаму своїм кумиром.[256] Свіфт є однією із найпопулярніших людей в соцмережах і відома дружніми взаємодіями зі своїми шанувальниками.[257][258] Вона особисто і через пошту доставляла святкові подарунки своїм фанам, підписуючи їх «Swiftmas».[259] Вона вважає слідкування за своїм впливом на юних фанів своєю «відповідальністю»,[260] і сказала, що «[її стосунки із фанами] найдовші та найкращі стосунки, які я коли-небудь мала».[261]

Будучи часто названою медіа «Американською любкою»,[262] Свіфт наполягає, що «я не живу за всіма цими суворими, дивними правилами, які лише дають мені відчуття повного оточення з усіх боків. Я просто люблю те відчуття, за яким я живу, і яке дає мені відчуття повної свободи». Свіфт відмовляється брати участь у фотосесіях, які повністю фокусуються на сексуальності,[263] хоча Bloomberg L.P. вважає її секс-символом.[264] У 2011 журнал Vogue назвав Свіфт Образом американського стилю.[265] У 2014 Свіфт досягла топу списку найкраще одягнених людей журналу People.[266] У 2015 на церемонії нагородження Elle Style Awards Свіфт назвали Жінкою року;[267] того ж року журнал Maxim поставив її на перше місце свого списку 100 найгарячіших жінок.[268]

Свіфт також з'являється у різних списках впливових людей. Внаслідок її успіхів та доходів, журнал Time помістив її у свій список 100 найбільш впливових людей у 2010 та у 2015 роках.[269] У 2011-15 роках вона знаходилася у топ-3 списку журналу Forbes Топових жінок по доходах в музиці, із річним заробітком у $45 мільйонів, $57 мільйонів, $55 мільйонів, $64 мільйонів та $80 мільйонів, відповідно.[270] У 2015 Свіфт стала наймолодшою жінкою, яку помістили у список журналу Forbes 100 найвпливовіших жінок, де Свіфт посіла 64 місце.[271] У 2016 вона досягнула вершини щорічного списку журналу Forbes 100 знаменитостей із найбільшими зарплатнями, маючи $170 мільйонів — що також було поміщено у Книгу рекордів Гінесса,[272] — та входила у «найкращі 10» цього списку у 2011, 2013 та 2015 роках.[273] У 2014 Свіфт була однією із фіналісток Людини року журналу Time, а також отримала це звання у 2017, будучи частиною списку «Порушники мовчанки», після того, як привернула увагу до сексуального нападу.[274][275] У червні 2017 журнал Forbes оцінив чисті активи Свіфт у $280 мільйонів.[276]

У 2015 співак-ветеран Рей Стівенс випустив альбом «Here We Go Again», який містить пісню «Taylor Swift is Stalking Me» (укр. Тейлор Свіфт мене переслідує). Пісня частково написана його другом Чаком Реденом та іншим чоловіком, Бадді Калбом.[277][278]

Інша діяльність

Філантропія

Тейлор Свіфт жертвувала кошти Міжнародному руху Червоного Хреста

Філантропічну активність Свіфт було визнано організаціями Do Something Awards та Tennessee Disaster Services.[279][280] Свіфт також отримала нагороду Big Help Award за її «самовідданість у допомозі іншим» і «приклад для інших»,[281] та нагороду Ripple of Hope Award за її «відданість публічним підтримкам різних рухів та організацій в такому молодому віці … Тейлор є такою жінкою, якою б ми всі хотіла бачити наших дочок».[282] У 2008 вона пожертвувала $100,000 організації Червоний хрест для допомоги жертвам потопу в Айові 2008.[283] Співачка виступала на таких благодійних заходах, як сіднейський концерт Sound Relief.[284] Вона також записала пісню для платівки «Hope for Haiti Now».[285] Після потопу в Теннессі у травні 2010, Свіфт пожертвувала для потреб постраждалих $500,000 під час телемарафону, який проводив телевізійний центр WSMV-TV.[286] 2011 року Свіфт використала репетицію для турне Speak Now Tour як благодійний концерт для жертв нещодавніх торнадо в США, збираючи понад $750,000.[287] У 2012 Свіфт підтримала телемарафон організації Architecture for Humanity Restore the Shore MTV задля збору коштів на розв'язання проблем опісля урагану Сенді.[288] У 2016 вона пожертвувала кошти при зборах для жертв потому в Луїзіані та фонду Dolly Parton Fire Fund.[289][290]

Свіфт підтримує мистецтво та у 2010 пожертвувала $75,000 нашвіллівський Вищій школі Хендерсвіля для допомоги у реконструкції шкільної аудиторії.[291] У 2012 вона пообіцяла $4 мільйонів, аби допомогти побудувати новий навчальний центр у Залі слави кантрі-музики в Нашвіллі.[292] Того ж року вона взяла участь у співпраці із компанією орендування підручників Chegg і пожертвувала $60,000 музичним кафедрам шести коледжів США.[293] Свіфт також виступає за популяризацію дитячої літератури. У 2009 вона пожертвувала $250,000 різним школам по всій країні для покращення рівня навчання.[294] Вона також пожертвувала 6 тисяч примірників книжок корпорації Scholastic Публічній бібліотеці Редінгу,[295] 14 тисяч книжок Публічній бібліотеці Нашвілля[296] та 2 тисячі книжок Scholastic програмі раннього читання в Центрі здоров'я дитини Лікарні Редінгу.[297] В 2015 вона профінансувала передачу 25 тисяч книг школам Нью-Йорка.[298]

У 2007 Свіфт запустила кампанію по захисту дітей від онлайн-хижаків, яку започаткувала разом із Асоціацією шефів поліції штату Теннессі.[299] У 2009 вона записала оголошення громадської служби Sound Matters, яке мало повідомити слухачів про важливість правил по прослуховуванню музики, аби запобігти порушення слуху.[300] Свіфт пожертвувала речі аукціонам різних благодійним організаціям, включаючи: СНІД-Фонд Елтона Джона, UNICEF Tap Project, MusiCares та Feeding America.[301] Після прийняття нагороди Академії кантрі музики у категорії Естрадний артист року у 2011, Свіфт пожертвувала $25,000 Дитячій лікарні з досліджень Святого Джуда в штаті Теннессі.[302] У 2012 вона взяла участь у телемарафоні Stand Up to Cancer і виконала пісню «Ronan» — композицію, яку вона написала на пам'ять 4-річному хлопчику, який загинув через нейробластому. Пісня була випущена у цифровому форматі, а всі кошти із продажів пішли на пожертву благодійним організаціям, які займаються боротьбою із раком.[303] У 2014 Свіфт пожертвувала $100,000 організації V Foundation for Cancer Research[304] та $50,000 Дитячій лікарні Філадельфії.[305] Співачка провела приватні візити у лікарні, аби зустрітися із хворими пацієнтами та надати їм підтримку.[306] Свіфт заохочує юнацтво приєднатися до волонтерського руку своїх місцевих громад, які є частиною Global Youth Service Day.[307] У 2018 разом з іншими 300 жінками Свіфт приєдналася в Голлівуді до руху Time's Up із виступом по захисту жінок від домагань та дискримінації.[308]

Політичні погляди

Під час президентської кампанії 2008 Свіфт виступила у підтримку кампанії Кожна жінка рахується, цілячись на залучення кожної жінки у політичний процес, і була однією із кантрі-виконавців, котрі підписали кампанію PSA for the Vote (For Your) Country.[309] Свіфт висловилась: «Я не думаю, що це моя робота, аби намагатися впливати на людей у їхньому рішенні того, як вони мають голосувати».[16] Після інавгурації Барака Обами, в інтерв'ю із журналом Rolling Stone Свіфт сказала, що підтримувала його на президентських виборах: «Я ще ніколи у своєму житті не бачила цю країну такою щасливою стосовно її політичного рішення. Я така рада, що це були мої перші вибори».[310]

В інтерв'ю у 2012 Свіфт відмітила, що не дивлячись на те, що вона тримає себе «настільки освіченою і поінформованою, наскільки це можливо», співачка не говорить про політику публічно, боючись за те, що це може вплинути на інших людей.[311] Пишучи про натиск медіа на Свіфт у її рішенні все ж таки прийняту якусь політичну сторону, журнал Politico назвав Свіфт «старанно аполітичною».[312] Свіфт провела певний час із сім'єю Кеннеді[313] та говорила про свій захват від Етель Кеннеді.[222] Свіфт є феміністкою.[314] Вона висловлювалася проти дискримінації ЛГБТ. Після вбивства Ларрі Кінга у 2008 (15-річного школяра-гея), Свіфт записала публічне оголошення від лиця GLSEN, аби підтримати боротьбу зі злочинами на ґрунті ненависті.[315] На першу річницю смерті Кінга, Свіфт сказала журналу Seventeen, що її батьки навчили її «ніколи не судити інших по тому, кого вони люблять, якого кольору їх шкіра, чи яку релігію вони сповідують».[316] Музичне відео «Mean» є частиною руху проти гомофобії у старших класах шкіл; у 2011 відео було номіноване на нагороду соціального активізму MTV VMA.[317][318] Газета The New York Times написала, що Свіфт є «частиною нової хвилі юних (та в більшості випадків гетеросексуальних) жінок, які надають саундтреки для покоління гей-фанів, які лише приходять до розуміння своєї ідентичності у часи бурхливих і заплутаних культурних повідомлень».[317]

Підтримка брендів

Аеробус A320 Air Asia, червень 2014

Під час промоушену свого дебютного альбому, Свіфт стала обличчям кампанії Verizon Wireless Mobile Music.[319] Під час ери Fearless вона запустила лінію літніх суконь від компанії l.e.i. в магазинах Wal-Mart,[320] та створила дизайн для вітальних листівок American Greetings та ляльок Jakks Pacific.[321][322] Вона стала прессекретарем Національної хокейної ліги Нашвілл Предаторс та цифрових камер Sony Cyber-shot.[323][324] Під час ери Speak Now Свіфт випустила спеціальне видання свого альбому через магазин Target.[325] Співачка стала моделлю-прессекретарем бренду CoverGirl[326] і запустила два парфуми від Елізабет Арден: Wonderstruck та Wonderstruck Enchanted.[327]

