Pakasuchus kapilimai

Практично повний скелет плазуна знайдений у 2008 році в долині озера Руква на південному заході Танзанії[1]. Згодом виявлено рештки ще 6 особин. На основі решток у 2010 році міжнародною командою науковців під керівництвом професора університету Огайо Патріка О'Коннора було описано нові рід та вид Pakasuchus kapilimai. Родова назва рептилії Pakasuchus складається з двох слів — «paka», мовою суахілі означає «кіт», та «souchos», з грецько - «крокодил». Видова назва P. kapilimai вшановує Саїді Капіліма, одного з керівників проекту розкопок.[2]

Зубний ряд Pakasuchus

Тіло Pakasuchus сягало до 55 см. Це була активна наземна тварина. Судячи з особливостей анатомії, паказух полював на дрібну здобич, наприклад комах. Череп був коротким і широким; мав нехарактерну для крокодилів форму і пропорції, за якими його іноді порівнюють з черепом сучасних котячих. Унікальною особливістю Pakasuchus від інших рептилій є чітка диференціація зубів за формою і призначенням (гетеродонтія), яка нагадує будову зубів у ссавців і звірозубих ящерів. Зубна система Pakasuchus мала складну будову і за ступенем розвитку цілком порівнянна з типовою для ссавців - аналоги молярів навіть утворюють правильну оклюзію.[3]

Кінцівки довгі, випрямлені і розташовані під тулубом, що характерно для істоти, яка здатне до швидкого бігу. Також на відміну від сучасних крокодилів, у паказуха був сильно скорочений остеодермальний панцир - остеодерми повністю покривали тільки хвіст тварини, а на тулубі лише утворювали вузьку смугу на спині вздовж хребта. Полегшення панцира також вказує на більш активний спосіб життя і стратегію виживання, засновану на швидкості переміщення, а не на пасивному захисті.[4]

Філогенічна кладограма, що зображує еволюційні зв'язки виду, за O’Connor et al., 2010:

• «These Crocs Are Made for Biting!» — video discussing Pakasuchus from National Geographic Daily News