U-261
U-261 — німецький підводний човен типу VIIC, часів Другої світової війни[1].
U-261 | ||
---|---|---|
Під прапором | Третій рейх
| |
Спуск на воду | 16 лютого 1942 року
| |
Виведений зі складу флоту | 15 вересня 1942 року
| |
Сучасний статус | затоплений
| |
Основні характеристики | ||
Тип корабля | Торпедний ДПЧ
| |
Швидкість (надводна) | 17,7 вузлів
| |
Швидкість (підводна) | 7,6 вузлів
| |
Робоча глибина занурення | 100 м
| |
Гранична глибина занурення | 220 м
| |
Екіпаж | 44 осіб
| |
Розміри | ||
Водотоннажність надводна | 769 т
| |
Водотоннажність підводна | 871 т
| |
Довжина найбільша (по КВЛ) | 67,1 м
| |
Ширина корпусу найб. | 6,2 м
| |
Висота | 9,6 м
| |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,70 м
| |
Озброєння | ||
Артилерія | одна палубна гармата калібру 88-мм, одна 20-мм зенітна гармата
| |
Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 14 торпед або 26 мін
|
Замовлення на будівництво човна було віддане 23 грудня 1939 року. Човен був закладений на верфі суднобудівної компанії «Bremer Vulkan-Vegesacker Werft» у місті Бремен-Вегесак 17 травня 1941 року під заводським номером 26, спущений на воду 16 лютого 1942 року, 28 березня 1942 року увійшов до складу 8-ї флотилії. Також під час служби входив до складу 6-ї флотилії. Єдиним командиром човна був капітан-лейтенант Ганс Ланге.
Човен зробив 1 бойовий похід, у якому не потопив та не пошкодив жодного судна.
Потоплений 15 вересня 1942 року у Північній Атлантиці північно-західніше Фарерських островів (59°50′ пн. ш. 09°28′ зх. д.) глибинними бомбами британського «Вітлі» зі складу 58-ї ескадрильї ВПС Великої Британії . Всі 43 члени екіпажу загинули[2].
Див. також
- Підводні човни типу «Осветнік»
- Підводні човни типу «Нарвал»
- Axum (підводний човен)
- Bévéziers (Q179)
- HNoMS Ula (1943)
- Список підводників — кавалерів Лицарського хреста Залізного хреста