Під час промоушену свого четвертого альбому, «Red», Свіфт випустила через Target,[328] Papa John's Pizza[329] та Walgreens[330] ексклюзивні промо-товари від альбому. Вона стала моделлю-прессекретарем Diet Coke та кросівок Keds,[331] і випустила свій третій парфум від Елізабет Арден Taylor by Taylor Swift.[332] В той час вона також продовжила свою співпрацю із Sony Electronics та American Greetings.[333][334] Свіфт також вступила у партнерство із компаніями AirAsia[335] та Qantas[336] під час турне Red Tour. Ці авіалінії стали офіційними транспортерами Свіфт під час її турне по Австралії та Азії; Cornetto також спонсорувала транспортування по Азії.[337] Під час промоушену альбому «1989», співачка зав'язала стосунки із Subway, Keds, Target та Diet Coke.[338] У 2014 Свіфт випустила свій четвертий парфум під назвою Incredible Things.[339]

Нагороди та номінації

Тейлор Свіфт перед початком церемонії 2010 Academy of Country Music Awards

Свіфт отримала безліч нагород та звань, включаючи 10 нагород Ґреммі,[340] 19 American Music Awards,[341] 23 Billboard Music Awards,[342] 12 Country Music Association Awards, 8 Academy of Country Music Awards,[343] одну Brit Award[151] та одну Еммі.[344] Як авторка пісень була визнана Асоціацією піснярів Нашвілля[51][345] та Залою слави піснярів. У 2015 була включена у список 100 найвизначніших піснярів всі часів журналу Rolling Stone.[346][347]

Особисте життя

З липня по жовтень 2008 року Свіфт зустрічалася зі співаком Джо Джонасом. Про нього співачка написала пісню «Forever & Always», яка входить у її другий студійний альбом «Fearless». У березні-квітні 2009 року співачка зустрічалася з актором Лукасом Тіллем, з яким познайомилась на зйомках музичного відео «You Belong With Me». На зйомках фільму День Святого Валентина Свіфт познайомилася з актором Тейлором Лотнером і у серпні 2009 вони почали зустрічатися. Пара порвала стосунки на дружній ноті у листопаді того ж року, оскільки за словами Свіфт «я йому подобалась більше, ніж він мені». У вигляді пісні-вибачення Свіфт написала композицію «Back to December»,[348] яка стала синглом її третьої платівки «Speak Now». З листопада 2009 по лютий 2010 Свіфт зустрічалася зі співаком Джоном Мейєром. У результаті цих стосунків співачка написала пісню «Dear John», яка також входить до її третього студійного альбому.

З жовтня по грудень 2010 року 21-річна Свіфт зустрічалася із 30-річним актором Джейком Джилленголом; після розриву стосунків Свіфт написала дві пісні присвячені цим відносинам: «We Are Never Ever Getting Back Together» та «The Last Time». У липні-жовтні 2012 22-річна Свіфт зустрічалася із 18-річним Конором Кеннеді. Після цих стосунків співачка написала та записала пісню про колишнього хлопця під назвою «Begin Again». З грудня 2012 по січень 2013 Свіфт мала стосунки із британським співаком Гаррі Стайлсом і під впливом цього досвіду створила пісні «I Knew You Were Trouble» та «Out of the Woods».

У лютому 2015 року Свіфт познайомилася із шотландським автором-виконавцем Кельвіном Гаррісом на церемонії Brit Awards; в березні пара почала зустрічатися. Їхні стосунки продовжувалися до червня 2016 року. З червня по вересень 2016 співачка зустрічалася з англійським актором Томом Гіддлстоном. З травня 2017 Свіфт почала зустрічатися із британським актором Джо Альвіном.[349]

Дискографія

Альбоми
Мініальбоми
Концертні альбоми
  • 2007: Rhapsody Originals
  • 2008: Live From SoHo
  • 2011: Speak Now: World Tour Live
  • 2018: Spotify Singles

Турне

  • Fearless Tour (2009—2010)
  • Speak Now World Tour (2011—2012)
  • The Red Tour (2013—2014)
  • The 1989 World Tour (2015)
  • Taylor Swift's Reputation Stadium Tour (2018)

Фільмографія та відеографія

Свіфт випустила чотири відеоальбоми та 42 музичні відео, знялася в епізодах телесеріалів CSI: Місце злочину та Новенька, у кінострічках День Святого Валентина та Посвячений, і озвучила персонажа в анімаційному фільмі Лоракс.

