The Kid Is All Right

Ліса подружилась з новою ученицею на ім’я Ізабель Гутьєррес. Вона в захваті від нової подруги і домовляється зробити спільну доповідь про Франкліна Рузвельта. Однак, на презентації Ізабель виступає із протилежними Лісі тезами. Ізабель заявляє Лісі, що вона республіканка (тоді як Ліса ― лібералка).

Після розмови з батьками, дівчата вирішують відкинути політичні погляди, бо «їм лише по 8 років». У цей час за Ізабель стежить Республіканська партія Спрінґфілда. Вони в захваті від неї («молода, енергійна, латиноамериканка») і хочуть використати її для вербування партії. Однак при зустрічі віч-на-віч Ізабель відмовляється від підтримки на шкільних виборах президента класу. Однак, Республіканська партія вирішує підтриамти Ізабель навіть без її відома.

Ліса злиться на Ізабель, коли у школі бачить надмірну підтримку з боку партії. З допомогою Барта вона посилено готується до попередніх дебатів використовуючи різні методи боротьби. Коли Барт дістає відео-компромат на Ізабель, Ліса розуміє, що зайшла надто далеко.

На класних дебатів Ліса щиро говорить зібраним учням про віру і любов до своїх переконань і вона пишається тим, що є лібералкою. На заключних дебатах дівчата відмовляються від політики і заради дружби їм начхати, хто переможе.

В результаті, вибори виграє Ізабель. Згодом Ліса надзвичайно підбадьорена результатами екзит-полу, наданого Мілгаусом. Виявляється, що 53% учнів погоджуються з її поглядами ― їм не подобається Ліса, але вони проголосували б за когось іншого, хто поділяє ліберальні ідеї.

У фінальній сцені під час президентських виборів у США 2056 року Ліcа та Ізабель знову виступають конкурентками. За цим по телевізору спостерігає літній Гомер з Гомером-саксофоном з Музіковіля. Обоє пишаються за свою доньку.

Заставка серії містить 40 різних музичних фрагментів, записувались на трьох різних сеансах. Мелодії сключають у себе 30-секундні уривки Моцарта («Симфонія № 28») та Гріга, 15-секундні відрізки джазової музики, створені Альфом Клаузеном, та односекундні фрагменти духових, волинки, барабану, акордеону, дзвоників та інших музичних звуків[1].

• Назва заставки «Silly Simpsony» (укр. «Смішна Сімпсонія») є відсиланням до музичного мультсеріалу Disney «Silly Symphonies» (укр. «Кумедні симфонії Сімпсонія»). Водночас сама заставка є пародією на короткометражку 1935 року «Music Land» (укр. «Музична країна») з цього мультсеріалу[2].

Під час прем’єри на каналі «Fox» серію переглянули 6,78 млн осіб з рейтингом 3.0, що зробило її найпопулярнішим шоу на каналі «Fox» тої ночі[3].

Денніс Перкінс з «The A.V. Club» дав серії оцінку B- сказавши:

Якщо в серії є більший недолік, то це просто те, що [серія] не дуже смішна. Протягом більшої частини епізод здається змістовним, щоб дозволити Лісі вивчити (і викласти) урок від простої старої порядної Ліси Сімпсон, і я дивно з цим погодився…Виділення перерви з прискореного спуску в кепську кепкуватість, щоб зайнятися більше розповідями на основі персонажів, ― не обов’язково погано для «Сімпсонів»[4].

Він похвалив щирість Ліси завдяки виконанню Ярдлі Сміт, однак, водночас, заявив, що запрошена зірка в ролі Ізабель Єва Лонгорія не внесла нічого особливого[4].

Тоні Сокол з «Den of Geek» дав серії три з половиною з п’яти зірок, високо оцінивши концепцію серії ― обговорення дискусії «Демократи проти республіканців» у справедливому світлі та отримавши задоволення від короткого повернення містера Берґстрома[5].

Згідно з голосуванням на сайті The NoHomers Club більшість фанатів оцінили серію на 3/5 із середньою оцінкою 2,54/5[6].

• «The Kid Is All Right» на TV.com
• «The Kid Is All Right» на сайті Wikisimpsons