The Legend of Zelda (відеогра)

The Legend of Zelda (яп. THE HYRULE FANTASY ゼルダ の 伝説 THE HYRULE FANTASY Зеруда но Денсецу, також відома в Японії як «The Hyrule Fantasy: The Legend of Zelda») — культова відеогра, розроблена Сігеру Міямото і випущена Nintendo для приставки Famicom в 1986 році. У серпні 1987 року гра була випущена на північноамериканському ринку, в листопаді того ж року — в Європі.

Це стаття про першу відеогру серії The Legend of Zelda, випущеної для платформи NES. Для серії ігор під такою назвою дивіться статтю The Legend of Zelda.
The Legend of Zelda
Розробник Nintendo R & D 4
Видавець Nintendo
Дистриб'ютор Nintendo eShopd
Жанр(и) Action-adventure
Платформа Famicom Disk System, Nintendo Entertainment System, Satellaview, Game Boy Advance, Wii (Virtual Console)
Дата випуску 21 лютого 1986 [1]
22 серпня 1987 [2]
27 листопада 1987
Режим гри Одиночна гра
Вік. обмеження CERO: Z — Ages 18 and up only
ESRB: для всіхd
PEGI: 18 — PEGI 18
USK: 18 — USK 18
Творці
Продюсер Сігеру Міямото
Режисер(и) Сігеру Міямото і Takashi Tezukad
Сценарист(и) Takashi Tezukad
Ігродизайнер(и) Сігеру Міямото
Кодзі Кондо
Такасі Тедзука
Тосіхіко Накаго
Програміст(и) Toshihiko Nakagod і Yasunari Soejimad
Композитор(и) Koji Kondod
Технічні деталі
Носій цифрове завантаження, гнучкий диск і ігровий картридж
The Legend of Zelda
Наступна гра Zelda II: The Adventure of Link
Офіційний сайт​(англ.)
 The Legend of Zelda у Вікісховищі

Перша гра в серії The Legend of Zelda. Гра стала бестселером для платформи, було продано 6500 тисяч копій [3].

Сюжет

Сюжет гри The Legend of Zelda в дуже стислій формі описується у вступі до гри і куди більш детально — у супровідному ілюстрованому керівництві користувача. Дія гри розгортається у вигаданому королівстві Хайрул (англ. Hyrule). В Хайрул вторглася армія могутнього принца Темряви Генона (англ. Ganon) увергнула королівство в хаос, сам Генон захопив Трифорс Могутності (Triforce of Power), магічний артефакт, що дарує своєму власникові велику міць. Принцеса Хайрула Зельда, що володіла іншим артефактом, Triforce of Wisdom, розділила його на вісім фрагментів і сховала їх від Генона в таємних підземеллях королівства.

У буклеті розповідається, як одного разу стара жінка на ім'я Імпала, довірена годувальниця принцеси Зельди, була оточена поплічниками Генона, і головний герой гри Лінк змусив їх до втечі. Імпа повідала Лінку про лихо, що обрушився на Хайрул, і той вирішив врятувати Зельду. Але щоб битися з Геноном, йому потрібно попередньо знайти і зібрати воєдино розкидані по країні фрагменти Трифорса.

Геймплей

Ігровий процес The Legend of Zelda являє собою комбінацію з екшну, адвернчури, RPG і ігор-головоломок. Гравцеві пропонується управляти головним героєм в реальному часі і вести бої з противниками в аркадному режимі, в той же час є можливість збільшити по ходу гри показники героя і характеристики зброї, присутній інвентар з можливістю використання деякої кількості корисних предметів. Ігровий інтерфейс представлений на двох екранах — «головному» та «допоміжному», перемикання між якими проводиться натисненням кнопки «Start». На головному екрані відбуваються ігрові події: переміщення ігрового персонажа за рівнем, бої з монстрами і т. д., у той час як допоміжний екран відображає інвентар персонажа, кількість знайдених фрагментів Трифорса і використовувану в цей час додаткову зброю.