Примітки

  1. https://www.elitedaily.com/p/taylor-swifts-explanation-of-her-nils-sjoberg-pseudonym-confirmed-a-fan-theory-43659497
  2. https://www.republicworld.com/entertainment-news/music/why-did-taylor-swift-adapt-the-pseudonym-nils-sjoberg.html
  3. Official: Taylor Swift's 'Reputation' Album Sells 1.2M Copies in US During First Week. Billboard. Процитовано 29 травня 2018.
  4. Gazeta.ua (10 жовтня 2018). Секс-символ здобула звання найкращої артистки року. Gazeta.ua (uk-UA). Процитовано 10 жовтня 2018.
  5. Taylor Swift Biography: Singer (1989–). FYI. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 9 квітня 2015.
  6. Jepson, Louisa (2013). Taylor Swift. Simon and Schuster. с. 1. ISBN 978-1-4711-3087-8. Процитовано 16 серпня 2016.
  7. Roth, Madeline (19 травня 2015). Taylor Swift's Brother Had The Most Epic Graduation Weekend Ever. MTV News. Архів оригіналу за 23 липня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  8. Raab, Scott (20 жовтня 2014). Taylor Swift Interview. Esquire. Архів оригіналу за 16 лютого 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  9. Photos Students at Alvernia Montessori School sending Taylor Swift a valentine. Reading Eagle. 13 лютого 2010. Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
  10. Hatza, George (8 грудня 2008). Taylor Swift: Growing into superstardom. Reading Eagle. Архів оригіналу за April 1, 2012. Процитовано 17 квітня 2012.
  11. Mennen, Lauren (12 листопада 2014). Taylor Swift's Wyomissing childhood home on the market for $799,500. Philadelphia Daily News. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 13 жовтня 2016.
  12. Taylor Swift Returns to Reading Pennsylvania as Maid of Honor in Friend's Wedding. WCAU. 22 лютого 2016. Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  13. Taylor Swift, Age 12. New York Daily News (New York). Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  14. Cooper, Brittany Joy (15 квітня 2012). Taylor Swift Opens Up About a Future in Acting and Admiration for Emma Stone. Taste of Country. Архів оригіналу за 17 квітня 2012. Процитовано 17 квітня 2012.
  15. MacPherson, Alex (18 жовтня 2012). Taylor Swift: 'I want to believe in pretty lies'. The Guardian. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  16. Rolling Stone Interview: The Unabridged Taylor Swift, December 2, 2008
  17. Morris, Edward (1 грудня 2006). When She Thinks 'Tim McGraw', Taylor Swift Savors Payoff: Hardworking Teen to Open for George Strait Next Year. CMT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 11 березня 2010.
  18. Diu, Nisha Lilia (3 квітня 2011). Taylor Swift: 'I won't do sexy shoots'. The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за May 6, 2013. Процитовано 17 квітня 2012.
  19. News : CMT Insider Interview: Taylor Swift (Part 1 of 2). CMT. 26 листопада 2008. Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 1 липня 2012.
  20. Taylor Swift: The Garden In The Machine. American Songwriter. 2 травня 2011. Архів оригіналу за 10 травня 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  21. Martino, Andy (10 січня 2015). EXCLUSIVE: The real story of Taylor Swift's guitar 'legend'. New York Daily News (англ.) (New York). Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 28 серпня 2017.
  22. Martino, Andy (10 січня 2015). Exclusive: The real story of Taylor Swift's guitar 'legend'. New York Daily News (New York). Архів оригіналу за 22 листопада 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  23. americanbar.org PDF. Americanbar.org. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 18 квітня 2012.
  24. On tour with Taylor Swift – Dateline NBC. MSNBC. 31 травня 2009. Архів оригіналу за October 5, 2013. Процитовано 1 липня 2012.
  25. Castro, Vicky (6 лютого 2015). How to Succeed as an Entrepreneur, Taylor Swift Style. Inc. (Monsueto Ventures). Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 9 лютого 2015.
  26. Widdicombe, Lizzie (10 жовтня 2011). You Belong With Me. The New Yorker. Архів оригіналу за 24 липня 2014. Процитовано 11 жовтня 2011.
  27. Jo, Nancy (2 січня 2014). Taylor Swift and the Growing of a Superstar: Her Men, Her Moods, Her Music. Vanity Fair. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  28. News : Taylor Swift's High School Names Auditorium in Her Honor. CMT. 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 18 квітня 2012.
  29. Grigoriadis, Vanessa (5 березня 2009). The Very Pink, Very Perfect Life of Taylor Swift. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 жовтня 2012. Процитовано 31 жовтня 2012.
  30. Taylor Swift: The Garden In The Machine. American Songwriter. 2 травня 2011. Архів оригіналу за August 7, 2013. Процитовано 21 травня 2012.
  31. Songwriter Taylor Swift Signs Publishing Deal With Sony/ATV. Broadcast Music, Inc. 12 травня 2005. Архів оригіналу за December 4, 2012. Процитовано 20 квітня 2012.
  32. Kosser, Michael (3 червня 2010). Liz Rose: Co-Writer to the Stars. American Songwriter. Архів оригіналу за 24 грудня 2011. Процитовано 19 квітня 2012.
  33. Leahey, Andrew (24 жовтня 2014). Songwriter Spotlight: Liz Rose. Rolling Stone. Архів оригіналу за 26 вересня 2016. Процитовано 24 вересня 2016.
  34. DeLuca, Dan (11 листопада 2008). Focused on 'great songs' Taylor Swift isn't thinking about "the next level" or Joe Jon as gossip. Philadelphia Daily News. с. 1. Архів оригіналу за 18 листопада 2012. Процитовано 17 квітня 2012.
  35. Preston, John (26 квітня 2009). Taylor Swift: the 19-year-old country music star conquering America – and now Britain. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за January 5, 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
  36. Rapkin, Mickey (27 липня 2017). Oral History of Nashville's Bluebird Cafe: Taylor Swift, Maren Morris, Dierks Bentley & More on the Legendary Venue. Billboard. Архів оригіналу за 29 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
  37. Hiatt, Brian (25 жовтня 2012). Taylor Swift in Wonderland. Rolling Stone. Архів оригіналу за 31 липня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
  38. Greenburg, Zack O'Malley (26 червня 2013). Toby Keith, Cowboy Capitalist: Country's $500 Million Man. Forbes. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 1 серпня 2016.
  39. (2006) Album notes for Taylor Swift. Big Machine Records.
  40. Solin, Jennifer (10 серпня 2016). Taylor Swift New Album Release Date Postponed; Is She Laying Low After Kim Kardashian, Kanye West Drama?. International Business Times. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
  41. Caramanica, Jon (5 вересня 2008). A Young Outsider's Life Turned Inside Out. The New York Times. Архів оригіналу за September 8, 2014. Процитовано 1 серпня 2016.
  42. Trust, Gary (29 жовтня 2009). Chart Beat Thursday: Taylor Swift, Tim McGraw Linked Again. Billboard. Архів оригіналу за March 7, 2013. Процитовано 8 листопада 2016.
  43. Taylor Swift Total Album Sales. Statistic Brain Research Institute. Архів оригіналу за 30 серпня 2016. Процитовано 30 серпня 2016.
  44. Willman, Chris (5 лютого 2008). Taylor Swift's Road to Fame. Entertainment Weekly. с. 3. Архів оригіналу за 21 лютого 2015. Процитовано 22 квітня 2012.
  45. Cowling, Lauren (12 листопада 2014). 5 of Taylor Swift's Most Country Performances. Country Outfitter Life. Архів оригіналу за August 9, 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  46. Taylor Swift Joins Rascal Flatts Tour. CMT. 18 жовтня 2006. Архів оригіналу за January 7, 2015. Процитовано 11 березня 2010.
  47. Taylor Swift No. 1 on iTunes. Great American Country. 19 грудня 2007. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 5 липня 2010.
  48. Taylor Swift owns top of country chart. Country Standard Time. 23 липня 2008. Архів оригіналу за 31 липня 2008. Процитовано 26 грудня 2008.
  49. Wal-Mart "Eyes" New Taylor Swift Project. Great American Country. Архів оригіналу за 16 березня 2015. Процитовано 24 липня 2008.
  50. Rosa, Christopher (24 березня 2015). Opening Acts Who Became Bigger Than The Headliner. VH1. Архів оригіналу за 10 листопада 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  51. Taylor Swift Youngest Winner of Songwriter/Artist Award. Great American Country. 16 жовтня 2007. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  52. Photos : All Taylor Swift Pictures : Horizon Award Winner Poses in the Pressroom. CMT. 7 вересня 2007. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  53. Photos : 43rd Annual ACM Awards – Onstage: Winners : Acceptance Speech. CMT. 18 травня 2008. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  54. Taylor Swift, Rascal Flatts, Carrie Underwood Score at 2008 AMA Awards (Blog). Roughstock.com. 24 листопада 2008. Архів оригіналу за 10 липня 2014. Процитовано 21 травня 2012.
  55. Amy Winehouse Wins Best New Artist, Kanye West Pays Tribute to Mom – Grammy Awards 2008, Grammy Awards. People. 2 жовтня 2008. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 21 травня 2012.
  56. Caplan, David (8 вересня 2008). Scoop. People. Архів оригіналу за February 2, 2016. Процитовано 6 березня 2012.
  57. Rizzo, Monica (24 листопада 2008). Scoop – Couples, Camilla Belle, Joe Jonas. People. Архів оригіналу за March 3, 2016. Процитовано 6 березня 2012.
  58. Love Story — Taylor Swift. Billboard. Процитовано 5 березня 2011.
  59. Discography Taylor Swift. ARIA Charts. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано January 2, 2010.
  60. Ben-Yehuda, Ayala (13 серпня 2009). Black Eyed Peas, Jason Mraz Tie Records on Billboard Hot 100. Billboard. Архів оригіналу за May 8, 2013. Процитовано 13 березня 2010.
  61. Grein, Paul (16 березня 2012). Chart Watch Extra: Top Albums Of Last 10 Years (Blog). Yahoo! Music. Архів оригіналу за April 2, 2015. Процитовано 10 червня 2011.
  62. Herrera, Monica (8 жовтня 2009). Taylor Swift's "Fearless" Tour Returns March 2010. Rolling Stone. Архів оригіналу за 18 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  63. Mapes, Jillian (23 листопада 2010). Taylor Swift Announces 'Speak Now' World Tour. Billboard. Архів оригіналу за May 8, 2013. Процитовано 15 травня 2012.
