Стандарти НАТО

Українська сторона, разом з іншими країнами партнерами, також бере участь в роботі Конференції національних директорів з озброєння.[3][5] Також слід зазначити, що кожна країна-член НАТО має і свою власну національну систему стандартизації. Усередині кожної країни є свої національні стандарти, і всі вони різні[1].

Так, наприклад, США, Велика Британія, інші країни, військові операції планують за своїми оперативним стандартам. Але при діях у складі контингенту НАТО вони керуються загальними стандартами. Саме тому питання взаємосумісності є дуже важливими[1].

Для забезпечення проведення воєнної реформи у 2015 році Міністерство оборони підготувало та затвердило Стратегію національної безпеки України, провело оборонний огляд, за підсумками якого була прийнята нова Воєнна доктрина України[6].

На початку 2016 року в Уряді проходили розгляд «Концепція розвитку сектору безпеки і оборони України», «Стратегічний оборонний бюлетень України», «Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння та військової техніки Збройних Сил України на період до 2020 року»[6]. В травні 2016 року Рада національної безпеки і оборони України схвалила Стратегічний оборонний бюлетень, що визначає основні завдання і напрями реформування оборонної сфери України. Цей документ, підготовлений у тісній співпраці з радниками держав-членів НАТО, передбачає розвиток оборонних спроможностей України у період до 2020 року, реформування системи управління Збройними Силами відповідно до стандартів НАТО та посилення демократичного цивільного контролю в оборонній сфері.[7].

Усі ці документи формують основні пріоритети національної безпеки України у воєнній сфері з максимальною адаптацією оборонних спроможностей держави до стандартів НАТО[6].

З урахуванням досвіду Війни на сході України у Збройних Силах України запроваджена нова комплексна система підготовки військ, наближена до стандартів НАТО[6].

В січні 2016 року міністр оборони України Степан Полторак зазначив, що основна мета реформування Збройних сил — це підвищення боєготовності і перехід на стандарти НАТО для взаємодії з країнами — членами Альянсу[8].

Також українська армія має намір закуповувати зброю, адаптовану до стандартів НАТО[8]:

Намагаємося зараз все закуповувати, адаптоване до стандартів НАТО. Якщо ми закуповуємо стрілецьке озброєння, то воно відразу ж адаптоване під натівський патрон. Якщо ми закуповуємо щось інше, то головна вимога до нього — адаптація до стандартів НАТО

Станом на початок 2016 року у Збройних силах України вже впроваджено 65 стандартів НАТО. Програмою Міноборони з військової стандартизації на 2016—2018 роки передбачено розроблення ще понад 70 стандартів, серед яких найважливішими є бойові статути Сухопутних військ та настанови з підготовки та застосування військ, спрямовані на підвищення рівня взаємосумісності Збройних Сил України з країнами-членами НАТО[9]. А вже до кінця 2019 року має відбутись реформування Генерального штабу Збройних сил України, в ході якого в діяльність головного та інших органів військового управління будуть впроваджені принципи, прийняті в державах — членах НАТО. Протягом 2016—2017 років будуть проведені реорганізаційні заходи управлінської вертикалі Головного управління персоналу (J1), Головного управління оборонного та мобілізаційного планування Генерального штабу (J5), створені Головне управління логістики (J4) та Головне управління підготовки (J7). Набуде спроможностей Командування Сил спеціальних операцій. До кінця 2018 року буде завершено створення Командування сил Логістики[10].

На початку 2016 року в управлінні Литовсько-Польсько-Української бригади відбувався процес підготовки офіцерів штабу відповідно до стандартів НАТО. Військовослужбовці Високомобільних десантних військ ЗС України спільно з колегами зі Збройних Сил Республіки Польща і Литовської Республіки відпрацьовують механізм виконання завдань та управління підпорядкованими підрозділами[11].

В січні 2021 року наказом Міністерства оборони України у Збройних силах України впроваджено Перелік кодів військових рангів НАТО за стандартом STANAG 2116. Зазначений Перелік встановлює відповідність кодифікації військових звань військовослужбовців ЗС України військовим рангам НАТО і є ще одним кроком, що забезпечує взаємосумісність зі збройними силами держав-членів Альянсу[12].

Національна гвардія України також розпочала процес адаптації стандартів НАТО. Зокрема, у новій структурі управління НГУ має бути врахований досвід та відповідність стандартам НАТО. Завдяки адаптації стандартів НАТО Нацгвардія має бути здатна повноцінно взаємодіяти з західними партнерами на всіх рівнях: оперативному, стратегічному і тактичному. Крім того, нова структура забезпечить ефективніше управління ресурсами НГУ і підвищить оперативність прийняття рішень і реагування на ситуації[13].

Очікується, що офіційна презентація нової структури управління відбудеться в першій половині 2016 року[13].

Закон України «Про оборонні закупівлі» було прийнято Верховною Радою України 16 липня 2020 року 276-ма голосами, а вже 17 липня 2020 року він був підписаний Президентом України. Набув чинності 1 січня 2021 року[14].

Закон «Про оборонні закупівлі» докорінно змінює законодавство у сфері оборонних закупівель з радянського на європейське. Перехід на нові процедури суттєво наближає Україну до стандартів країн-членів НАТО[14].

Відтепер оборонні закупівлі будуть більш відкритими — без зайвого засекречування. План закупівель, який замінює Державне оборонне замовлення України, буде розроблятись на три роки, а вітчизняна продукція, як державного, так і приватного сектору матиме перевагу перед іноземною[14].

За калібром стрілецької зброї та малокаліберних автоматичних гармат:

• 9×19 мм Парабелум — STANAG 4090
• 5,56×45 мм НАТО — STANAG 4172
• 7,62×51 мм НАТО — STANAG 2310
• 12,7×99 мм НАТО — STANAG 4383
• 20×102 мм НАТО — STANAG 3585
• 20×139 мм НАТО — STANAG 4136
• 25×137 мм НАТО — STANAG 4173
• 30×113 мм
• 30×173 мм НАТО — STANAG 4624
• 35×228 мм
• 40×364 мм

Боєприпаси зазначених калібрів є типовими й використовуються майже всіма державами-членами НАТО.