Ігровий світ показаний в проекції «зверху-збоку», гравець керує персонажем на ім'я Лінк (можна призначити інше ім'я), який спочатку зі спорядження має лише легкий щит. Знайшовши меч (або будь-яку інше зброю [4]), гравець отримує можливість атакувати монстрів і починає дослідження світу.

Убитий противник може залишити після себе бонус: дорогоцінні камені Rubies (виконують у грі роль платіжного засобу), або сердечко, яке відновлює рівень здоров'я. Іноді вбивство монстра може звільнити фею, чарівну істоту, яка повністю відновлює здоров'я Лінка. Іноді — чарівний годинник, на час паралізуючий монстрів.

У грі відсутня карта світу, є тільки карти підземель (які заховані в лабіринтах і вимагають додаткового пошуку) і своєрідний радар у верхньому лівому куті «головного» екрану, на якому відображається справжнє місцезнаходження Лінка в ігровому світі. Керівництво користувача, всупереч традиції, не містило в собі докладної карти ігрового світу, тільки інструкції з досягнення перших лабіринтів і фрагмент карти, керуючись яким гравець міг знайти другий лабіринт.

Зброя і броня

Основною зброєю у грі є меч. У грі є три різних меча, доступних для гравця і відрізняються своїми характеристиками: базовий меч (англ. Sword), Білий меч (англ. White sword) і Магічний меч (англ. Magical sword). Кожен наступний завдає шкоди в 2 рази більший, ніж попередній [5]. Поки здоров'ю Лінка не завдано шкоди (тобто всі сердечка, що позначають його Здоров'я (відеоігри)рівень здоров'я, залишаються червоними), він здатний при атаці кидати меч, завдаючи противнику пошкодження з безпечної відстані. Як тільки Лінк отримує поранення і здоров'я його знижується, він втрачає здатність до такої атаки і змушений рубати ворогів в ближньому бою, або використовувати додаткову зброю.

Такою зброєю є:

  • Дерев'яний бумеранг (паралізує противника, здатний вбити слабкого ворога і допомагає підбирати бонуси, що розташовані поза досяжністю ігрового персонажа)
  • Магічний бумеранг (завдає більше ушкоджень)
  • Дерев'яні стріли
  • Срібні стріли
  • Лук (без нього стріли марні)
  • Бомби (спочатку Лінк може носити не більше восьми бомб, але в ході досліджень підземель ця кількість може збільшитися)
  • Магічний жезл (потужність заклинань можна збільшити, знайшовши книгу заклинаньBook of Magic)

Базовий щит, з яким Лінк починає гру, здатний захистити від атак тільки на початку гри. Його бажано замінити на міцніший магічний (англ. Magical shield), який може зупиняти більшість атак супротивників і який можна придбати у торговця.

Інвентар

У грі є набір предметів, використання яких може суттєво полегшити її проходження, а той факт що без деяких з них завершити гру неможливо, стимулює гравця для активних пошуків. Деякі з предметів (зазвичай у базовому варіанті) можна придбати у торговця, цінніші заховані в схованках лабіринтів.

Список предметів:

  • Їжа (шматок м'яса) — можна використовувати як приманку для відволікання монстрів, або для підкупу.
  • Синя свічка — з її допомогою можна висвітлювати темні кімнати лабіринту, а також виявляти схованки на поверхні, спалюючи кущі. При використанні викидає язик полум'я, який може завдати ушкодження як монстрам, так і самому Лінку.
  • Червона свічка — виконує ті ж функції, що й синя, але може висвітлювати більш як одну кімнату лабіринту за раз.
  • Синє кільце — знижує втрати від атаки супротивника на половину.
  • Червоне кільце — знижує пошкодження від атаки супротивника до чверті.
  • Браслет сили — додає Лінку сили, достатні для того, щоб піднімати камені (що допомагає виявляти схованки).
  • Флейта — старовинний музичний інструмент, наділений магічними властивостями. Може використовуватися проти деяких босів, а також для виявлення схованок. Критичний для проходження гри.
  • Пліт — засіб для подолання водних перешкод. Критичний для проходження.
  • Драбина — засіб для подолання перешкод. Критична для проходження.
  • Ключ — з його допомогою відмикаються двері в лабіринтах. Одноразовий предмет.
  • Магічний ключ — відмикає двері, може використовуватися нескінченне число разів.
  • Карта лабіринту — допомагає орієнтуватися в незнайомому лабіринті.
  • Компас лабіринту — зазначає на карті місцезнаходження фрагмента Трифорса і захований цінний предмет.
  • Жива вода — відновлює рівень здоров'я, буває двох типів: синя і червона.

Неігрові персонажі

Крім монстрів (див. нижче) в ігровому світі присутня невелика кількість неігрових персонажів, з якими гравець може взаємодіяти. Деякі з неігрових персонажів займаються торгівлею, інші можуть надати цінну інформацію, здатну допомогти в проходженні гри. Місцезнаходження цих персонажів фіксоване, найчастіше вони живуть у печерах, в потаємних підземеллях і (іноді) у лабіринтах. Усього в грі налічується три типи неігрових персонажів: старий, стара і торговець. Іноді роль неігрового персонажа виконує нейтрально налаштований монстр (як правило моблін).

Деякі з мешканців пропонують зіграти в гру («Lat's Play Money Making Game»), в якій можна виграти певну кількість Rubies

Лабіринти

Вісім фрагментів Трифорса Мудрості заховані у восьми підземних лабіринтах, населених монстрами. Кожен фрагмент охороняє бос, для перемоги над яким зазвичай потрібно витратити більше часу або проявити кмітливість (звичайно явно виражене перевагу в чомусь одному обертається для боса слабкістю в іншому, на вразливі місця босів можуть вказати рідкісні неігрові персонажі, що зустрічаються в лабіринтах).

Вісім лабіринтів є так званими Квестами і пронумеровані від 1 до 8, у міру зростання складності проходження і небезпеки монстрів, що їх населяють. Керівництво користувача настійно радить дотримуватися черговості проходження, оскільки предмети, знайдені в одних лабіринтах, здатні сильно полегшити проходження інших [6]. Знайшовши всі вісім фрагментів Трифорса Мудрості, Лінк повинен підірвати стіну в горі і потрапити в дев'ятий лабіринт — Смертельні гори (англ. Death Mountain), обитель Генона. Починаючи з 2-го лабіринту в кожному з них, крім фрагмента Трифорса, також захований один (у кінцевих лабіринтах — два) предмета інвентаря, які неможливо знайти в іншому місці і які не можна придбати у торговців.

Список лабіринтів та предметів:

  1. Eagle (Level 1) — лук.
  2. Moon (Level 2) — магічний бумеранг.
  3. Manji (Level 3) — пліт.
  4. Snake (Level 4) — драбина.
  5. Lizard (Level 5) — флейта.
  6. Dragon (Level 6) — магічний посох.
  7. Demon (Level 7) — червона свічка.
  8. Lion (Level 8) — магічний ключ, книга заклинань для палиці.
  9. Death Mountain (Level 9) — обитель Генона — срібні стріли, червоне кільце.

Противники

Представлені в порядку, зазначеному в керівництві користувача гри [7].