  64. Weiss, Dan (12 грудня 2011). Taylor Swift: Journey To Fearless DVD. American Songwriter. Архів оригіналу за 15 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  65. Ryan, Sarah (10 серпня 2009). Taylor Swift Pranks Keith Urban (Blog). Great American Country. Архів оригіналу за September 6, 2015. Процитовано 11 листопада 2015.
  66. Kanye calls Taylor Swift after 'View' appearance. MSNBC. 15 вересня 2009. Архів оригіналу за October 6, 2013. Процитовано 16 вересня 2009.
  67. Taylor Swift Thanks "Gracious" Beyonce for Inviting Her Onstage After Kanye Stunt at VMAs. Rolling Stone. 14 вересня 2009. Архів оригіналу за 15 червня 2012. Процитовано 15 травня 2012.
  68. Anderson, Kyle (16 вересня 2009). Kanye West's VMA Interruption Gives Birth To Internet Photo Meme. MTV. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 3 жовтня 2009.
  69. Montgomery, James (2 лютого 2010). Why You Shouldn't Hate on Taylor Swift. MTV. Архів оригіналу за September 8, 2014. Процитовано 15 травня 2012. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  70. Ditzian, Eric (2009). Taylor Swift, Michael Jackson Big Winners at American Music Awards. MTV. Архів оригіналу за September 8, 2014. Процитовано 15 травня 2012.
  71. 2009 Artists of the Year. Billboard. 10 грудня 2009. Архів оригіналу за January 4, 2010. Процитовано 21 травня 2012.
  72. The 150 Greatest Albums Made By Women. NPR. 24 липня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
  73. Kreps, Daniel (1 лютого 2010). Beyonce, Taylor Swift Dominate 2010 Grammy Awards. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 лютого 2012. Процитовано 13 лютого 2012.
  74. Kreps, Daniel (4 лютого 2010). Taylor Swift's Label Lashes Out at Critics of Grammy Performance. Rolling Stone. Архів оригіналу за 19 січня 2013. Процитовано 15 травня 2012.
  75. Caramanica, Jon (1 лютого 2010). For Young Superstar Taylor Swift, Big Wins Mean Innocence Lost. The New York Times. Архів оригіналу за 28 серпня 2012. Процитовано 15 травня 2012.
  76. Kaufman, Gil (12 листопада 2009). Taylor Swift Dominates CMA Awards. MTV News. Архів оригіналу за March 6, 2016. Процитовано 13 вересня 2016.
  77. Taylor Swift Wins Album of the Year at Academy of Country Music Awards. Big Machine Records. 6 квітня 2009. Архів оригіналу за 16 квітня 2009. Процитовано 7 квітня 2009 через PR Newswire.
  78. Vena, Jocelyn (6 листопада 2009). John Mayer Talks Taylor Swift Collaboration 'Half of My Heart'. MTV. Архів оригіналу за September 8, 2014. Процитовано 15 травня 2012.
  79. Kellie Pickler Has Her 'Best Days' Thanks To Taylor Swift. MTV. Архів оригіналу за January 1, 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  80. Hannah Montana: The Movie (Original Motion Picture Soundtrack) by Hannah Montana. iTunes Store. Архів оригіналу за May 2, 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  81. Boys Like Girls Dish on Taylor Swift. Seventeen. 15 грудня 2009. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 15 травня 2012.
  82. Vena, Jocelyn (28 грудня 2009). New Taylor Swift Song Included In 'Valentine's Day' Featurette. MTV. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 11 листопада 2015.
  83. Taylor Swift – Chart history on Canadian Hot 100. Billboard. Архів оригіналу за August 9, 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  84. Park, Michael Y.; Sia, Nicole (29 грудня 2009). Taylor & Taylor Romance Was Overblown, Says Source. People. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 6 березня 2012.
  85. Billboard Bits: Taylor Swifts Offers 'Apology' To Taylor Lautner, Christina Aguilera Confirms Split. Billboard. 10 жовтня 2012. Архів оригіналу за June 5, 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  86. Sharkey, Betsy (12 лютого 2010). Review: 'Valentine's Day' – Page 2. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 30 липня 2012.
  87. McCarthy, Todd (7 лютого 2010). Valentine's Day – Film Reviews. Variety. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 30 липня 2012.
  88. Caramanica, Jon (6 березня 2009). OMG! Taylor Swift Does 'CSI'!. The New York Times (Blog). Архів оригіналу за 14 серпня 2011. Процитовано 7 травня 2012.
  89. Strecker, Erin (2 січня 2015). Remember When Taylor Swift Shined as 'Saturday Night Live' Host?. Billboard. Архів оригіналу за 24 січня 2015. Процитовано 15 січня 2015.
  90. Tucker, Ken (8 листопада 2009). Taylor Swift hosted the best 'Saturday Night Live' of the season so far... really!?!. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 28 серпня 2017.
  91. Hammel, Sara (4 січня 2011). Taylor Swift & Jake Gyllenhaal Break Up: Source. People. Архів оригіналу за May 9, 2012. Процитовано 6 березня 2012.
  92. Pietroluongo, Silvio (11 серпня 2010). Taylor Swift Makes Sparkling Hot 100 Entrance. Billboard. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 25 липня 2016.
  93. Caramanica, Jon (20 жовтня 2010). Taylor Swift, Angry on 'Speak Now'. The New York Times. Архів оригіналу за 21 жовтня 2010. Процитовано 23 жовтня 2010.
  94. Kaufman, Gil (3 листопада 2010). Taylor Swift's Speak Now Tops 1 Million in First Week. MTV News. Архів оригіналу за 10 серпня 2016. Процитовано 8 серпня 2016.
  95. Fastest-selling digital album in the US by a female artist. Guinness World Records. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
  96. Most simultaneous US hot 100 hits by a female. Guinness World Records. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
  97. Wyland, Sarah (12 лютого 2012). Taylor Swift Takes Home Two GRAMMYs at Tribute-Filled Show (Blog). Great American Country. Архів оригіналу за September 6, 2015. Процитовано 13 лютого 2012.
  98. Suddath, Claire (12 лютого 2012). Taylor Swift, "Mean" | The Best and Worst of the 2012 Grammys. Time. Архів оригіналу за 24 квітня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  99. Deerwester, Jayme (12 лютого 2012). Adoration for Adele: 6 Grammys. USA Today. Архів оригіналу за 26 жовтня 2012. Процитовано 22 квітня 2012.
  100. Roland, Tom (2 грудня 2011). Taylor Swift: Billboard's Woman of the Year. Billboard. с. 1. Архів оригіналу за February 3, 2013. Процитовано 15 травня 2012.
  101. Shelburne, Craig (18 жовтня 2010). Taylor Swift Named NSAI's Songwriter-Artist of the Year. CMT. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 21 листопада 2015.
  102. Smith, Hazel (24 жовтня 2011). News : Hot Dish: Taylor Swift Sings Alan Jackson's Masterpiece at Nashville Songwriters Celebration. CMT. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 22 квітня 2012.
  103. Taylor Swift wins ACM entertainer of the year. Yahoo!. Associated Press. 1 квітня 2012. Архів оригіналу за 23 серпня 2016. Процитовано 15 травня 2012.
  104. Kellogg, Jane (20 листопада 2011). AMAs 2011: Winners and Nominees Complete List. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 21 листопада 2015.
  105. Women Who Rock: The 50 Greatest Albums of All Time. Rolling Stone. 23 червня 2012. Архів оригіналу за 10 грудня 2016. Процитовано 15 липня 2017.
  106. Allen, Bob (29 березня 2012). Hot Tours: Taylor Swift, George Strait, Cirque Du Soleil. Billboard. Архів оригіналу за 21 лютого 2013. Процитовано 10 травня 2012.
  107. Taylor Swift News and Blog. taylorswift.com. 21 вересня 2011. Архів оригіналу за 11 жовтня 2011. Процитовано 21 вересня 2011.
  108. Herrera, Monica (15 березня 2012). Taylor Swift, Arcade Fire Talk 'Hunger Games'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 27 червня 2015. Процитовано 10 травня 2012.
  109. Horowitz, Steven J. (20 квітня 2012). B.o.B Explains Origins of Taylor Swift Collaboration "Both of Us". HipHopDX. Архів оригіналу за 10 вересня 2015. Процитовано 15 травня 2012.
  110. Toomedy, Alyssa. Taylor Swift and Conor Kennedy Breakup: Anatomy of a Split. E!. Архів оригіналу за December 4, 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  111. Trust, Gary (22 серпня 2012). Taylor Swift Scores First Hot 100 No. 1. Billboard. Архів оригіналу за 13 лютого 2013. Процитовано 22 серпня 2012.
  112. Discography Taylor Swift. New Zealand Charts. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 26 липня 2016.
  113. Lynch, Kevin (4 вересня 2013). Calvin Harris trumps Michael Jackson feat to join Taylor Swift, Rihanna and One Direction in Guinness World Records™ 2014 book. Guinness World Records. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 16 червня 2015.
  114. Taylor Swift – Chart history. Billboard. Архів оригіналу за August 9, 2016. Процитовано 26 липня 2016.
  115. Apodaca, Joseph. Billboard names Taylor Swift 2014's No. 1 music Money Maker – see who made the top 10. KABC-TV. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 19 червня 2016.
  116. Taylor Swift's 'Red' Sells 1.21 Million; Biggest Sales Week for an Album Since 2002. Billboard. 14 вересня 2009. Архів оригіналу за February 1, 2013. Процитовано 7 листопада 2012.
  117. Greenwald, David (6 вересня 2013). Taylor Swift, Rihanna, Justin Bieber Among 2014 Guinness Record-Setters. Billboard. Архів оригіналу за June 8, 2015. Процитовано 27 липня 2016.
  118. Allen, Bob (3 липня 2014). Taylor Swift's Red Wraps as All-Time Country Tour. Billboard. Архів оригіналу за June 1, 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  119. Grammys 2014: The complete list of nominees and winners. Los Angeles Times. 26 січня 2014. Архів оригіналу за March 4, 2015. Процитовано 25 січня 2015.
  120. VMAs: The 2013 Winner's List. Entertainment Weekly. 25 серпня 2013. Архів оригіналу за March 9, 2016. Процитовано 25 серпня 2013.
  121. Gregoire, Carolyn (19 листопада 2012). Taylor Swift AMA Awards 2012: Pop Star Performs 'I Knew You Were Trouble' (Video). HuffPost. Архів оригіналу за 26 травня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  122. Payne, Chris (25 листопада 2013). Taylor Swift & Justin Timberlake Win Big at American Music Awards. Billboard. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 21 листопада 2015.
  123. NSAI Songwriter/Artists of the Year. Nashville Songwriters Association International. Архів оригіналу за 19 серпня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  124. Caramanica, Jon (7 листопада 2013). Country Awards Hold Swift Close. The New York Times. Архів оригіналу за 11 листопада 2013. Процитовано 3 квітня 2014.
