NASAMS

NASAMS (англ. Norwegian Advanced Surface to Air Missile System — норвезька вдосконалена ракетна система земля-повітря) — розподілена та мережева складова протиповітряної оборони. NASAMS стала першою наземною системою, де були використані ракети AIM-120 AMRAAM (Advanced Medium Range Air-to-Air Missile — вдосконалена ракета повітря-повітря) та перша на Заході ракетна система з наведенням за локатором. Використані в системі ракети називають SL-AMRAAM (Surfaced Launched AMRAAM — запущені з землі AMRAAM)[1].

Norwegian Advanced Surface to Air Missile System

Пускова система NASAMS
Тип: зенітна ракетна система
Походження:  Норвегія
Історія служби
Термін використання 1998—
Використання у Норвегія, Іспанія, Нідерланди, Фінляндія, Чилі, США
Історія виробництва:
Конструктор Kongsberg Defence & Aerospace та Raytheon
Виробник Kongsberg Defence & Aerospace

NASAMS у Вікісховищі

NASAMS — ЗРК середньої дальності. Основне призначення — знищення повітряних об'єктів супротивника на середніх та малих висотах за будь-яких метеорологічних умов. Розробка норвезької компанії «Norwegian Kongsberg» і американської «Raytheon». Він створювався для заміни ЗРК «Hawk», що стоїть на озброєнні норвезьких ЗС.

Історія створення і виробництва
Пускова установка NASAMS на шасі вантажівки Scania 113H.

Проектування розпочалося в 1989 році. Розробка проекту закінчена до 1993 року. Тоді ж приступили до полігонних випробувань нового ЗРК СД. У 1994 році «NASAMS» стає на озброєння норвезьких військово-повітряних сил. З метою зниження собівартості, при створенні «NASAMS» відбулася глибока модернізація наявних на озброєнні комплексів і систем. Відбулась уніфікація зенітних ракет — були використані ракети «AMRAAM», що належать до класу «повітря-повітря» (AIM-120A), розроблені американською компанією «Hughes Aircraft». Згодом до виробництва ракет приєдналася «Raytheon». А в 1997 році «Hughes Aircraft» увійшла до складу «Raytheon».

Виявленням повітряних об'єктів супротивника займається модернізована радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-36A», управлінням вогнем комплексу — модернізована СУО «NOAH». Дане обладнання РЛС і СУО використовувалися на ЗРК СД «Hawk», що серійно випускався з 1959 року.

NASAMS, розроблений як заміна ЗРК «Improved Hawk», призначався для протидії маневреним аеродинамічним цілям на середніх висотах. Випробування показали високу ефективність нового комплексу і можливість протидії крилатим ракетам. NASAMS стає системою протиповітряної оборони середнього радіуса. Бойові можливості норвезької системи перевершили можливості попередника «Improved Hawk». Збільшили можливості супроводу і ураження цілей, знижений час реакції системи та час підготовки системи до застосування, за рахунок застосування нових технологій, компактності і мобільності зменшена кількість особового складу бойового розрахунку. Завдяки високій уніфікації, з'явилася можливість сполучення з іншим обладнанням та системами.

Основна одиниця — взвод. Один взвод «NASAMS» — 3 ПУ, які несуть 18 ракет AMRAAM, одна радіолокаційна трикоординатна станція «AN/TPQ-64», один ПУО. Бойова (тактична) одиниця — батарея. Одна батарея — 3 взводи — 9 ПУ, 54 ракети, три РЛС, які мають технічну можливість об'єднання в єдину інфомережу, де одна РЛС може працювати як всі три РЛС, і три ПУО. На одному з ПУО розміщується КП батареї. Він отримує ЦВ від вищого штабу та передає на інші ПУО. Час залпу батареї всім боєкомплектом — не більше 12 секунд.

Склад системи

Ракети AMRAAM
Схема ракет AIM-120A
Відкритий пусковий контейнер NASAMS

Керована ракета «AMRAAM» має нормальну аеродинамічну схему з хрестоподібними рулями і крилом. ЗКР «AIM-120A» має комбіновану систему наведення. На початковій ділянці польоту — командно-інерційне управління, на кінцевій ділянці польоту — активне радіолокаційне самонаведення.