Що мешкають на поверхні
  • Tektite — павукоподібні істоти з одним оком, зустрічаються блакитні та червоні.
  • Octorok — восьминіг, що живе під землею. Плюється камінням, зустрічаються червоні і сині.
  • Leever — живе під землею створення, живиться енергією істот, які з необережності підходять до нього надто близько. Також зустрічаються блакитні та червоні.
  • Peahat — привиди квітів, пересуваються по місцевості, розкручуючись уздовж вертикальної осі. Можуть бути знищені тільки коли зупиняються.
  • Molblin — гобліни з мордами бульдогів, живуть у лісах. Атакують, метаючи в героя списи.
  • Armos — могутні воїни, перетворені колись у кам'яні статуї. Оживають від необережного дотику Лінка.
  • Ghini — привиди, що охороняють кладовища. Так само сильні, як і Armos.
  • Lynel — захисники Смертельних Гір, схожі на кентаврів.
  • Zola — наполовину риба, наполовину жінка, живе у воді.
  • Rock — звичайні камені, що падають у Смертельних Горах під час каменепадів.

Що мешкають у лабіринтах
  • Zol & Gel — желеподібні істоти, що живуть у підземних лабіринтах. Від удару Zol ділиться на два Gel, які менші за розміром.
  • Rope — отруйні змії, що стрімко атакують.
  • Vire & Keese — крилаті дияволи, від удару Vire розпадається на двох Keese, які схожі на кажанів, але більш агресивні.
  • Stalfos — ожилі скелети.
  • Wall Master — рука чудовиська, що з'являється зі стін лабіринту. Якщо зуміє схопити Лінка, переносить його назад до входу в лабіринт.
  • Goriya — червоні або сині дияволи, озброєні бумерангами.
  • Wizzrobe — могутні Майстри переміщень. З'являються тут і там і атакують Лінка за допомогою заклинань.
  • Darknut — лицарі в обладунках, блокують лобові атаки Лінка своїм щитом.
  • Pols Voice — кроликоподібні примари з великими вухами.
  • Like Like — трубчасті монстри, що пожирають магічні щити.
  • Gibdo — живі мумії.
  • Moldorm — гігантський хробак, що мешкає в лабіринтах.
  • Dadongo — гігантський носоріг, схожий на трицератопса.
  • Manhandla — гігантська м'ясоїдна рослина-людожер з чотирма руками-пащами.
  • Aquamentus — єдиноріг, що випускає промені.
  • Patra — атакують групами.
  • Digdogger — гігантський морський їжак, будучи атакованим ділиться на групу дрібніших тварин.
  • Gohma — гігантський краб з твердим панциром. Помирає, якщо стріляти з лука у відкриті очі.
  • Gleeok — багатоголовий дракон (кількість голів варіюється від двох до чотирьох). Відрубані голови зберігають активність і продовжують атакувати Лінка.
  • Bubble — духи померлих. Їх дотик збиває Лінка з пантелику, у результаті деякий час після зіткнення він нездатний підняти меч.
  • Генон — фінальний бос. Він невидимий і з'являється лише при ударі мечем. Після кількох ударів він завмирає, в цей момент потрібно стріляти в нього з лука срібними стрілами.

Second Quest

Після проходження The Legend of Zelda гравцеві стає доступним складніший рівень, офіційно називаєтьсяДругий Квест(англ. Second Quest). Другий Квест відрізняється іншими лабіринтами, зміною розташування в них предметів і сильнішими монстрами. Є можливість запустити Другий Квест на початку нової гри, для цього досить створити обліковий запис гравця з ім'ям Zelda.

Виробництво

Над грою працював творчий колектив під керівництвом Сігеру Міямото. Одночасно з The Legend of Zelda цей же склад працював і над Super Mario Bros., Намагаючись, за словами Міямото, зберегти індивідуальність обох проектів, так несхожих один на одного [8]. У команді Міямото працювали співавтор ідеї дизайнер Тедзука Такасі і композитор Кодзі Кондо.

Визнання

У першому випуску журналу Nintendo Power (липень-серпень 1988 року) гра очолила тридцятки найкращих і продовжувала займати високі позиції до початку 1990-х років. У тому ж році The Legend of Zelda була обрана гравцями для нагороди Nintendo Power Awards в номінації «Best Challenge».