  125. Labrecque, Jeff (12 грудня 2013). '12 Years a Slave' and 'American Hustle' lead Golden Globe nominees. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 23 березня 2015. Процитовано 12 грудня 2013.
  126. Bonaguro, Alison (25 січня 2013). News : Offstage: Tim McGraw Wanted to Make Taylor Swift Duet an Event. CMT. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 25 лютого 2013.
  127. Blistein, Doyle (4 червня 2013). Taylor Swift Joins Rolling Stones for 'As Tears Go By'. Rolling Stone. Архів оригіналу за June 9, 2013. Процитовано 10 червня 2013. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  128. The Rolling Stones (4 червня 2013). The Rolling Stones & Taylor Swift – As Tears Go By – Live in Chicago. Архів оригіналу за 13 лютого 2016. Процитовано 23 серпня 2017.
  129. Taylor Swift Joins Florida Georgia Line Onstage for 'Cruise'. Taste of Country. 2 березня 2013. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 29 березня 2013.
  130. Collin, Robbie (26 липня 2012). The Lorax, review. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  131. Beard, Lanford (1 травня 2013). Taylor Swift says 'I do' to 'New Girl'. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за November 8, 2016. Процитовано 4 серпня 2016.
  132. Busis, Hillary (27 вересня 2013). Taylor Swift will co-star in long-awaited adaptation of 'The Giver'. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  133. Taylor Swift's Boyfriend Timeline: 10 Relationships & Their Songs. Billboard. 30 грудня 2014. Архів оригіналу за 26 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  134. Peterson, Price (31 березня 2014). Taylor Swift Moves into NYC Apartment Built Over Mysterious River of Pink Slime. The Atlantic. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  135. (2014) Album notes for 1989. Big Machine Records.
  136. Stutz, Colin (16 жовтня 2014). Watch Taylor Swift's '1989' Secret Sessions Behind The Scenes Video. Billboard. Архів оригіналу за June 5, 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  137. Mansfield, Brian (18 серпня 2014). Taylor Swift debuts 'Shake It Off,' reveals '1989' album. USA Today. Архів оригіналу за 19 серпня 2014. Процитовано 19 серпня 2014.
  138. 1989 by Taylor Swift. Metacritic. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 15 серпня 2016.
  139. Caulfield, Keith (4 листопада 2014). Taylor Swift's "1989" debuts with 1.287 million copies sold. Billboard. Архів оригіналу за November 5, 2014. Процитовано 4 листопада 2014.
  140. Swatman, Rachel (31 серпня 2015). Taylor Swift enters Guinness World Records 2016 with yet another record-breaking achievement. Guinness World Records. Архів оригіналу за September 3, 2015. Процитовано 31 липня 2016.
  141. Taylor Swift named IFPI Global Recording Artist of 2014. International Federation of the Phonographic Industry. 23 лютого 2015. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 24 лютого 2015. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  142. Trust, Gray (27 серпня 2014). Taylor Swift's 'Shake It Off' Debuts at No. 1 on Hot 100. Billboard. Архів оригіналу за 21 жовтня 2014. Процитовано 27 серпня 2014. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  143. Taylor Swift — Chart History: Hot 100. Billboard. Процитовано 18 вересня 2016.
  144. Trust, Gary (19 листопада 2014). Taylor Swift Makes Hot 100 History With 'Blank Space'. Billboard. Архів оригіналу за 18 лютого 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  145. Strecker, Erin (6 липня 2015). Taylor Swift's 'Blank Space' the Fastest Video to Reach 1 Billion Views on Vevo. Billboard. Архів оригіналу за May 8, 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  146. Stutz, Colin (21 липня 2015). 2015 MTV Video Music Awards Nominees Revealed: Taylor Swift, Kendrick Lamar, Ed Sheeran & More. Billboard. Архів оригіналу за 24 липня 2015. Процитовано 15 серпня 2016.
  147. Live Music's $20 Billion Year: The Grateful Dead's Fare Thee Well Reunion, Taylor Swift, One Direction Top Boxscore's Year-End. Billboard. Архів оригіналу за 14 грудня 2015.
  148. Taylor Swift: 2014 Billboard Woman of the Year. Billboard. 10 жовтня 2014. Архів оригіналу за June 1, 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  149. Payne, Chris (23 листопада 2014). Taylor Swift Wins Dick Clark Award of Excellence at 2014, Presented by Diana Ross. Billboard. Архів оригіналу за July 4, 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  150. Leight, Elias (8 лютого 2015). Taylor Swift Talks Nominated 'Shake It Off' on the Grammys Red Carpet. Billboard. Архів оригіналу за 17 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  151. Jonze, Tim (25 лютого 2015). Taylor Swift wins international female solo artist at Brit awards 2015. The Guardian. Архів оригіналу за January 1, 2016. Процитовано 11 квітня 2015.
  152. Betts, Stephen L. (25 березня 2015). 2015 ACM Award Milestone Winners Include Swift, Lambert. Rolling Stone. Архів оригіналу за April 2, 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  153. Lynch, Joe (19 лютого 2016). Taylor Swift Joins Elite Club to Win Grammy Album of the Year More Than Once: See the Rest. Billboard. Архів оригіналу за March 1, 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  154. Weissmann, Jordan (7 липня 2014). Taylor Swift Has Written an Op-Ed in the Wall Street Journal. Slate (Blog). Архів оригіналу за 23 січня 2015. Процитовано 23 січня 2015.
  155. Knopper, Steve (8 листопада 2014). Taylor Swift's Label Head Explains Spotify Removal. Rolling Stone. Архів оригіналу за 21 квітня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  156. Peters, Mitchell (21 червня 2015). Taylor Swift Pens Open Letter Explaining Why '1989' Won't Be on Apple Music. Billboard. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  157. Halperin, Shirley (21 червня 2015). Apple Changes Course After Taylor Swift Open Letter: Will Pay Labels During Free Trial. Billboard. Архів оригіналу за 22 червня 2015. Процитовано 22 червня 2015.
  158. Rosen, Christopher (25 червня 2015). Taylor Swift is putting 1989 on Apple Music. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 червня 2015.
  159. Daly, Thomas J. (13 січня 2016). Taylor Swift's Trademark Play. The National Law Review. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 23 січня 2016.
  160. Taylor Swift returns to Spotify on the day Katy Perry's album comes out. BBC News. 9 червня 2017. Архів оригіналу за 9 червня 2017. Процитовано 9 червня 2017.
  161. Bacle, Ariana (16 лютого 2015). Paul McCartney jams with Taylor Swift at 'SNL' afterparty. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 28 березня 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  162. Watts, Cindy (27 березня 2015). Kenny Chesney tops 12 a.m. with Taylor Swift, Joe Walsh. The Tennessean. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 11 квітня 2015.
  163. Lara, Maria Mercedes. Calvin Harris Spends the Night at Taylor Swift's LA Home. People. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 24 травня 2015.
  164. Rhodan, Maya (25 червня 2015). Taylor Swift and Calvin Harris Are the Highest-Paid Celebrity Couple. Time. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 26 червня 2015.
  165. Schillaci, Sophie (18 серпня 2015). Taylor Swift Tearfully Addresses Mom's Cancer Battle as She Performs 'Ronan'. Entertainment Tonight. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.
  166. Chiu, Melody (1 червня 2016). Taylor Swift and Calvin Harris Split After 15 Months Together. People. Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 1 червня 2016.
  167. Spanos, Brittany (13 липня 2016). Taylor Swift Co-Wrote Calvin Harris' Smash Hit 'This Is What You Came For'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 30 липня 2016. Процитовано 31 липня 2016.
  168. Bailey, Alyssa (1 листопада 2016). Which Ex Is This New Taylor Swift Song "Better Man" About?. Elle. Архів оригіналу за 10 листопада 2016. Процитовано 1 листопада 2016.
  169. Taylor Swift, pop princess, wins song of the year at the CMA Awards. USA Today. Архів оригіналу за November 9, 2017. Процитовано 9 листопада 2017.
  170. Discography Taylor Swift. Swedish Charts. Архів оригіналу за 23 березня 2012. Процитовано 11 липня 2014.
  171. Trust, Gary (21 лютого 2017). Ed Sheeran Tops Hot 100, Katy Perry Debuts at No. 4 & Bruno Mars, Rihanna & The Weeknd All Hit Top 10. Billboard. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 22 лютого 2017.
  172. France, Lisa Respers (28 серпня 2017). MTV Video Music Awards 2017: Winners list. CNN. Архів оригіналу за 27 серпня 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
  173. Gonzalez, Sandra; McLean, Scott; Weisfeldt, Sara; Gauk-Roger, Topher (15 серпня 2017). Taylor Swift wins court case. CNN. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 20 серпня 2017.
  174. Speculation rife over Swift's social media disappearance. News.com.au. 19 серпня 2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 19 серпня 2017.
  175. Aswad, Jem (24 серпня 2017). Taylor Swift's New Single, 'Look What You Made Me Do,' Arrives (Listen). Variety. Архів оригіналу за 28 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  176. Peak positions:
    Taylor Swift Scores Fifth No. 1 Single. Australian Recording Industry Association. 2 вересня 2017. Архів оригіналу за September 2, 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
    IRMA – Irish Charts. Irish Recorded Music Association. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
    NZ Top 40 Singles Chart. Recorded Music NZ. 4 вересня 2017. Архів оригіналу за September 1, 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
    White, Jack (1 вересня 2017). Taylor Swift scores first Number 1 on the Official Singles Chart with 'LWYMMD'. Official Charts Company. Архів оригіналу за September 2, 2017. Процитовано 1 вересня 2017.
  177. Trust, Gary (11 вересня 2017). Taylor Swift at Nos. 1 & 4 on Billboard Hot 100, as Cardi B Moves Up to No. 2. Billboard. Архів оригіналу за 21 вересня 2017. Процитовано 30 жовтня 2017.
  178. Lewis, Randy (29 серпня 2017). Taylor Swift's 'Look What You Made Me Do' video bashes another YouTube record. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  179. Top 40 Rhythmic Future Releases. All Access Media Group. Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