При маневрі цілі до ПУО подаються на ракету команди з корекції польоту по змінним координатам цілі. При відсутності маневрів біля цілі, ЗКР йде в автономному режимі, використовуючи інерційний блок. Антена прийому команд з ПУО на ЗКР виконана в сопловому блоці. З антени сигнал передається у приймач зв'язку командної лінії. РЛС самонаведення захоплює ціль на відстані до 20 кілометрів. Після захоплення, ракета переходить на режим активного самонаведення. На той час на борт ракети встановлювали потужну обчислювальну машину (тактова частота 30МГц). Бойова частина — осколково-фугасної спрямованої дії. Підривник або контактний, або активний радіолокаційний.

Пускова установка
Пускова установка NASAMS.

ПУ виконане на шасі автомашини з підвищеною прохідністю Scania P113. Весь час ракети знаходяться у ТПК. Вони розміщені в пакеті з 6 ТПК. Для завантаження ракет в ТПК до складу комплексу входить спецмашина заряджання. Для здійснення залпу ТПК піднімаються на фіксований вертикальний кут у 30 градусів. При русі вертикальний кут ТПК дорівнює 0.

РЛС «AN/TPQ-64»

AN/TPQ-36 є багатофункціональною РЛС. Створена на базі РЛС «AN/TPQ-36A». Можливості — пошук, виявлення і впізнання до 60 повітряних об'єктів і наведення на визначені цілі до 3 ЗКР. РЛС імпульсно-доплерівська з фазованими антенними і вбудованим блоком «Mk.XII» визначення приналежності. Робота РЛС — кругове обертання антени з електронним скануванням. Управління роботою здійснює потужний обчислювальний блок ПУО. РЛС створює голкову діаграму спрямованості з мінімальним рівнем бічних пелюсток, може стискати імпульси, проводити селекцію цілей і вибирати необхідний сигнал і його потужність.

Багатоцільовий пульт складається з двох продубльованих робочих місць. Кожне місце забезпечене 3 моніторами, два з них показують повітряно-бойову обстановку, третій показує стан готовності всього комплексу.

Живучість NASAMS

Для забезпечення живучості всього комплексу, пускові можуть роззосереджуватися від ПУО або РЛС на дальності до 25 кілометрів. Зв'язок між елементами комплексу може підтримуватися як по дротовій, так і по бездротовій лінії зв'язку. Для забезпечення зв'язку використовуються комутаційні системи від компанії «Thales Communication», побудовані на комутаторі TAS 300.

Модифікації

На 2000 рік вартість одного взводу NASAMS була оцінена у $14 мільйонів. ЗРК СД використовується для ППО авіаційних баз Норвегії.

NASAMS II
модифікація (модернізація) базового варіанту ЗРК СД. Прийнятий на озброєння у 2007 році. Склад 1 батареї — 12 ПУ з 72 ракетами, 8 РЛС, 1 ПУО і 1 машини тактичного управління. Пускові встановлені на нових шасі «Bv 206». Комплекс отримує покращене програмне забезпечення, сумісне з використовуваними системами зв'язку.
HUMRAAM
американський аналог для ЗС Сполучених Штатів. Проект 559. Для поліпшення бойової ефективності та підвищення мобільності ТПК з ракетами встановили на полегшені шасі з підвищеною прохідністю. Перші випробування пройшли у 1997 році.
SLAMRAAM
американський варіант для потреб морської піхоти. Розробка «Raytheon». Початок розробки у 1990 роках — програма CLAWS. У 2001 році МП укладає контракт на повноцінну розробку комплексу. У 2000 роках ЗРК СД SLAMRAAM розробляли, допрацьовували, закривали і т. д. МП скасував замовлення, зате розробка продовжилася для МО США. Комплекс отримує оновлену ракету AIM-120C7. Проект закривають у 2011 році, з можливістю дофінансування розробки у 2012–2013 роках. Комплекси будуть взяті на озброєння для екстрених заходів у певній кількості. Очікувалося, що перші поставки пройдуть у 2012 році. ПУ виконані на шасі машин «HMMWV», використовується РЛС «Sentinel».
SLAMRAAM EX
остання розробка комплексу компанією «Raytheon». З особливостей — підвищена дальність ураження і використання двох видів ракет для малої дальності і середньої дальності відповідно.

