Otto Dix

У тематиці пісень значуще місце займає постапокаліптика («Атомная зима», «Город», «Зона теней») і механічні машини (роботи) майбутнього («Те, кто будут после», «Машина»), але нерідко створюются інші, філософські(«Старик», «Крысолов», «Болезнь», «F-63.9», «Милые кости», «Чудные дни»), моральні («Немой крик», «Сон разума») і релігійні («Огонь небесный», «Железный прут», «Возраст Христа», «Ave», «Фетишизм») теми. Окрім того, у деяких піснях піднімається BDSM тематика («Любимый немец», «Раздетые», «Раб», «Зверь»), історичні події («1453») і пісні, натхнені творчістю інших діячів мистецтва («Экспрессионизм» — Отто Діксу, «Вечность» і «Сказочник» — Гансу Андерсену, «Милые Кости» — Еліс Сіболд).

У музиці використовують різкі, надривні мелодії, виконані у мінорних тонах. Деякі мелодії у окремих повільних піснях наближають музичний ряд до Dark Ambient. У той же час, в окремий піснях («Птицы», «Война», «Бог мёртв», «Железный прут», «Глина») можна почути тяжкі рифи, характерні для Індастріал-металу, а деякі пісні альбому Анимус («Падение», «Алтарь», «Глина» и, собственно, «Анимус») виконані у цьому жанрі. На концертах у кожній пісні розігрується мініатюрний моноспектакль, створюється оригінальний образ, який асоціюється  у фанів з мелодією і текстом.

Самі ж учасники колективу називають свій стиль "Електронний авангард ".

Група існує з листопада 2004 року. Otto Dix грають у стилі електронний авангард. Насьогодні дуже широко відомі у Росії і країнах СНГ. Вокаліст Михаель Драу володіє дуже рідким голосом — контратенором[1].

Засновниками Otto Dix сталі Michael Draw і Marie Slip. Перший офіційний концерт відбувся у рідному місті музикантів Хабаровську, у його програму увійшли всього дві пісні — «Белый Пепел» и «Покаяние».

У період пошуку оригінального звучання і «притирания» колектив намагався бути тріо, але згодом гітарист відмовився від колективу. З зими 2004 року Otto Dix працювали разом з молодіжним театром «Парадигма времен». Аж до виходу альбому «Атомна зима» у 2007 році Otto Dix залишався дуетом.

У липні 2005 року виданий демо-альбом «Эго» містить тільки 12 треків  і відеокліп на першу пісню, а також збірну фотосесію і три статті з місцевими газетами про групу і про її учасників, пізніше перевиданий на Dizzaster Records.

У червні 2006 року учасники групи переїхали у Санкт-Петербург на постійне місце проживання.

У січні 2007 року московський лейбл Gravitator Records випускає офіційний дебютний альбом Otto Dix «Город». У травні 2007-го за участі концертного агентства SYN Promotion дует дає невеликий тур Росією та Білорусією, після чого починає співпрацю з концертним агентством SYN Promotion (Dark Media Group), котрий стає наймасштабнішим за всю історію російської готик-сцени.

У жовтні 2007 року видано третій альбом — «Атомная зима».

Наприкінці 2007 року світ побачив перший диск колективу  — «Усталость металла», на якому містилися інтерв'ю з гуртом, кліп «Усталость металла» і запис живого концерту.

У 2008 року до колективу приєднався скрипаль, композитор, аранжувальник Петро Воронов. Петро закінчив Петербурзьку Консерваторію, він брав участь у турі на підтримку альбому «Атомная зима».

У цей же час вийшов новий, дводисковий наклад «Атомної зими», на якому  містилися ремікси на найбільш відомі хіти гурту, виконані різними вітчизняними ді-джеями і західними виконавцями, такими як C File і Two Witches.

У початку 2009 року на Gravitator Records вийшов четвертий альбом «Зона Тіней» (скрипаль Петро Воронов бере участь у його записі), група відправляється у масштабний всеросійський концертний тур, котрий продовжувався майже 5 місяців і охопив понад 30 міст Росії.

