Vampyr (відеогра)

Vampyr є рольовим бойовиком з видом від третьої особи,[5] в якій гравцеві пропонується безліч різних занять і завдань. Важливою стороною гри є соціальна активність: герой стикається з безліччю неігрових персонажів, деякі з яких важливіші, ніж інші; гравець може вступати з жителями Лондона в діалоги, шпигувати за ними та навіть гіпнозувати інших персонажів за допомогою своїх здібностей вампіра, щоб їх вбити[6]. Для успішних убивств Рід повинен збирати інформацію про майбутні жертви — вивчати їхні звички, збирати докази та підтримувати певні стосунки, спілкуючись з жителями Лондона[7].

Місто Лондон в грі частково побудоване за принципама відкритого світу — у вигляді великих районів, з'єднаних переходами[8][9]. Між районами міста (за винятком декількох спочатку недоступних сюжетних локацій) можна вільно переміщатися практично з самого початку гри. Світ гри далеко не такий великий, як світи The Elder Scrolls V: Skyrim або ігор серії Grand Theft Auto, тому розробники називають його «напіввідкритим», а не відкритим[10][11].

У кожного району Лондона своя шкала, пов'язана з активністю ігрового персонажа — спочатку вбивства призводять до незначних наслідків, на зразок вищих цін у торговців або недоступності деяких побічних завдань, але якщо герой буде «годуватися» в якомусь районі надмірно багато, там з'являться чудовиська, що переб'ють всіх мешканців і зроблять район недоступним для гравця. Проте у гравця є можливість пройти гру, навіть якщо всі райони Лондона стали недоступними[12].

Завдяки особливому вампірському зору Рід в змозі дізнатися, чи хворий той чи інший городянин і яка якість його крові. З волі гравця жертвою героя може стати будь-який персонаж в грі, але кожна смерть має наслідки, що впливає на сюжет[7][13]. Усі жителі Лондона, яких можна зустріти в грі, мають власні імена, друзів, сім'ї та режим дня,[14] тому вбивство будь-якого з них торкнеться багатьох інших персонажів[10]. Найважливіші моменти гри пов'язані з рішенням гравця щодо «стовпів суспільства» — найбільш важливих персонажів, навколо яких обертається життя тієї чи іншої громади. Гравець може вбити їх, пощадити або перетворити у вампірів[10].

Багато варіантів в діалогах з неігровими персонажами спочатку недоступні — щоб відкрити їх, Рід повинен виконувати різні завдання, розпитувати інших персонажів або спостерігати за ними здалеку. Будучи лікарем, герой може лікувати хворих або поранених городян, отримуючи таким чином певні переваги[12]. Чим здоровіше городянин і чим більше інформації про нього зібрав Рід, тим більше очок досвіду приносить вбивство.

Гру можна пройти нікого не вбиваючи,[5] що дозволяє найкращим чином зберегти образ лікаря,[15] — однак це перешкоджає гравцеві отримувати нові рівні та робить такий спосіб проходження гри складнішим[16]. Нагорода у вигляді досвіду за вбивство мирних городян набагато вища, ніж за знищення рядових ворогів, але за задумом розробників це одночасно змушує його відчувати докори сумління: при кожному вбивстві Рід дізнається останні думки жертви[14]. Рід може перетворювати інших людей у ​​вампірів[17] і не може входити в чужі будинки без запрошення.

У боях проти ворогів — людей та надприродних чудовиськ — гравець може використовувати різноманітну холодну зброю,[6] в тому числі імпровізовану, наприклад пили,[18] а також стрілецьку зброю на зразок арбалетів[6] або револьвера «Webley»[18][7]. Персонаж може носити зброю окремо в правій і лівій руках, поєднуючи їхні можливості в міру потреби[6]. Зброя можна покращити за допомогою предметів, які гравець знаходить на тілах жертв. У грі також передбачена система створення предметів — зброї та ліків[6].