  180. Taylor Swift holds No. 1 for second week. Australian Recording Industry Association. 9 вересня 2017. Архів оригіналу за 17 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
  181. Brandle, Lars (20 жовтня 2017). Taylor Swift's 'Gorgeous' New Single Has Arrived: Listen. Billboard. Архів оригіналу за 20 жовтня 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
    Iasimone, Ashley; Brandle, Lars (3 листопада 2017). Taylor Swift Debuts 'Call It What You Want': Watch Lyric Video. Billboard. Архів оригіналу за December 5, 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
    BBC – Radio 1 – Playlist. BBC Radio 1. Архів оригіналу за 12 січня 2018. Процитовано 12 січня 2018.
  182. Levine, Robert (22 листопада 2017). Taylor Swift Schools the Music Industry Once Again, While Streaming Services Wring Their Hands. Billboard. Архів оригіналу за 30 листопада 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
  183. Brandle, Lars (20 листопада 2017). Taylor Swift's 'Reputation' Rules Australia's Albums Chart. Billboard. Архів оригіналу за 20 листопада 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
  184. Taylor Swift Chart History. Billboard. Архів оригіналу за December 7, 2017. Процитовано 2 грудня 2017.
  185. Aswad, Jem (12 листопада 2017). Taylor Swift Strips Things Down for 'Saturday Night Live' Performances (Watch). Variety. Архів оригіналу за 15 листопада 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
  186. Taylor Swift Chart History. Billboard. Архів оригіналу за March 8, 2018. Процитовано 7 квітня 2018.
  187. Trust, Gary. Taylor Swift's 'New Year's Day' Goes to Country Radio: Is Country Ready for It?. Billboard. Архів оригіналу за December 5, 2017. Процитовано 13 квітня 2018.
    Braca, Nina. Taylor Swift to Release 'Delicate' Music Video at iHeart Radio Music Awards. Billboard. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 13 квітня 2018.
  188. Stubblebine, Allison (13 листопада 2017). Taylor Swift Announces First Round of Reputation Stadium Tour Dates. Billboard. Архів оригіналу за 14 листопада 2017. Процитовано 18 листопада 2017.
  189. Hudak, Joseph. Sugarland Announce New Album 'Bigger,' Taylor Swift Collaboration. Rolling Stone. Архів оригіналу за 14 квітня 2018. Процитовано 13 квітня 2018.
  190. Taylor Swift Biography. Rolling Stone. Архів оригіналу за липня 9, 2012. Процитовано 30 липня 2012.
  191. Cooper, Peter (26 жовтня 2014). Taylor Swift reaches a turning point with '1989'. The Tennessean. Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 11 квітня 2015.
  192. Women Who Rock: The 50 Greatest Albums of All Time: Taylor Swift, 'Speak Now'. Rolling Stone. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 30 липня 2012.
  193. Pop and Rock Listings July 22 – 28. The New York Times. 21 липня 2011. Архів оригіналу за 28 січня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
  194. Petridis, Alexis (6 березня 2009). Taylor Swift: Fearless. The Guardian (London). Архів оригіналу за 16 жовтня 2013. Процитовано 24 червня 2012.
  195. Schillaci, Sophie A. (25 серпня 2011). Taylor Swift at Staples Center: Concert Review. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за March 4, 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  196. Powers, Ann (25 жовтня 2010). Album review: Taylor Swift's 'Speak Now'. Los Angeles Times (Blog). Архів оригіналу за 28 жовтня 2010. Процитовано 25 жовтня 2010.
  197. Sheffield, Rob (26 жовтня 2010). Speak Now. Rolling Stone. Архів оригіналу за 18 січня 2011. Процитовано 15 червня 2012.
  198. Weber, Theon (3 листопада 2010). The Iceberg Songs of Taylor Swift. The Village Voice. Архів оригіналу за November 4, 2015. Процитовано 3 листопада 2010.
  199. Serjeant, Jill (17 листопада 2009). Taylor Swift – "Fearless" or tone-less? (Blog). Reuters. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 2 липня 2012.
  200. Reed, James (24 жовтня 2010). Swift's ascent continues with arrival of new album. Boston Globe. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 23 серпня 2016.
  201. Taylor Swift gets mixed reviews at Grammys. The Tennessean (Blog). 1 лютого 2010. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 24 червня 2012.
  202. Roland, Tom (15 жовтня 2010). Taylor Swift: The Billboard Cover Story. Billboard. Архів оригіналу за 18 жовтня 2010. Процитовано 3 липня 2012.
  203. Caramanica, Jon (20 жовтня 2010). Taylor Swift Is Angry, Darn It. The New York Times. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
  204. Taylor Swift in Her Own Words: Teen Vogue Cover Shoot. Teen Vogue. August 2011. ISSN 1540-2215. Архів оригіналу за серпень 19, 2016. Процитовано 29 липня 2016.
  205. Cairns, Dan (5 березня 2009). Swift rise of the anti-diva. The Australian. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 2 липня 2012.
  206. Bream, Jon (7 грудня 2007). Music: OMG! Taylor's senior year. Star Tribune. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 1 липня 2012.
  207. Newman, Melinda (19 грудня 2008). Taylor Swift Sessions Interview. AOL. Архів оригіналу за October 9, 2012. Процитовано 25 березня 2011.
  208. Swift starts world tour in Asia, pushes "Speak Now' in NY. Country Standard Time. 23 жовтня 2007. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 1 липня 2012.
  209. News : 20 Questions With Taylor Swift. CMT. 12 листопада 2007. Архів оригіналу за 17 листопада 2014. Процитовано 18 квітня 2012.
  210. McCafferty, Dennis (13 квітня 2008). Taylor's Swift rise. USA Weekend. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 17 квітня 2012.
  211. Interview with Taylor Swift. Time. 23 квітня 2009. Архів оригіналу за 23 жовтня 2013. Процитовано 1 липня 2012.
  212. Taylor Swift Style: Singer Won't Take Her Clothes Off, Wants People To Focus On Music. HuffPost. 23 жовтня 2012. Архів оригіналу за January 4, 2015. Процитовано 4 січня 2015.
  213. InStyle meets country singing sensation Taylor Swift. InStyle UK. 26 жовтня 2010. Архів оригіналу за 27 травня 2013. Процитовано 29 травня 2012.
  214. Bonaguro, Alison (25 липня 2011). News : Offstage: Taylor Swift Plays Dixie Chicks for a Dixie Chick. CMT. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 1 липня 2012.
  215. Roland, Tom (2 грудня 2011). Taylor Swift: Billboard's Woman of the Year. Billboard. Архів оригіналу за February 3, 2013. Процитовано 1 липня 2012.
  216. Taylor Swift Goes Record Shopping with EW. Entertainment Weekly. 15 жовтня 2010. Архів оригіналу за 29 березня 2015. Процитовано 23 жовтня 2012.
  217. Taylor Swift's Favorite Music. The Oprah Winfrey Show. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 23 жовтня 2012.
  218. Mansfield, Brian (23 жовтня 2010). Taylor Swift learns to 'Speak Now,' reveal her maturity. USA Today. Архів оригіналу за November 4, 2012. Процитовано 1 липня 2012.
  219. Rolling in the Trophies? – Adele. People. 6 лютого 2012. Архів оригіналу за June 1, 2012. Процитовано 3 липня 2012.
  220. Taylor Swift Goes Record Shopping with EW. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за May 2, 2013. Процитовано 1 липня 2012.
  221. Our Interview with Taylor Swift (Blog). Channelguidemagblog.com. 2 листопада 2008. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 25 лютого 2013.
  222. Van Meter, Jonathan (17 січня 2012). Taylor Swift: The Single Life. Vogue. Архів оригіналу за September 8, 2014. Процитовано 3 липня 2012.
  223. Adams, Cameron (16 травня 2013). Taylor Swift is happy to be your break-up musician. News.com.au. Архів оригіналу за 19 травня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  224. Vena, Jocelyn (26 січня 2009). Taylor Swift Blogs About 'Life-Changing' Cameo On 'CSI,' Britney Spears Poster. MTV. Архів оригіналу за April 4, 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  225. Taylor Swift Loves Hanson. Fox.com.au. 9 травня 2013. Архів оригіналу за April 2, 2015. Процитовано 11 квітня 2015.
  226. Taylor Swift Tweets Her Love of Dashboard Confessional. Taste of Country. 1 квітня 2011. Архів оригіналу за May 1, 2013. Процитовано 23 жовтня 2012.
  227. Bonaguro, Alison (10 серпня 2011). News : Offstage: Taylor Swift Covers Fall Out Boy. CMT. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 23 жовтня 2012.
  228. See Taylor Swift's List of Music You Should Hear. Amazon.com. Архів оригіналу за November 4, 2014. Процитовано 23 жовтня 2012.
  229. Taylor Swift talks about Red. Chicago Tribune. 18 жовтня 2012. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 23 жовтня 2012.
  230. Us Weekly: Taylor Swift Inside My World, "What's on my iPod?". US Weekly: 24.
  231. Swift, Taylor. Cut By Cut. Bigmachinerecords.com. Big Machine Records. Архів оригіналу за 27 липня 2010. Процитовано 26 липня 2010.
  232. Kaufman, Gil (4 квітня 2016). Taylor Swift Calls Justin Timberlake 'Hero' & 'All Time Fav' After iHeartRadio Music Awards. Billboard. Архів оригіналу за May 9, 2016. Процитовано 27 квітня 2016.
  233. Q&A: Taylor Swift by Austin Scaggs. Rolling Stone: 28. 18 серпня 2011.
  234. Eells, Josh (8 вересня 2014). The Reinvention of Taylor Swift. Rolling Stone. Архів оригіналу за June 4, 2016. Процитовано 8 червня 2016.
  235. Farley, Christopher John (22 жовтня 2010). Taylor Swift's Solo Act. The Wall Street Journal. Архів оригіналу за February 1, 2015. Процитовано 24 травня 2012.
  236. Caramanica, Jon (20 жовтня 2010). Taylor Swift Is Angry, Darn It. The New York Times. Архів оригіналу за 11 вересня 2012. Процитовано 2 липня 2012.
  237. John Mayer: Taylor Swift's 'Dear John' Song 'Humiliated Me'. Rolling Stone. 6 червня 2012. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 24 червня 2012.
  238. Weber, Theon (3 листопада 2010). The Iceberg Songs of Taylor Swift. The Village Voice. Архів оригіналу за November 4, 2015. Процитовано 30 липня 2012.
  239. Stop Asking Taylor Swift to Apologize for Writing Songs About Ex-Boyfriends – The Cut. New York. 16 листопада 2012. Архів оригіналу за 27 листопада 2012. Процитовано 25 лютого 2013.
  240. Her Song: Talking Taylor Swift – Post Rock. The Washington Post. Архів оригіналу за 11 липня 2011. Процитовано 30 липня 2012.
