R136

R136, або RMC 136 — зоряне надскупчення,[1] розташоване недалеко від центру Туманності Тарантул, що знаходиться в Великій Магеллановій Хмарі. До складу цього скупчення входить багато молодих зір віком до 1-2 мільйонів років,[1] головним чином гіганти та надгіганти. Більшість зір, що населяють R136, досить гарячі й мають спектральний клас O3 (підтверджено 39 зір класу О3)[1][2]. Також у цьому скупченні виявлено кілька зір типу Вольфа-Райє[2][3], серед яких знайдено наймасивнішу (серед відомих на сьогодні зір) зорю R136a1 з масою близько 265 мас Сонця.

Зоряне скупчення R136a знаходиться в центрі галактичної туманності Тарантул. В середині скупчення знаходиться надмасивна зірка R136a1.

«Втікаюча» зоря, що залишає Туманність Тарантул. Добре видно зоряне скупчення R136. Зображення отримане за допомогою космічного телескопа Хаббл.

Зоряне скупчення R136 містить кілька складових. Природа центральної компоненти, R136a, спочатку була незрозумілою. Вважалося, що R136a є неймовірно масивною гігантською зорею з масою близько 1500 мас Сонця, та з яскравістю у 30 мільйонів раз більшою за сонячну, з ефективною температурою 55000-60000°K та з діаметром близько 50 мільйонів миль. Проте справжню природу цього об'єкта вдалося виявити за допомогою R136 голографічної спекл-інтерферометрії й на сьогодні доведено, що R136 насправді є зоряним скупченням великої густини (де відстань між окремими зорями є порівняно малою).[4] Разом з цим дане скупчення містить у своєму центрі близько 12 наймасивніших та найяскравіших зір.[5]

Компоненти

Назва	Пряме сходження	Схилення	Видима величина (V)	Тип об'єкта, чи Спектр.клас	Астрономічні бази даних
R136a	05^г 38^х 43.3^с	-69° 06′ 08″		зоряне скупчення	SIMBAD
R136a1 (BAT99 108)	05^г 38^х 42.43^с	-69° 06′ 02.2″	12.77	WN	SIMBAD
R136a2 (BAT99 109)	05^г 38^х 42.45^с	-69° 06′ 02.2″	13.38	Зоря Вольфа-Райє	SIMBAD
R136a3 (BAT99 106)	05^г 38^х 42.291^с	-69° 06′ 03.45″	12.93	WN	SIMBAD
R136 Ab (SNR B0538-69.2)	05^г 37^х 51.6^с	-69° 10′ 23″	9.59	SNR	SIMBAD
R136 Ac (PSR J0537-6910)	05^г 37^х 47.6^с	-69° 10′ 20″		Пульсар	SIMBAD
R136b (BAT99 111)	05^г 38^х 42.78^с	-69° 06′ 03.1″	13.66	O4	SIMBAD
R136c (BAT99 112)	05^г 38^х 42.896^с	-69° 06′ 04.92″	12.86	WN	SIMBAD

Цей список незавершений, Ви можете допомогти, розширивши його.

Див. також

R136b — зоря Вольфа-Райє
Hodge 301 — ще одне зоряне скупчення в Туманності Тарантул.

Примітки

Massey, P ; Hunter, D. (January 1998). Star Formation in R136: A Cluster of O3 Stars Revealed by Hubble Space Telescope Spectroscopy. The Astrophysical Journal 493 (1): 180. doi:10.1086/306503.
Lebouteiller, V.; Bernard-Salas, J.; Brandl, B.; Whelan, D. G.; Wu, Yanling; Charmandaris, V.; Devost, D.; Houck, J. R. (June 2008). Chemical Composition and Mixing in Giant H II Regions: NGC 3603, 30 Doradus, and N66. The Astrophysical Journal 680 (1): 398–419. doi:10.1086/587503.
Melnick, J. (December 1985,). The 30 Doradus nebula. I - Spectral classification of 69 stars in the central cluster. Astronomy and Astrophysics 153 (1): 235–244.
Weigelt, G.; Baier, G. (September 1985). R136a in the 30 Doradus nebula resolved by holographic speckle interferometry. Astronomy and Astrophysics 150: L18–L20.
Koter, Heap, and Hubeny, Alex; Heap, Sara R.; Hubeny, Ivan (1998). An Empirical Isochrone of Very Massive Stars in R136A. The Astrophysical Journal 509: 879–896. doi:10.1086/306503. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 29 липня 2010.

Посилання

SIMBAD RMC 136
NED RMC 136
ESA Хаббл, Symphony of colours in the Tarantula, 15 December 2004
Crowther, P.A.; L.J. Smith (1997). Fundamental parameters of Wolf-Rayet stars / VI. Large Magellanic Cloud WNL stars. Astronomy and Astrophysics (Gower Street, London, WC1E 6BT, UK: Department of Physics and Astronomy, University College London) 320: 500–524.
R 136 in the Aladin previewer

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[Massey-1] Massey, P ; Hunter, D. (January 1998). Star Formation in R136: A Cluster of O3 Stars Revealed by Hubble Space Telescope Spectroscopy. The Astrophysical Journal 493 (1): 180. doi:10.1086/306503.

[Lebouteilleretal2008-2] Lebouteiller, V.; Bernard-Salas, J.; Brandl, B.; Whelan, D. G.; Wu, Yanling; Charmandaris, V.; Devost, D.; Houck, J. R. (June 2008). Chemical Composition and Mixing in Giant H II Regions: NGC 3603, 30 Doradus, and N66. The Astrophysical Journal 680 (1): 398–419. doi:10.1086/587503.

[Melnick-3] Melnick, J. (December 1985,). The 30 Doradus nebula. I - Spectral classification of 69 stars in the central cluster. Astronomy and Astrophysics 153 (1): 235–244.

[4] Weigelt, G.; Baier, G. (September 1985). R136a in the 30 Doradus nebula resolved by holographic speckle interferometry. Astronomy and Astrophysics 150: L18–L20.

[KoterHeapHubeny-5] Koter, Heap, and Hubeny, Alex; Heap, Sara R.; Hubeny, Ivan (1998). An Empirical Isochrone of Very Massive Stars in R136A. The Astrophysical Journal 509: 879–896. doi:10.1086/306503. Архів оригіналу за 7 грудня 2019. Процитовано 29 липня 2010.