При використанні вампірських сил у бою персонаж втрачає здоров'я та енергію. За словами дизайнера гри Флорана Гійома, в грі три основні гілки розвитку здібностей: пов'язані з тінями, зі звірячими інстинктами та зі спілкуванням з людьми[6]. До числа вампіричних здібностей належать, наприклад, можливість змусити кров в жилах противника закипіти або згорнутися; можливість відростити гострі кігті для ближнього бою; вміння управляти тінями, для того щоб ховатися в темряві або атакувати ворогів[19]. Здатність «стрибка» дозволяє легко йти від переслідування і перескакувати прірви,[9][5] а після удосконалення дозволяє завдавати шкоди при зіткненні з ворогом і дає тимчасову невразливість[20]. Здатність гіпнозу дозволяє впливати на поведінку жертв, наприклад, дозволяючи вивести їх в непомітне місце і годуватися, не вступаючи в бій,[9] або в діалозі вивідати у співрозмовника цінну інформацію[21][22].

На початку гри Рід повертається в Лондон із Західного фронту і піддається нападу невідомого вампіра. Повсталий з мертвих Рід виявляє себе в братській могилі в Саутуарку, серед тіл померлих від грипу; його мимовільною жертвою стає власна сестра Мері. Риду вдається втекти від мисливців на вампірів, врятувати життя проповідника Шону Хемптону і знайти людину, багато знає про цих істот — доктора Суонсі, завідувача Пембрукскої лікарні в Іст-Енді. Суонсі приймає Ріда на роботу в лікарню — він прекрасно знає, що його новий підлеглий вампір, але не збирається видавати його мисливцям на вампірів.

Елізабет Ешбері, аристократка, на чиї пожертвування існує лікарня — теж вампір. Ешбері хтось шантажує, вимагаючи у неї гроші, і вона доручає Ріду знайти вимагача. Таємничим здирником виявляється Дороті Крейн, медсестра в тій же лікарні — вона використовує кошти Ешбері, щоб відкрити власну безкоштовну лікарню в трущобном районі Уайтчепел. Рід також таємно відвідує похорони Мері на міському кладовищі. Під час його відсутності в лікарні відбувається загадкова пригода: на думку Суонсі, раніше врятований Рідом Шон Хемптон перетворився на вампіра-скаля й убив літню пацієнтку Гаррієт Джонс. Ріду вдається знайти Хемптона, але той, дійсно будучи скелем, заперечує свою провину та посилає Ріда шукати відповіді в тунелі каналізації. У підземеллях під Лондоном існує ціла громада скалей під керівництвом старої вампірші Бріджет — і серед них знаходиться й Гаррієт Джонс, незвично мутований скаль: Хемптон не вбивав її, але, навпаки, допоміг втекти.

«Аскалон», клуб шляхетних вампірів з Вест-Енду, приймає Ріда в свої ряди; голова клубу лорд Редгрейв доручає Ріду розслідувати спалах епідемії грипу в Вест-Енді. Розслідування виводить Ріда на актрису Доріс Флетчер — вона перетворилася на чудовисько.У той час як Редгрейв посилає Ріда до Алоїзія Доусона, найбагатшої людини в Англії, щоб перетворити його на вампіра. Мисливці на вампірів влаштовують наліт на Пембрукскую лікарню — вони вважають Ріда та Суонсі винуватцями епідемії. Відбивши Суонсі у мисливців, Рід з'ясовує, що завідувач лікарнею дійсно винен: він намагався лікувати Гаррієт Джонс, переливаючи їй кров леді Ешбері, але пацієнтка перетворилася в монстра, що поширило навколо заразу. Таке ж істота — «Кошмар» — було винуватцем Великої лондонської чуми в 1666 році, але його переміг лицар-вампір Вільям Маршалл. Рід робить ліки з крові Вільяма Маршалла та короля Артура й приймає їх перед битвою з Гаррієт Джонс. На цю битву його благословляє кривавий привид Мирддин Віллт — та сама істота, яке зробило вампіром й самого Ріда, і Вільяма Маршалла до нього: за словами Мирддина Віллта, «Кошмар» є Морриган, Ала Богиня й праматір всіх вампирів, що несе смерть й епідемії.

Після перемоги Рід відправляється до Шотландії на пошуки Елізабет Ешбері, яку встиг полюбити. Ешбері опікує старого вампіра Вільяма Маршалла — той заразився хворобою за часів попередньої появи Кошмару в 1666 році й точно так же, як і Рід, склав ліки з крові великих героїв, але використав ліки не на собі, а на Ешбері. Це зробило Маршалла в'язнем замку Ешбері, а саму Елізабет — безсимптомним носієм прокляття.