  241. Dominus, Susan (16 листопада 2012). The Many Insecurities of Taylor Swift. The New York Times. Архів оригіналу за 17 червня 2016.
  242. Willman, Chris (10 жовтня 2010). Princess Crossover. New York. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 1 липня 2012.
  243. Kelly, James (26 серпня 2009). Taylor Swift writing her own songs and rules. The Atlanta Journal-Constitution. Архів оригіналу за September 8, 2014. Процитовано 30 липня 2012.
  244. Yuan, Jada (30 грудня 2009). Microwaving a tragedy: The marriage of romance and romanticism in '00s pop. Las Vegas Weekly. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 17 серпня 2012.
  245. Rotman, Natalie (9 січня 2009). Colbie Caillat has 'Breakthrough' with sophomore CD. Reading Eagle. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 17 серпня 2012.
  246. Weber, Theon (3 листопада 2010). The Iceberg Songs of Taylor Swift. The Village Voice. New York. Архів оригіналу за July 7, 2012. Процитовано 12 липня 2012.
  247. Rosen, Jody (13 листопада 2008). Fearless. Rolling Stone. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 1 липня 2012.
  248. Keefe, Jonathan (22 жовтня 2012). Taylor Swift: Red. Slant Magazine. Архів оригіналу за 5 грудня 2014. Процитовано 25 лютого 2013.
  249. Meddings, Jacqui (31 жовтня 2014). Taylor Swift is our new cover goddess. Cosmopolitan. Архів оригіналу за 14 липня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  250. The Taylor Swift Slut-Shaming Continues – The Cut. New York. 28 червня 2013. Архів оригіналу за 12 жовтня 2013. Процитовано 17 листопада 2013.
  251. Chang, Bee-Shyuan (15 березня 2013). Taylor Swift Gets Some Mud on Her Boots. The New York Times. Архів оригіналу за 22 березня 2013. Процитовано 10 червня 2013.
  252. On the Road with Best Friends Taylor Swift and Karlie Kloss. Vogue. 13 лютого 2015. Архів оригіналу за November 4, 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  253. Grigoriadis, Vanessa (5 березня 2009). The Very Pink, Very Perfect Life of Taylor Swift. Rolling Stone. Архів оригіналу за 24 серпня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
  254. Willman, Chris (17 жовтня 2012). Taylor Swift Tapes VH1 'Storytellers'. The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 23 листопада 2012. Процитовано 25 лютого 2013.
  255. Moss, Hilary (2 квітня 2012). Michelle Obama Honors Taylor Swift, Taylor Swift So Honored. New York. Архів оригіналу за 28 травня 2013. Процитовано 6 березня 2013.
  256. Pacella, Megan (15 квітня 2012). Taylor Swift Reflects on Meeting First Lady Michelle Obama. Taste of Country. Архів оригіналу за 14 квітня 2012. Процитовано 15 квітня 2012.
  257. Berg, Madeline (18 листопада 2015). Taylor Swift Vs. Katy Perry: Which Star Rules Social Media?. Forbes. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 23 липня 2016.
  258. Strecker, Erin (27 січня 2015). Read Taylor Swift's Sweet Message to Bullied Fan. Billboard. Архів оригіналу за 30 січня 2015. Процитовано 31 січня 2015.
  259. Taylor Swift's Gift Giving of 2014. Процитовано 31 січня 2015.
  260. Stein, Jeannine (18 листопада 2011). Taylor Swift weighs in on being a role model. Los Angeles Times. Архів оригіналу за 15 липня 2012. Процитовано 18 квітня 2012.
  261. McKnight, Jenni (20 травня 2013). Billboard Music Awards: Taylor Swift thanks her fans for being her 'longest and best relationship'. Metro. Архів оригіналу за 10 квітня 2015. Процитовано 4 квітня 2015.
  262. Jo Sales, Nancy; Diehl, Jessica (April 2013). Taylor Swift's Telltale Heart. Vanity Fair. Архів оригіналу за 30 січня 2017. Процитовано 4 лютого 2017.
  263. Nisha Lilia Diu (3 квітня 2011). Taylor Swift: 'I won't do sexy shoots'. The Daily Telegraph (London). Архів оригіналу за 30 жовтня 2012. Процитовано 4 лютого 2017.
  264. Kessler, Zara (5 листопада 2014). Taylor Swift's Sexual Temptation. Bloomberg L.P. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 24 липня 2016.
  265. Holt, Emily (1 липня 2011). American Idols: Icons of Stateside Style – Vogue Daily. Vogue. Архів оригіналу за September 8, 2014. Процитовано 15 червня 2012.
  266. People's Best Dressed, Taylor Swift Best Dressed 2014. People. 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 лютого 2016. Процитовано 1 грудня 2015.
  267. Powell, Hannah Lyons (24 лютого 2015). Taylor Swift wins Woman of the Year award – ELLE Style Awards 2015. Elle. Архів оригіналу за 27 вересня 2016. Процитовано 1 грудня 2015.
  268. Roy, Jessica (18 травня 2015). Taylor Swift Tops the 2015 Maxim Hot 100. Maxim. Архів оригіналу за 21 грудня 2015. Процитовано 1 грудня 2015.
  269. Nicks, Stevie (29 квітня 2010). The 2010 Time 100: Taylor Swift. Time. Архів оригіналу за 29 листопада 2013. Процитовано 22 квітня 2012.
    Vena, Jocelyn (16 квітня 2015). Taylor Swift, Kanye West, Kim Kardashian Make Time's 100 Most Influential People List. Billboard. Архів оригіналу за 25 вересня 2016. Процитовано September 1, 2016.
  270. Greenburg, Zack O'Malley (14 грудня 2011). The Top-Earning Women in Music 2011. Forbes. Архів оригіналу за 27 жовтня 2015. Процитовано 3 серпня 2016.
    Greenburg, Zack O'Malley (12 грудня 2012). The Top-Earning Women in Music 2012. Forbes. Архів оригіналу за 12 грудня 2012. Процитовано 3 серпня 2016.
    Greenburg, Zack O'Malley (11 грудня 2013). The Top-Earning Women in Music 2013. Forbes. Архів оригіналу за 15 грудня 2013. Процитовано 3 серпня 2016.
    Greenburg, Zack O'Malley (4 листопада 2014). The Top-Earning Women in Music 2014. Forbes. Архів оригіналу за 27 листопада 2014. Процитовано 3 серпня 2016.
    Greenburg, Zack O'Malley (4 листопада 2015). The World's Highest-Paid Women in Music 2015. Forbes. Архів оригіналу за November 4, 2015. Процитовано 5 листопада 2015.
  271. #8 Taylor Swift. Forbes. Архів оригіналу за 10 січня 2011. Процитовано 27 липня 2015.
  272. Highest annual earnings ever for a female pop star. Guinness World Records. Архів оригіналу за 12 листопада 2017. Процитовано 15 листопада 2017.
  273. Celebrity 100 2011. Forbes. Архів оригіналу за September 5, 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
    Schumann, Rebecka (26 травня 2013). Forbes Lists Top 100 Most Powerful Celebrities in 2013: Oprah Winfrey Takes Number One Spot [Full list]. International Business Times. Архів оригіналу за 15 червня 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
    Greenburg, Zack O'Malley (29 червня 2015). Celebrity 100: The World's Highest-Paid Superstars of 2015. Forbes. Архів оригіналу за September 1, 2016. Процитовано 1 вересня 2016.
    Greenburg, Zack O'Malley (11 липня 2016). Taylor Swift Is The World's Top-Earning Celebrity With $170 Million in 2016. Forbes. Архів оригіналу за August 3, 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  274. Stampler, Laura (8 грудня 2014). This is the Shortlist for Time's Person of the Year 2014. Time. Архів оригіналу за 12 грудня 2016. Процитовано 15 липня 2017.
  275. Dockterman, Eliana (6 грудня 2017). 'I Was Angry.' Taylor Swift on What Powered Her Sexual Assault Testimony. Time. Архів оригіналу за December 6, 2017. Процитовано 7 грудня 2017.
  276. Greenburg, Zack O'Malley (5 червня 2017). Taylor Swift's Net Worth: $280 Million In 2017. Forbes. Архів оригіналу за June 5, 2017. Процитовано 22 червня 2017.
  277. Billboard, March 24, 2015 Ray Stevens Returns With 'Taylor Swift Is Stalkin' Me' — By Chuck Dauphin
  278. USA Today, Feb 24, 2014 Ray Stevens says Taylor Swift is stalkin' him — Brian Mansfield
  279. Couch, Robbie (2 березня 2015). Taylor Swift Named Most Charitable Celeb For Supporting Feminist Causes, Education, More. HuffPost. Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  280. Pacella, Megan (13 червня 2012). Taylor Swift Receives Star of Compassion Award. Taste of Country. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 27 листопада 2015. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  281. Cooper, Brittany Joy (27 березня 2012). Taylor Swift to Receive 'Big' Honor From Michelle Obama at Kids' Choice Awards. Taste of Country. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
  282. Taylor Swift Honored With RFK Center's Ripple of Hope Award. PR Newswire. 4 грудня 2012. Архів оригіналу за May 7, 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
  283. Lee, Ken (9 серпня 2009). Taylor Swift donates $100,000 to victims of Iowa Flood. People. Архів оригіналу за June 7, 2009. Процитовано 9 вересня 2009.
  284. Moran, Jonathon (8 березня 2009). Kylie to play at Sound Relief with Coldplay, Midnight Oil. The Daily Telegraph (Sydney). Архів оригіналу за 24 вересня 2016. Процитовано 30 грудня 2009.
  285. Vena, Jocelyn (26 січня 2010). Better Than Ezra 'Honored' By Taylor Swift's Performance Of 'Breathless' At Haiti Telethon. MTV. Архів оригіналу за 12 серпня 2014. Процитовано 30 серпня 2012.
  286. Talbott, Chris (7 травня 2010). Taylor Swift Donates $500,000 to Nashville Flood Relief. CNS News. Архів оригіналу за December 8, 2015.
  287. Lewis, Randy (23 травня 2011). Taylor Swift benefit concert raises more than $750,000 for tornado victims. Los Angeles Times (Blog). Архів оригіналу за April 6, 2012. Процитовано 18 квітня 2012.
  288. Sciarretto, Amy (13 листопада 2012). Taylor Swift Sends 'Love and Support' to Hurricane Sandy Victims, Asks Fans to Help 'Restore the Shore'. Taste of Country. Архів оригіналу за 11 липня 2014. Процитовано 21 квітня 2014.
  289. Taylor Swift gives $1m to help Louisiana flood relief efforts. The Guardian. 17 серпня 2016. Архів оригіналу за 17 серпня 2016. Процитовано 17 серпня 2016.
  290. Muhammad, Latifah (9 грудня 2016). Taylor Swift Donates $100,000 to Dolly Parton Fire Fund. Entertainment Tonight. Архів оригіналу за 13 січня 2017. Процитовано 11 січня 2017.
  291. Taylor Swift becomes namesake of Hendersonville High School auditorium. The Tennessean (Blog). 23 вересня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 29 травня 2011.
  292. McKinley, James C. (17 травня 2012). Taylor Swift to Donate $4 Million to the Country Hall of Fame. The New York Times (Blog). Архів оригіналу за June 5, 2012. Процитовано 1 липня 2012.
  293. Golden, Zara (1 жовтня 2012). And The Taylor Swift VH1 Storytellers Contest Winner Is ... Harvey Mudd College! – | VH1 Tuner. VH1. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 21 квітня 2014.