Тактико-технічні характеристики
  • Дальність: від 2.5 до 40 км
  • Висота цілі: від 30 м до 16 км
  • Час реагування: 10 с
  • Час розгортання/згортання: 15/3 хв
  • Швидкість цілі: до 1000 м/с
  • Зенітні керовані ракети:
    • Вага ЗКР: 150.7 кг
    • Вага бойової частини: 22 кг
    • Довжина ЗКР: 3.6 м
    • Діаметр: 17.8 см
    • Швидкість ЗКР: до 1020 м/с
    • Перевантаження: до 40 g
  • Час напрацювання: 300 годин

Оператори

NASAMS експортували до Іспанії, Фінляндії, та Нідерландів. Уряд Чилі також замовив системи NASAMS[2] [3][4].

Декілька систем NASAMS викоритсовують для охорони повітряного простору навколо Білого дому та для охорони повітряного простору над містом Вашингтон під час інаугурації Президента США в 2005 році[5][6]

Можливі

19 листопада 2020 року стало відомо, що Угорщина підписала угоду на закупівлю зенітних ракетних систем NASAMS виробництва консорціуму американської Raytheon і норвезької групи Kongsberg, вартістю близько $1 млрд. Нові системи постачатимуться з 2023 року і призначені для заміни застарілих радянських зенітних ракетних комплексами «Куб», які експлуатуються з 1976 року[7].

Литва

20 жовтня 2016 року була підписана технічна угода на придбання пускових установок комплексів NASAMS та ракет до них. Угода була підтримана міністерством національної оборони Литви та міністерством оборони Королівства Норвегії. Угодою передбачено, що постачання обладнання і ракет буде завершене до 2020 року. Очікувана вартість угоди — до €100 млн[8].

В червні 2020 року Збройні сили Литви отримали зенітно-ракетні комплекси NASAMS від Норвегії. Комплекси передані батальйону протиповітряної оборони[9].

Наприкінці жовтня 2020 року ЗРК NASAMS були офіційно прийняті на озброєння литовської армії[10].

Завдяки придбанню NASAMS буде модернізована і використовувана зараз в литовських ЗС система ППО ближньої дальності RBS-70. Обидві системи будуть інтегровані в єдиний систему протиповітряної оборони республіки[10].

Примітки
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 26 жовтня 2012.
  2. Rapid Fire: 2010-06-22. Defense Industry Daily. 2010. Архів оригіналу за 15 серпня 2013. Процитовано 25 червня 2010.
  3. Air defence contract with the Netherlands. Архів оригіналу за 7 квітня 2008. Процитовано 26 жовтня 2012.
  4. Dutch Order NASAMS-SLAMRAAM Air Defense Systems. Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 26 жовтня 2012.
  5. Lund, Elisabeth (16 лютого 2006). Norske våpen vokter presidenten. Økonomisk Rapport (Norwegian). Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 24 червня 2012.
  6. Christensen, Maj. Ola K. (8 березня 2005). The Norwegian Solution!. Battle Griffin 2005 (Norwegian). Архів оригіналу за 16 листопада 2005. Процитовано 24 червня 2012.
  7. Угорщина підписала угоду на придбання ЗРК NASAMS. Ukrainian Military Pages. 27 листопада 2020.
  8. Lithuania signed a technical agreement with Norway on procurement of components and missiles of mid-range Norwegian advanced surface to air missile system. Ministry of National Defence Republic of Lithuania. 2016.10.21.
  9. Safronov Taras (21 червня 2020). Литва отримала ЗРК NASAMS III. Український мілітарний портал.
  10. Kongsberg офіційно передала литовській армії ЗРК NASAMS. Ukrainian Military Pages. 31 жовтня 2020.

Див. також

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.