RFC
Запит коментарів, Прохання прокоментувати[1] (англ. Request for Comments, RFC) — документ із серії пронумерованих інформаційних документів Інтернету, що містить технічні специфікації та Стандарти, має широке застосування у всесвітній мережі. Назву «Request for Comments» ще можна перекласти як «заявка на обговорення» чи «тема для обговорення». Зараз публікацією документів RFC займається IETF під егідою відкритої організації Товариство Інтернету (англ. Internet Society, ISOC). Правами на RFC володіє якраз Товариство Інтернету.
Історія
Формат RFC з’явився в 1969 році при обговоренні проекту ARPANET. RFC 1 був опублікований 7 квітня 1969 р. та називався «Host Software». Перші RFC поширювалися в друкованому вигляді як звичайні листи, але вже з грудня 1969 р., коли запрацювали перші сегменти ARPANET, документи почали розповсюджуватися в електронній формі.
Нарис історії RFC за 30 років з 1969 по 1999 роки показаний в RFC 2555.
Створення та життєвий цикл RFC
Незважаючи на назву, запити коментарів RFC зараз розглядаються як стандарти Інтернету (а робочі версії стандартів називаються чернетками, від англ. draft). Згідно RFC 2026, життєвий цикл стандарту такий:
- Виноситься на загальне обговорення Інтернетівська чернетка (англ. Internet Draft). Чернетки не мають офіційного статусу та видаляються з бази через шість місяців після останньої зміни.
- Якщо чернетка стандарту виявляється досить вдалою, вона отримує статус Запропонованого стандарту (англ. Proposed Standard) та свій номер RFC. Наявність програмної реалізації стандарту бажана, але не обов'язкова.
- Наступна стадія — Чорновий стандарт (англ. Draft Standard) означає, що пропонований стандарт прийнятий товариством та для нього існує щонайменше дві незалежні реалізації.
- Вищий рівень — Стандарт Інтернету (англ. Internet Standard) означає, що існує значна кількість різних реалізацій та успішний досвід використання.
Такі стандарти, поряд з нумерацією RFC, мають власну нумерацію STD.
Приклади популярних RFC
Див. також
- Першоквітневі RFC
- RFC 768 - RFC українською мовою
Зноски
- Айзексон, 2017, с. 233.