NDPP

Процес оборонного планування НАТО (англ. NATO Defence Planning Process, NDPP) — сукупність послідовних і скоординованих етапів 4-річного циклу узгодження національних оборонних програм з коаліційними цілями для забезпечення безпеки на користь задоволення військових потреб Альянсу.[1][2][3]

Вищим органом з оборонного планування НАТО є Комітет з оборонної політики та планування НАТО.[3]. До цього процесу також залучені Командування ОЗС НАТО з питань трансформації, Конференція національних директорів озброєнь, Організація НАТО з науки і технологій (STO) та інші структури НАТО.

Основні засади NDPP

Збереження адекватної військової спроможності та готовності до колективних дій в інтересах колективної оборони є головною метою Альянсу в сфері безпеки. Оборонне планування є основою усіх операцій НАТО військового характеру. Воно побудоване таким чином, аби збройні сили Альянсу були готові до виконання повного спектра оборонних планів і політики, від звичайного стримування до врегулювання конфліктів, підтримання миру, гуманітарних операцій та інших оперативних завдань. Структура процесу оборонного планування забезпечується базовими принципами НАТО: політичної солідарності держав-членів, сприяння співробітництву і розвитку тісних зв'язків між ними в усіх сферах розвитку спроможностей і оборонних потенціалів (DOTMLPFI), де це забезпечує їхні спільні та індивідуальні інтереси, спільної відповідальності, визнання взаємних зобов'язань, спільної діяльності з утримання адекватної військової потуги на підтримку стратегії та політики Альянсу.

Етапи NDPP

Процес NDPP включає 5 основних етапів [1][2][4][5].

Зокрема, на першому з них формуються політичні вказівки. Ключова роль на цьому етапі оборонного планування належить Військовому комітету НАТО. Тісна координація діяльності Міжнародного секретаріату та Міжнародного військового штабу, військового керівництва НАТО і урядів держав забезпечується щорічним обміном інформацією про національні плани. Такий обмін інформацією дає змогу порівняти наміри кожної держави із загальними вимогами НАТО і при необхідності переглянути їх у відповідності до нових директив, вимог до модернізації та змін ролей і обов'язків національних збройних сил. Усі ці аспекти постійно переглядаються і контролюються на кожному етапі циклу оборонного планування. Відповідно до рекомендацій за результатами аналізу, міністрами оборони країн-членів кожні чотири роки розробляється документ «Керівні вказівки міністрів», який у разі необхідності оновлюється через два роки. На основі міністерських вказівок розробляються національні плани для збройних сил кожної країни-члена[6].

Розроблені на основі пропозицій з розвитку збройних сил Командуванням об'єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації «Цільові завдання з розвитку збройних сил НАТО» спрямовані на те, щоб забезпечити Стратегічному командуванню НАТО з операцій можливість виконувати весь спектр оперативних місій, які можуть бути покладені на нього Північноатлантичною радою[6].

Другий етап NDPP присвячений розробці довготермінових аспектів спроможностей та мінімальних вимог до спроможностей в межах поточного циклу NDPP[1][2][7].

На третьому етапі здійснюється розподіл дольової участі між державами-членами для досягнення спільних спроможностей та визначення завдань для кожної з держав.[1][2]. Основним механізмом третього етапу циклу оборонного планування є процес аналізу оборонних питань, який відбувається кожен другий рік і триває протягом року. Він складається з індивідуального і колективного вивчення і оцінки планів розвитку збройних сил та відповідних фінансових планів країн-членів на індивідуальній основі, у порівнянні з еталоном, яким слугують узгоджені «Цільові завдання НАТО» на десятирічний період. В результаті його, після тристоронніх зустрічей з представниками кожної країни — члена Альянсу, готується проект «Національних розділів». «Національні розділи» вивчаються на багатосторонньому рівні у Комітеті з оборонної політики та планування НАТО з метою усунення можливих розбіжностей між національними завданнями і планами розвитку збройних сил і тими, які визначені НАТО.

На відміну від вказаних етапів, четвертий є безперервним і полягає у сприянні державам-членам НАТО в реалізації завдань NDPP.[1][2].

На заключному етапі проводиться перегляд досягнутих результатів.[1][2]. Загальний звіт містить звіт Військового комітету щодо військової відповідності нового плану НАТО рівню розвитку збройних сил і ступеня пов'язаних з ним воєнних ризиків. Крім того, Загальний звіт містить індивідуальні національні додатки та розділ, узгоджений з інституціями ЄС та оснований на інформації європейських країн НАТО, в якому визначено ступінь, до якого новий план може відповідати потребам Європейського Союзу у сфері військових сил і засобів[6].

Повна методологія процесу має закритий характер і доступна лише державам-членам НАТО.

В якості проблемних напрямів удосконалення NDPP експерти вважають необхідність більш тісного зв’язку між NDPP і планами дій та управління діяльністю основних груп CNAD, а також використання NDPP та розробки мінімальних вимог до спроможностей (MCR) для ідентифікації прогалин у стандартизації і формування пріоритетного переліку майбутніх стандартів НАТО[8].

Див. також

Примітки
  1. NATO Defence Planning Process. NATO. 28 червня 2018. Процитовано 13 січня 2019.
  2. Слюсар В.І., Гамалій Н.В. Нова модель процесу оборонного планування НАТО (NATO Defence Planning Process, NDPP).// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 86 - 88. - .
  3. Defence Policy and Planning Committee. NATO. 10 грудня 2010. Процитовано 13 січня 2019.
  4. Biziewski J. (2014), Building Up Defense Capabilities, Sofia. Sofia Security Forum. 2014. Процитовано 14 січня 2019.
  5. Слюсар В.І., Кулагін К.К. Особливості процесу оборонного планування НАТО. // Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.– 2019. - № 3(36). - С. 47 – 59. - .
  6. Довідник НАТО. — 1110 Brussels, Belgium : NATO Public Diplomacy Division, 2006. — 386 с. — ISBN 92-845-0184-9.
  7. Слюсар, В.И. (2018). Система исследований НАТО по развитию нелетального оружия.. Зб. матеріалів VI міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ. с. 306 – 309.
  8. Слюсар В.І. Щодо стратегії формування системи систем стандартів НАТО.// Зб. матеріалів V міжнародної науково-практичної конференції “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ, 11-12 жовтня 2017 р. - C. 84 - 86.- .

Література
  • Слюсар В.І., Кулагін К.К. Особливості процесу оборонного планування НАТО.// Наука і техніка Повітряних Сил Збройних Сил України.– 2019. - № 3(36). - С. 47 – 59.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.