Tachikawa Ki-36

У 1937 році командування ВПС Імперської армії Японії оголосило конкурс на створення одномоторного двомісного літака безпосередньої підтримки військ, який мав би високу швидкість та міг діяти з передових аеродромів. Особливу увагу в замовленні було приділено оглядовості з кабіни та маневреності літака на низьких висотах. Також за планом мало встановлюватись фото- і радіообладнання, в додачу до бомбвових кріплень з проптипіхотними бомбами.

У конкурсі взяли участь фірми Mitsubishi зі своїм проектом Ki-35 та Tachikawa з літаком Ki-36. Конструктори Mitsubishi, зайняті іншими проектами, не змогли запропонувати цікавих рішень, і замовлення на виготовлення прототипа було надане фірмі Tachikawa. Роботами керував Рекічі Ендо.

Це був суцільнометалевий низькоплан з тканинною обшивкою, з шасі, що не складалось. Літак був максимально полегшений та мав крило великої площі. Для підвищення чутливості керування площа рулів була максимально можливою. Незважаючи на те, що кабіна була розміщена над крилом, хороша оглядовість забезпечувалась стріловидністю консолей, а також скляним отвором у підлозі кабіни. Літак був оснащений двигуном Hitachi Ha-13 потужністю 450 к.с. Озброєння складалось з двох 7,7-мм кулеметів «Тип 89», один з яких монтувався над крилом, а інший розміщувався в кабіні стрільця-спостерігача і був призначений для стрільби назад. На вузлах зовнішньої підвіски можна було підвішувати до 10 осколкових бомб масою від 12,5 до 15 кг.

Льотні випробування у 1938 році пройшли успішно. Літак показав хороші злітно-посадкові характеристики та непогану керованість. Був виявлений невеликий недолік - зрив потоку на закінцівках крила. Щоб його усунути, на другому прототипі були встановлені щілинні передкрилки. Також був встановлений двигун Hitachi Ha-13a потужністю 510 к.с. У такому варіанті літак був прийнятий на озброєння під назвою «Армійський літак безпосередньої підтримки Тип 98» (або Ki-36).

У 1938 році випуск літаків здійснювався на заводах фірми Tachikawa. У 1940 році до виробництва підключилась фірма Kawasaki. Всього до січня 1944 року було випущено 1334 літаки, з них 872 - фірмою Tachikawa та 472 - Kawasaki.

Легкість керування та висока надійність робили Ki-36 ідеальною машиною для підготовки пілотів. Для цього був розроблений навчальний варіант літака Tachikawa Ki-55.

Також був розроблений вдосконалений варіант літака з шасі, що складалось, який був оснащений двигуном Hitachi Ha-38 потужністю 600 к.с. Він отримав позначення Ki-72, але в серію запущений не був.[1]

• Ki-36 - серійна версія
• Ki-55 - двомісний навчальний літак
• Ki-72 - проект літака з двигуном Hitachi Ha-38 потужністю 600 к.с. (не реалізований)

Літаки Ki-36 вперше були використані в Китаї, де показали чудові результати. Діючи з малих передових аеродромів, вони завоювали прихильність піхотних командирів та вносили значний внесок у хід бойових дій. [1]

З початком війни на Тихому океані Ki-36 діяли в основному в Південно-Східній Азії, де вони зазвичай літали без прикриття винищувачів. Це вважалось досить безпечно, оскільки на висотах 200 м літаки Ki-36 були маловразливі для винищувачів. Літаки Ki-36 рали участь у нальоті на Гонконг 8 грудня 1941 року, в Малайській операції під час штурму Сінгапура, в Філіппінській операції . Під час наступу на Рангун в Бірманській операції Ki-36 використовувались досить активно, проявивши себе дуже корисними літаками для штурмовки цілей у джунглях. В умовах густої тропічної рослинності Ki-36 виконували роль мобільної артилерії.

Окремі Ki-36 часто використовувались як командирські та зв'язкові літаки та включались також до складу винищувальних підрозділів. Проте з появою в союзників нових винищувачів, тихохідні та слабо захищені Ki-36 стали нести значні втрати і з 1943 року використовувались в основному в Китаї, де була менша імовірність зустрічі із сучасними винищувачами.

На завершальному етапі війни Ki-36 використовувались для атак камікадзе. У свій останній політ вони брали 250-кг або 500-кг бомбу.

Літаки Ki-36 постачались також у Таїланд. У травні 1941 року один Ki-36 був придбаний газетою Асахі Сімбун. Він отримав цивільний реєстраційний номер J-BAAR, успішно пережив війну і був списаний тільки у 1947 році.

Як мінімум три покинуті на Яві літаки Ki-36 використовувались індонезійськими повстанцями проти голландських військ[2].

Японська імперія[1]

• ВПС Імператорської армії Японії
  • 24-ий авіазагін ВПС
  • 44-ий авіазагін ВПС
  • 17-а окрема рота ВПС
  • 44-а окрема рота ВПС
  • 45-а окрема рота ВПС
  • 66-а окрема рота ВПС
  • 74-а окрема рота ВПС
  • 7-а група підтримки наземних військ
  • 8-а група підтримки наземних військ

Індонезія

• Національна армія Індонезії

Франція

• Повітряні сили Франції

Таїланд

• Військово-повітряні Сили Таїланду

• Tachikawa Ki-55

• О. Дорошкевич. Самолеты Японии второй мировой войны.-Минск, Харвест, 2004
• Обухович В. А., Кульбака С. П., Сидоренко С. И. Самолёты второй мировой войны.- Мн.: ООО «Попурри», 2003.- 736 с.:ил. ISBN 985-438-823-9.
• Серия: История авиационной техники. Авиация Японии во Второй мировой войне. Часть третья: Накадзима-Тачикава. - Издательский отдел ЦАГИ, 1996
• Francillon, Rene (1970). Japanese Aircraft of the Pacific War. TBS The Book Service Ltd. с. 583pp. ISBN 978-0370000336. (англ.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tachikawa Ki-36