Журнал Game Informer помістив гру на перше місце свого списку «Найкращих ігор всіх часів», журнал EGM — на 5-е місце списку "200 Найбільших відеоігор свого часу «[9], журнал Nintendo Power — на 7-е місце списку» 200 Best Nintendo Games Ever «[10]. Official Nintendo Magazine помістив гру на 77-е місце списку «Greatest Nintendo games of all time» [11], а відвідувачі сайту Imagine Games Network голосуванням присвоїли їй 80-е місце в «Top 99 Games» [12].

Цікаві факти
  • Принцеса Зельда, ім'я якої дало назву всій серії ігор, в першій грі з'являється лише у фінальній сцені.
  • Своє ім'я принцеса Зельда отримувала на честь дружини письменника Ф. С. Фіцджеральда, Зельди Фіцджеральд (1900—1947). У статті піонера індустрії відеоігор Тодда Моуватта Міямото розповідає: «Вона була у всіх сенсах відомою і красивою жінкою і мені сподобалося звучання її імені. Так що я взяв на себе сміливість використання її імені в назві гри» [13].
  • Японська версія The Legend of Zelda для Famicom Disk System була випущена на Family Computer Disk System. Ця версія використовувала можливості приводу для збереження стану гри (а не як в американській версії вбудовану пам'ять, заряду якої при правильній експлуатації повинно було вистачити на 5 років), а також мала деякі інші відмінності. Так в керівництві користувача, що супроводжував північноамериканське видання гри, говорилося що монстрPols Voice, привид з великими вухами, «ненавидить гучний шум». Японська версія The Legend of Zelda використовувала вбудований в джойстикиFamicomмікрофон, крикнувши (або сильно дмухнувши) в який можна було вбити Pols Voice; в той час як в американській версії NES мікрофонів не було, і гравці, знайшовши в одному з підземель флейту, безуспішно намагалися знищити за її допомогою цих монстрів.
  • Ім'я Сігеру Міямото у фінальних титрах ігри, ймовірно помилково, було спотворено — як продюсер і директора він значився як S. Miyahon.
  • Ім'я принца Темряви Генона в текстовому вступ до гри було написано як Gannon.
  • Грошова одиниця гри, дорогоцінний камінь Ruby (Rubies) був переведений як Rupy (Rupies) — також, ймовірно, помилково.

Посилання

Примітки
  1. Zelda no Densetsu. GameSpot. Архів оригіналу за 29 липня 2010. Процитовано 30 вересня 2006.
  2. The Legend of Zelda. GameSpot. Архів оригіналу за 18 лютого 2012. Процитовано 30 вересня 2006.
  3. shtml The Magic Box, 25 березня 2004 року.
  4. Серед шанувальників гри The Legend of Zelda часто можна почути, що досвідчений гравець здатний пройти всі вісім лабіринтів і навіть перемогти Генона без меча.
  5. «The Legend of Zelda: Instruction Booklet», Nintendo of America Inc., 1987 рік, стор 19.
  6. «The Legend of Zelda: Instruction Booklet», Nintendo of America Inc., 1987 рік, стор 32.
  7. «The Legend of Zelda: Instruction Booklet», Nintendo of America Inc., 1987 рік, стор 29-38.
  8. .miyamotoshrine.com/theman/interviews/230403.shtml Інтерв'ю Міямото на Myamoto Shrine: Shigeru Miyamoto's Home on The Web.
  9. Electronic Gaming Monthly, лютий 2006 року.
  10. Nintendo Power 200,» NP Top 200 ", лютий 2006 року.
  11. ONM, php? id = 7206 100 Best Nintendo Games[недоступне посилання з червня 2019].
  12. IGN and KFC Snacker presents: Readers Top 99 Games.
  13. Mowatt, Todd: In the Game: Nintendo's Shigeru Miyamoto.


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.