  294. Sanz, Cynthia (14 грудня 2009). Taylor Swift Gives Big as She Turns 20 – Good Deeds, Taylor Swift. People. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 29 травня 2012.
  295. Urban, Mike (14 жовтня 2011). Taylor Swift donates 6,000 books to Reading Library. Reading Eagle. Архів оригіналу за 12 травня 2012. Процитовано 29 травня 2012.
  296. Cooper, Brittany Joy (2 лютого 2012). Taylor Swift Donates 14,000 Books to Nashville Public Library. Taste of Country. Архів оригіналу за 17 червня 2012. Процитовано 29 травня 2012.
  297. Taylor Swift, Scholastic donate books to Reading Hospital | Regional: Berks – Home. Wfmz.com. 18 січня 2013. Архів оригіналу за 28 лютого 2013. Процитовано 25 лютого 2013.
  298. Zhu, Danielle (17 листопада 2015). Taylor Swift partners with Scholastic to donate 25,000 books. Entertainment Weekly. Архів оригіналу за 14 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  299. Taylor Swift Helps With 'Delete Online Predators' Campaign. Nash Country Weekly. 18 вересня 2007. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 29 листопада 2015.
  300. Sound Matters – Taylor Swift. Sound Matters. Архів оригіналу за 20 серпня 2012. Процитовано 29 листопада 2015.
  301. 19th Annual Elton John AIDS Foundation Academy Awards Viewing Party. PR Newswire. Архів оригіналу за December 8, 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
    Taylor Swift Teams Up With UNICEF Tap Project Initiative. Taste of Country. 17 березня 2011. Архів оригіналу за May 1, 2013. Процитовано 7 серпня 2012.
    Taylor Swift Among Participants in MusiCares Back To School Charity Auction. Rttnews.com. 28 липня 2011. Архів оригіналу за 17 травня 2013. Процитовано 7 серпня 2012.
    Feed America With George Clooney's Bowl. Looktothestars.org. Архів оригіналу за 29 вересня 2012. Процитовано 7 серпня 2012.
  302. Taylor Swift and ACM Lifting Lives present $50,000 donation to St. Jude. The Tennessean (Blog). 13 червня 2011. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 29 травня 2012.
  303. New and Hot Video: Taylor Swift Debuts 'Ronan' at Stand Up To Cancer Benefit. Rolling Stone. 8 вересня 2012. Архів оригіналу за 13 вересня 2012. Процитовано 14 вересня 2012.
  304. Knight, Joey (17 травня 2014). Dick Vitale holds annual fundraiser for pediatric cancer. Tampa Bay Times. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 30 липня 2014.
  305. George, John. Taylor Swift donates $50K to CHOP to help teens with cancer. The Business Journals (Blog). Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 5 червня 2014.
  306. Von Dobeneck, Monica. South Middleton girl gets toys for fellow patients at St. Jude Children's Research Hospital. The Patriot-News. Архів оригіналу за November 5, 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
    Ryan, Kiki (27 серпня 2010). Swift's soldier visit. Politico. Архів оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
    Taylor Swift performs at Vanderbilt children's hospital, in pictures. The Tennessean (Blog). 25 грудня 2009. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 10 червня 2013.
  307. Hardiman, Tim (20 квітня 2007). Taylor Swift Encourages Teen Volunteers. CMT. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 1 липня 2012.
  308. Littleton, Cynthia (1 січня 2018). Hollywood A-Listers Launch Time’s Up Initiative to Fight Sexual Harassment Across the U.S. Workforce. Variety. Архів оригіналу за January 4, 2018. Процитовано 4 січня 2018.
  309. Every Woman Counts: Funny Taylor Swift Interview Before 2008 ACM Awards. Lifetime. Процитовано 2 серпня 2016.
  310. Grigoriadis, Vanessa (5 березня 2009). The Very Pink, Very Perfect Life of Taylor Swift. Rolling Stone. Архів оригіналу за 24 липня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  311. Macsai, Dan (19 жовтня 2012). Taylor Swift on Going Pop, Ignoring the Gossip and the Best (Worst) Nickname She's Ever Had. Time. Архів оригіналу за 27 травня 2016. Процитовано 2 серпня 2016.
  312. Glatsky, Genevieve (6 грудня 2017). The Weird Campaign to Get Taylor Swift to Denounce Donald Trump. Politico. Архів оригіналу за December 6, 2017. Процитовано 8 грудня 2017.
  313. Malkin, Marc. Taylor Swift: Kennedys Should Be So Lucky to Have Her in the Family, Says Boyfriend Conor's Grandmother. E!. Архів оригіналу за November 2, 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  314. Hoby, Hermione (23 серпня 2014). Taylor Swift: 'Sexy? Not on my radar'. The Guardian. Архів оригіналу за 10 червня 2015. Процитовано 29 травня 2015.
  315. Malkin, Marc (10 березня 2010). Portia Joins Ellen To Stop The Hate. E!. Архів оригіналу за 12 липня 2012. Процитовано 12 липня 2012.
  316. Koday, Dan (28 березня 2009). Taylor Swift's Mission: Take a Stand Against Hate!. Seventeen. Архів оригіналу за 29 січня 2014. Процитовано 30 серпня 2012.
  317. Hawgood, Alex (5 листопада 2010). For Gays, New Songs of Survival. The New York Times. Архів оригіналу за June 9, 2012. Процитовано 7 серпня 2012.
  318. Mayberry, Carly; Tourtellotte, Bob (4 серпня 2011). MTV adds social activism category to VMAs. Reuters. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 30 серпня 2012.
  319. Taylor Swift at Top for Fourth Week. Great American Country. 20 серпня 2007. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 3 липня 2012.
  320. Kaplan, Julee (29 січня 2009). Taylor Swift Launches Sundress Line – Ready-to-Wear and Sportswear – Media. Women's Wear Daily. Архів оригіналу за 29 липня 2013. Процитовано 7 серпня 2012.
  321. Taylor Swift to have greeting card line. USA Today. 18 листопада 2009. Архів оригіналу за 14 грудня 2009. Процитовано 7 серпня 2012.
  322. Serpe, Gina (29 жовтня 2008). Taylor Swift Gets All Dolled Up (Blog). E!. Архів оригіналу за March 5, 2011. Процитовано 20 вересня 2010.
  323. Taylor Swift: NHL's New Spokesperson. AOL. 3 лютого 2009. Архів оригіналу за February 7, 2009. Процитовано 20 вересня 2010.
  324. Sony Electronics News and Information. Sony. 26 квітня 2010. Процитовано 7 серпня 2012.
  325. Vomhof Jr., John. Target lands Taylor Swift exclusive – Minneapolis / St. Paul Business Journal. The Business Journals. Архів оригіналу за 12 липня 2015. Процитовано 7 серпня 2012.
  326. Bratskeir, Anne (3 травня 2010). Taylor Swift, a new CoverGirl. Newsday. Архів оригіналу за 28 жовтня 2014. Процитовано 7 серпня 2012.
  327. Nika, Colleen (3 липня 2012). Taylor Swift to Launch Second Fragrance, 'Wonderstruck Enchanted'. Rolling Stone. Архів оригіналу за December 9, 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  328. Malkin, Marc. First Look Taylor Swift Flies High in New Target Commercial. E!. Архів оригіналу за September 6, 2013. Процитовано 14 вересня 2012.
  329. Taylor Swift Plans TV Appearances For 10/22 Launch Of "Red" Album, Paid Song Downloads Top 3.8 Million in Advance of Release. PR Newswire. 17 жовтня 2012. Архів оригіналу за 19 червня 2016. Процитовано 2 серпня 2016. Проігноровано невідомий параметр |df= (довідка)
  330. Hampp, Andrew (9 жовтня 2012). Taylor Swift Teams With Walgreens For Exclusive Store To Promote 'Red'. Billboard. Архів оригіналу за 21 грудня 2013. Процитовано 23 жовтня 2012.
  331. Zmuda, Natalie; Parekh, Rupal (25 січня 2013). Diet Coke Signs Taylor Swift As Brand Ambassador. Advertising Age. Архів оригіналу за 22 жовтня 2015. Процитовано 10 листопада 2015.
  332. DelliCarpini Jr., Gregory (29 травня 2013). Taylor Swift Reveals Third Fragrance: Taylor by Taylor Swift. Billboard. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 3 грудня 2015.
  333. Sciarretto, Amy (24 грудня 2012). Taylor Swift Is Photogenic in Sony Camera Commercial. Taste of Country. Архів оригіналу за December 8, 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  334. American Greetings Sends Taylor Swift Greeting Card Mobile App Abroad. PR Newswire. 24 вересня 2013. Архів оригіналу за December 8, 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  335. Corosu, Irene (17 червня 2014). AirAsia unveiled as the official airline of Taylor Swift's Red Tour throughout South East Asia. PHAR Partnerships. Архів оригіналу за 16 січня 2016. Процитовано 3 грудня 2015.
  336. Qantas named exclusive official airline for Australia and New Zealand leg of Taylor Swift's The Red Tour. Qantas. 21 серпня 2013. Архів оригіналу за December 8, 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  337. Reed, Chris (25 листопада 2015). Taylor Swift melts Cornetto's brand image in Asia (Blog). Campaign Asia. Архів оригіналу за December 6, 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  338. Taylor Swift. Billboard. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 20 листопада 2014.
  339. Mychaskiw, Marianne (1 жовтня 2014). Taylor Swift Is Launching Her Fourth Fragrance!. InStyle. Архів оригіналу за January 7, 2015. Процитовано 3 грудня 2015.
  340. Taylor Swift. The Recording Academy. Архів оригіналу за 12 серпня 2016. Процитовано 3 серпня 2016.
  341. Winners of 3 American Music Awards. taylorswift.com. 22 листопада 2015. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано August 3, 2016.
  342. Caulfield, Keith (31 травня 2016). Top Billboard Music Award Winners of All Time (1990–2016). Billboard. Архів оригіналу за May 2, 2017. Процитовано 1 травня 2017.
  343. Taylor Swift Nashville Tickets. Excite. Архів оригіналу за February 3, 2015. Процитовано 2 лютого 2015.
  344. Friedlander, Whitney (10 вересня 2015). Taylor Swift, Jimmy Fallon Among Juried Emmy Award Winners. Variety. Архів оригіналу за 15 вересня 2015. Процитовано 3 серпня 2016.
  345. Shelburne, Craig (18 жовтня 2010). Taylor Swift Named NSAI's Songwriter-Artist of the Year. CMT. Архів оригіналу за 14 березня 2014. Процитовано 2 лютого 2015.
  346. Songwriters Hall of Fame. Songwriters Hall of Fame. Архів оригіналу за 29 листопада 2014. Процитовано 2 лютого 2015.
  347. Bob Dylan – 100 Greatest Songwriters of All Time. Rolling Stone. Архів оригіналу за September 2, 2017. Процитовано 28 серпня 2017.
  348. taylorswift.wikia.com — List of Taylor Swift's ex-boyfriends
  349. LOVE STORY Who has Taylor Swift dated? Boyfriend list from Joe Alwyn to Tom Hiddleston

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.