Roma (1908)

«Рома» (італ. Roma) броненосець-пре-дредноут типу «Реджина Елена» Королівських ВМС Італії початку XX століття.

«Рома»
Roma
Служба
Тип/клас Броненосець
Держава прапора Королівство Італія
Належність Королівські ВМС Італії
Закладено 20 вересня 1903 року
Спущено на воду 21 квітня 1907 року
Введено в експлуатацію 17 грудня 1908 року
Виведений зі складу флоту Виключений зі складу флоту 3 вересня 1926 року
Зданий на злам
Ідентифікація
Параметри
Тоннаж 12 691-13 035 т (стандартна)
13 950-14 192 т (повна)
Довжина 144,6 м
Ширина 22,4 м
Осадка 8,4 м
Бронювання Пояс: 250 мм
Башти: 200 мм
Палуба: 38 мм
Бойова рубка: 250 мм
Технічні дані
Рухова установка 2 × парові машини
28 котлів
Потужність 19 000 к.с.
Швидкість 22 вузли
Дальність плавання 10 000 миль на швидкості 10 вузлів
Екіпаж 742–764
Озброєння
Артилерія 2 x 305-мм гармати «Armstrong Whitworth 12 in/40»
4 x 203-мм гармати «203/45 Mod. 1897»

16 x 76,2-мм гармат QF 12
Торпедно-мінне озброєння 2 × 450-мм торпедних апарати

Історія створення

Броненосець «Рома» був закладений 20 вересня 1903 року на верфі флоту у місті Ла-Спеція. Спущений на воду 21 квітня 1907 року, вступив у стрій 17 грудня 1908 року.

Історія служби

Після вступу у стрій броненосець «Рома» був включений до складу Середземноморської ескадри[1].

З початком італійсько-турецької війни «Рома» разом з однотипними броненосцями був включений до складу 1-ї дивізії 1-ї ескадри під командуванням адмірала Аугусто Обрі. 30 вересня 1911 року «Рома», «Вітторіо Емануеле» та броненосний крейсер «Піза» намагались перехопити в Егейському морі турецьку ескадру, яка поверталась з Леванту до Стамбула. Незабаром «Рома», «Наполі» та крейсери «Піза» і «Амальфі» здійснювали блокаду Триполі.

18 жовтня 1911 року 1-ша дивізія броненосців та 3 крейсери супроводжували конвой транспортів, які перевозили 2-гу піхотну дивізію до Бенгазі. Коли османи відмовились капітулювати, італійський флот відкрив вогонь по місту, а піхота почала десантування. Італійці змусили османів відступити і захопили місто 29 жовтня[2].

До грудня італійські кораблі були розосереджені в портах Киренаїки. «Рома», «Реджина Елена» та броненосний крейсер «Сан-Марко» базувались в Бенгазі. Кораблі підтримали вогнем сухопутні війська, допомігши відбити османський наступ на місто 14-15 грудня[3].

13 квітня 1912 року 1-ша дивізія броненосців вирушила в Егейське море. 17 квітня італійський флот вів обстріл берегових укріплень поблизу Дарданелл, намагаючись виманити османський флот. 19 квітня більшість італійських кораблів повернулась до Італії.

30 квітня 1-ша дивізія знову вирушила на схід, супроводжуючи кораблі з десантом. 4 травня був висаджений десант на острові Родос. Наступного дня італійські війська захопили місто Родос. У період з 8 по 20 травня були захоплені Додеканеські острови. Надалі 1-ша дивізія патрулювала Егейське море, щоб запобігти спробам турецького десанту на захоплені острови. Наприкінці серпня дивізія вирушила в Італію для ремонту.

Після вступу Італії у Першу світову війну «Рома» та однотипні броненосці були включені до складу 2-ї дивізії. Але командувач італійського флоту адмірал Паоло Таон ді Ревель не наважувався залучати великі кораблі до бойових дій, побоюючись ворожих підводних човнів, і намагаючись зберегти їх для імовірної великої битви з австро-угорським флотом. Тому «Рома» всю війну здійснював переходи між Бріндізі, Таранто та Вльорою, і в бойових діях участі не брав.

У листопаді 1918 року «Рома» і крейсер «Агордат» брали участь в окупації Константинополя,

Відповідно до Вашингтонської морської угоди 1922 року Італія могла залишити у строю броненосці типу «Реджина Елена», але не могла замінити їх новими лінкорами. Тим не менше, 3 вересня 1926 року корабель був виключений зі складу флоту і зданий на злам.

Література

  • Conway's All the World's Fighting Ships, 1860—1905. — London: Conway Maritime Press, 1979. — ISBN 0 85177 133 5 (англ.)
  • Тарас А. Энциклопедия броненосцев и линкоров. Минск, Харвест, 2002 ISBN 5-17-008844-2 (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Roma (1908)

Примітки

  1. Journal of the Royal United Service Institution, p. 1069
  2. Beehler, pp. 28–29
  3. Beehler, p. 49


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.