USS Indianapolis (SSN-697)

«Індіанаполіс» (англ. USS Indianapolis (SSN-697)) — багатоцільовий атомний підводний човен, є 10-тим в серії з 62 підводних човнів типу «Лос-Анжелес», побудованих для ВМС США. Він став третім кораблем ВМС США, який отримав назву на честь міста Індіанаполіс, столиці штату Індіана. Призначений для боротьби з підводними човнами і надводними кораблями противника, а також для ведення розвідувальних дій, спеціальних операцій, перекидання спецпідрозділів, нанесення ударів, мінування, пошуково-рятувальних операцій.

Емблема човна
«Індіанаполіс»
USS Indianapolis (SSN-697)
Спуск на воду 30 липня 1977 року
Виведений зі складу флоту 22 грудня 1998 року
Сучасний статус В утилізації
Основні характеристики
Позначення проєкту «Лос-Анджелес»
Головний конструктор General Dynamics Corporation
Класифікація НАТО Los Angeles I
Швидкість (надводна) 15 вузлів
Швидкість (підводна) 32 вузла
Робоча глибина занурення 290 метрів
Гранична глибина занурення 450 метрів
Екіпаж 110 (12 офіцерів)
Розміри
Водотоннажність надводна 5784 тонни
Водотоннажність підводна 6154 тонни
Довжина найбільша (по КВЛ) 110,3 метри
Ширина корпусу найб. 10 метрів
Середня осадка (по КВЛ) 9,7 метра
Озброєння
Торпедно-
мінне озброєння
4 × 21 (533 мм) торпедні апарати

Атомний підводний човен USS Indianapolis (SSN-697) був побудований на верфі компанії General Dynamics Electric Boat в місті Гротон, штат Коннектикут, відповідно до контракту від 24 січня 1972 року. Церемонія закладання кіля відбулася 19 жовтня 1974. Спуск на воду відбувся 30 липня 1977.[1] Хрещеною матір'ю стала Естер Дебра Брей, дружина колишнього конгресмена від штату Індіана Вільяма Брея.[2] Зданий в експлуатацію 5 січня 1980 року. На церемонії вводу в експлуатацію були присутні ветерани крейсера USS Indianapolis (CA-35). Порт приписки Перл-Гарбор, Гаваї.

Команда підводного човна була нагороджена Похвальною грамотою Військово-Морських Сил (вручена їй під час церемонії інактивації 17 лютого 1998 року) за операції з 1 квітня по 1 вересня 1997 року та медаллю "Гуманітарна служба" за порятунок 30 в'єтнамських біженців, деякі з яких були в дуже поганому фізичному стані і усім не вистачало прісної води або їжі, 12 квітня 1982 року.[3]

22 грудня 1998 році після 18 років служби з призначених 30-ти, підводний човен було виведено з експлуатації та вилучено з реєстру морських суден.[2] Це заощадило ВМС США витрати на відновлення реакторного палива, а також заощадило експлуатаційні витрати. Скорочення флоту, яке йшло паралельно із виведенням з експлуатації старих суден, було спричинене геополітичними змінами, а саме закінченням холодної війни.

Література

  • Norman Polmar: Cold War Submarines, The Design and Construction of U.S. and Soviet Submarines. K. J. More. Potomac Books, Inc, 2003. ISBN 1-57488-530-8.
  • Norman Friedman, James L. Christley: U.S. Submarines Since 1945: An Illustrated Design History. Naval Institute Press. ISBN 1-55750-260-9.
  • Norman Friedman: The Naval Institute guide to world naval weapons systems, 1997-1998. Annapolis, Maryland: US Naval Institute, 1997. ISBN 1-55750-268-4.

Посилання

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.