30 травня 2009 року Otto Dix виступили на великому щорічному європейському готичному фестивалі Wave-Gotik-Treffen у місті Лейпциг (Німеччина).[2]

З 2010 року група, також видається і для західного ринку (альбоми 'Starost', 'Wonderful Days'), даючи гастролі і виступи на фестивалях (Wave Gotik Treffen, Castle Party) у їхню підтримку країнами Європи.

Марі Сліп (2017 р.)

Весна 2010 рік — відбувся тур, присвячений п'ятиріччю групи.

29 липня 2010 року на офіційному форумі групи з'явились фотографії зі зйомок нового кліпу на пісню «Зверь»; станом на початок серпня зйомки кліпу були завершені. Також названі приблизні терміни виходу нових альбому і кліпа — листопад 2010 року.[3]

13 грудня 2010 року вийшов п'ятий студійний альбом гурту — «Чудные дни» випущений лейблом Gravitator Records.[4]

У 2012-му до Otto Dix приєднався ударник Paul Kristofferson.

20 квітня 2012 року видано перший сингл у історії гурту — «Утопія».

7 вересня 2012 року вийшов шостий студійний альбом «Mortem».

У 2013 році Michael Draw заснував пластичний театр «Паноптикум», а Marie Slip відкрив приватні курси, орієнтовані на створення і просування музики.

17 листопада 2013 року вийшов кліп на пісню «Анима» із однойменного альбому, який готувався до випуску.

8 березня 2014 року видано сьомий студійний альбом «Анима».

18 жовтня 2015 року видана електронна версія студійного альбому «Анимус».

14 жовтня 2017 року вийшла електронна версія студійного альбому «Левиафан».

• Міхаель Драу — вокал, тексти, дизайн, сценічне шоу[5].
• Марі Сліп — клавішник, аранжувальник, композитор и продюсер гурту[6].
• Paul Kristofferson — концертний ударник.
• Ігор Sydius — гітарист

• Эго (2005)
• Город (2007)
• Атомная зима (2007)
• Эго (Переиздание) (2007)
• Зона Тіней (2009)
• Чудные дни (2010)
• Эго (Переиздание № 2) (2011)
• Утопия (сингл) (2012)
• Mortem (2012)
• Анима (2014)
• Анимус (2015)
• Левиафан (2017)

• 2005 — «Эго»
• 2008 — «Усталость металла»
• 2009 — «Мечта о весне»
• 2011 — «Зверь»[7]
• 2014 — «Анима»
• 2014 — «Старые часы»
• 2015 — «Уроды»
• 2015 — «Дай мне воды»
• 2016 — «Глина»
• 2016 — «Орфей»
• 2017 — «Вечность»

• Офіційний сайт
• Otto Dix на сайті myspace.com (англ.)

• Otto Dix на сайті Last.fm (англ.)

• Otto Dix. Discogs. Процитовано 29 серпня 2010.

• Starost. Allmusic. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 29 серпня 2010.

• Дискографія Otto Dix на сайті MusicBrainz

• Otto Dix — милая русскому сердцу апокалиптическая готика. Jamsession.ru. 25 декабря 2007. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
• Наталья Машьянова специально для ТАСС-Урал (21 мая 2008). Какую музыку слушают наши дети?. ИТАР-ТАСС Урал. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 30 серпня 2010.
• Анна Thorn Гравилевская. Фото — Илья InFlesh Савчук (2 июня 2008). Готичные романтики Otto Dix. Ярскград. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
• Otto Dix: ребенок с железным сердцем. Региональный интернет-портал Nash Gorod.ru. 29 апреля 2010. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
• Наталья Ступникова (11 января 2010). Otto Dix преподали поклонникам урок классической музыки. Музыка KM.RU. Архів оригіналу за 13 лютого 2012. Процитовано 6 вересня 2010.
• Михаэль Драу о своих книгах