U 17 (тип підводних човнів Німеччини)

U 17 (тип підводних човнів Німеччини) німецький підводний човен і головний човен однойменного типу ВМФ Німецької імперії, у складі 2 човнів. Замовлені 10 травня 1910 року, переданий флоту в 1912 році.

SM U-17
U-17
Під прапором  Німецька імперія
Спуск на воду 1912 (2 човни)
Виведений зі складу флоту 1919
Сучасний статус втрачений
Основні характеристики
Тип корабля Дизельний ПЧ
Розробник проєкту Kaiserliche Werft Danzig, Данціґ
Швидкість (надводна) 14,9 вузлів (27,6 км/год)
Швидкість (підводна) 9,5 вузлів (17,6 км/год)
Робоча глибина занурення 30
Гранична глибина занурення 50 м
Автономність плавания 40 діб, 6700 морських миль (12400 км) при швидкості 15 км/год, в підводному положенні — 75 м.миль (139 км) при швидкості 9 км/год
Екіпаж 25 осіб (4 офіцери)
Вартість 2539000 марок
Розміри
Водотоннажність надводна 564 (622) т
Водотоннажність підводна 691 (762) т
Довжина найбільша (по КВЛ) 62,3 м
Ширина корпусу найб. 6 м
Середня осадка (по КВЛ) 3,40 м
Озброєння
Артилерія 1х 4" (105-мм) палубні гармати
Торпедно-
мінне озброєння
2 носових і 2 кормових ТА калібру 18" (450-мм). 6 торпед
Зображення на Вікісховищі

В часи Першої світової війни був в числі 329 підводних човнів німецької імперії, котрі брали участь у бойових діях. Човен типу SM U-17 потопив 14 кораблів і суден супротивників, загальним тоннажем 24700 тон.[1][2][3] В час війни другий човен типу, U 18, був потоплений.

Цей тип підводних човнів був продовженням вдосконалення човна типу U 13. Відрізнявся більшим тоннажем, більшою довжиною, більшою (у два рази) дальністю плавання, тривалішим часом перебування в підводному положенні, потужнішою енергетичною установкою.

Представники

Назва Завод Закладений Спущений на воду Переданий флоту Виведений з флоту Утилізований
SM U-17 Kaiserliche Werft Danzig 1.10. 1910 16.04.1912 27.02.1912 27.02.1919 3.02.1920
SM U-18 Kaiserliche Werft Danzig 27.10.1910 25.04.1912 17.11.1912 23.11.1914, потоплений в точці 58°41′ пн. ш. 02°55′ зх. д., на глибині 75 метрів, внаслідок тарану британського траулера «Дороті Грей», з котрого побачили перископ човна. Одна особа загинула 22 були врятовані.[4][5] 58.41N, 02.55W. One man died and 22 were captured.[6][7]

Див. також

Примітки

  1. U 17. Uboat.net. Процитовано 25 березня 2008.
  2. U-Boat warfare at the Atlantic in WW1. German Notes. Архів оригіналу за 10 березня 2008. Процитовано 25 березня 2008.
  3. U-17 successes. UBoat.net. Процитовано 21 лютого 2014.
  4. Messimer, Dwight R. (2002). Verschollen: World War I U-boat Losses. Naval Institute Press. с. 36–40. ISBN 9781557504753.
  5. Koerver.
  6. WWI Uboats U18
  7. Willmott, H.P. (2009). The Last Century of Sea Power: From Port Arthur to Chanak, 1894-1922. Indiana University Press. с. 376. ISBN 9780253352149.

Література

  • Spindler, Arno (1932,1933,1934,1941/1964,1966). Der Handelskrieg mit U-Booten. 5 Vols. Berlin: Mittler & Sohn. Vols. 4+5, dealing with 1917+18, are very hard to find: Guildhall Library, London, has them all, also Vol. 1-3 in an English translation: The submarine war against commerce.
  • Beesly, Patrick (1982). Room 40: British Naval Intelligence 1914-1918. London: H Hamilton. ISBN 978-0-241-10864-2.
  • Halpern, Paul G. (1917). A Naval History of World War I. New York: Routledge. ISBN 978-1-85728-498-0.
  • Roessler, Eberhard (1997). Die Unterseeboote der Kaiserlichen Marine. Bonn: Bernard & Graefe. ISBN 978-3-7637-5963-7.
  • Schroeder, Joachim (2002). Die U-Boote des Kaisers. Bonn: Bernard & Graefe. ISBN 978-3-7637-6235-4.
  • Koerver, Hans Joachim (2008). Room 40: German Naval Warfare 1914-1918. Vol I., The Fleet in Action. Steinbach: LIS Reinisch. ISBN 978-3-902433-76-3.
  • Koerver, Hans Joachim (2009). Room 40: German Naval Warfare 1914-1918. Vol II., The Fleet in Being. Steinbach: LIS Reinisch. ISBN 978-3-902433-77-0.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.