В залежності від прийнятих гравцем рішень — чи багато лондонців було вбито в процесі гри — Джонатан Рід і Елізабет Ешбері їдуть в Америку або залишаються затворниками в замку, як Вільям Маршалл до них; в гірших кінцівках Ешбері може накласти на себе руки, а Рід — перетворитися в кровожерливе чудовисько.

На початку розробки гри над нею працював колектив з 60 осіб, багато з яких раніше працювали над попереднім проектом Dontnod Entertainment — епізодичній грою Life is Strange; до кінця 2016 року в розробці було зайнято до 70% зі 120 співробітників компанії[23]. Якщо в попередніх іграх Dontnod Entertainment — Remember Me та Life is Strange — розповідь будувалося навколо героїнь-жінок, в Vampyr головним героєм став чоловік: за словами глави компанії Оскара Жильбера, з героєм-чоловіком «сюжет працює краще», хоча мова і йде про вампіра в історії з безліччю яскравих жіночих персонажів[23]. Незвичайне написання назви Vampyr (замість сучасного англійського vampire) було вибрано під впливом історії про те, як в XVIII столітті якийсь угорець був звинувачений в вампіризмі — його звинувачення було першим публічним документом такого роду. Тема вбивства невинних людей в грі в якості плати за безсмертя дозволила розробникам досліджувати дуалістичну природу головного героя як вампіра і як лікаря — вбивати або дотримуватися клятви Гіппократата не капітулювати перед своєю вампіричною природою[24][25]. За словами сценариста Стефана Боверже, творці гри вирішили звернутися до літературних коріння образу вампіра в дусі «Дракули» або «Кармілли», і будувати розповідь відповідно до цього класичним чином: вампір як обманщик, який маніпулює своїми жертвами і приховує свою справжню природу, але одночасно це «трагічна постать, вимушена вбивати і віднімати життя — не завжди охоче»[26].

Розробники деякий час мали намір вибрати місцем і часом дії гри Америку 1950-х років,[13] але, сподіваючись вдихнути в гру більш готичне настрій, вибрали Лондон 1918 року під час пандемії іспанського грипу. Арт-директор Dontnod Грегорі Сюч відзначав, що на художній стиль і атмосферу гри вплинули картини американського художника-сюрреаліста Філа Хейла[24]. Важливими джерелами натхнення для розробників були телесеріали, зокрема, присвячені медицині початку XX століття «Лікарня Нікербокер» і «Лондонський госпіталь»,а також телесеріал 2013 року «Гострі картузи»[26]. Співробітники Dontnod Entertainment вивчали місце дії майбутньої гри, виїжджаючи до Лондона і роблячи фотографії, а також збирали інформацію про події, пов'язані з описуваних періодом — зокрема, вони відвідували райони Сіті, Темпл і Іст-Енд, проте багато частин міста були перебудовані протягом XX століття, тому, наприклад, інформація про те, як в 1918 році виглядали Уайтчепел, портовий район або Собачий острів — як виглядали будівлі, як одягалися городяни, що вони їли — відновлювалася за документальними фільмами і історичним книгам[11]. Створенням музичного супроводу до гри займався композитор Олів'є Дерівьер, який раніше працював над саундтреками до таких ігор, як Remember Me або Alone in the Dark.

Гра використовує рушій Unreal Engine 4[24]. Розробка версії гри для Xbox One була пов'язана з труднощами, проте, за словами розробників, ці труднощі були подолані та версія для цієї ігрової приставки не піддалася погіршення в порівнянні з версіями для Windows і PlayStation 4[27]. Перенесення дати випуску гри з 2017 на 2018 рік був, за заявою виконавчого директора студії Оскара Жильбера, пов'язаний з якимись технічними труднощами, через які графік розробки довелося зрушити; завдяки перенесенню у розробників з'явилася можливість додатково збалансувати та відполірувати гру[28].

Рання демоверсія відеогри була продемонстрована на виставці Electronic Entertainment Expo 2016 року в червні. У травні 2018 року розробники повідомили, що відеогра не буде використовувати захист Denuvo[29].

• Офіційний вебсайт
• Vampyr в Steam