Vibrionaceae

Vibrionaceae — родина протеобактерій (лат. Proteobacteria), єдина родина ряду Vibrionales. Представники родини населяють прісноводні та солоні середовища. Кілька видів є патоґенами людини, тварин і рослин, наприклад, збудник холери Vibrio cholerae. Більшість біолюмінесцентних бактерій належать до цієї родини та зазвичай є симбіонтами глибоководних тварин[1].

?
Vibrionaceae

Біологічна класифікація
Домен: Бактерії (Bacteria)
Тип: Протеобактерії (Proteobacteria)
Клас: Гамма-протеобактерії (Gamma Proteobacteria)
Ряд: Vibrionales
Родина: Vibrionaceae
Veron 1965
Genera
  • Aliivibrio
  • Allomonas
  • Catenococcus
  • Enterovibrio
  • Grimontia
  • Listonella
  • Photobacterium
  • Photococcus
  • Salinivibrio
  • Vibrio
Посилання
Вікісховище: Vibrionales
Віківиди: Vibrionaceae
EOL: 320
ITIS: 956563
NCBI: 641

Vibrionaceae — грам-негативні факультативно анаеробні організми, здатні до анаеробного дихання. Представники родини позитивні на оксидазу, пересуваються способом одного чи більше джгутиків, зазвичай полярних. Спочатку ці характеристики і визначали родину, що поділялася на чотири роди. Два з них, Vibrio і Photobacterium, залишаються в складі сучасної групи, тоді як за даними молекулярних досліджень решта були перенесені до інших родин, а до родини були віднесені нові роди.

Зараз до родини відносять 10 родів:

  • Aliivibrio[2],
  • Allomonas,
  • Catenococcus,
  • Enterovibrio,
  • Grimontia,
  • Listonella,
  • Photobacterium,
  • Photococcus,
  • Salinivibrio і
  • Vibrio.

Представники родини також синтезують тетродотоксин, морський алкалоїд і сильний нейротоксин (інгібітор Na+ насосу, 1 мг може вбити людину), що використовується морськими рибами родини Tetraodontiformes, з якими бактерії Vibrionaceae знаходяться в симбіозі[3]. У випадку Tetraodontiformes, такими як фугу, токсин надає їм можливість захищатися від хижаків, а бактерії отримують сприятливе для життя середовище. Тетродотоксин і близький за властивостями сакситоксин є добрими прикладами конвергентної еволюції, обидва є інгібіторами Na+ насосів, схожими за механізмом дії.[4]

Патоґенез

Багато представників родини патоґенні та здатні заражати широке коло хазяїв. Патогени людини Vibrio cholerae і Vibrio parahaemolyticus викликають гастроентерит, а Vibrio vulnificus викликає гостру септикаемію. Багато представників родини викликають хвороби риб, наприклад Vibrio anguillarum, збудник септикаемії лосося та форелі[5]. Vibrio tubiashii викликає захворювання личинок молюсків Crassostrea gigas, а Vibrio harveyi — променевий вібріоз у креветок. Інші представники родини здатні інфекувати дуже різноманітні види, наприклад, Vibrio mediterranei і Vibrio coralliilyticus викликають хворобу Zooxanthella, рослини-симбіонта коралів[6][7].

Посилання
  1. Madigan, Michael; Martinko, John (editors) (2005). Brock Biology of Microorganisms (вид. 11th). Prentice Hall. ISBN 0-13-144329-1.
  2. Urbanczyk H, Ast J, Higgins M, Carson J, Dunlap P (2007). Reclassification of Vibrio fischeri, Vibrio logei, Vibrio salmonicida and Vibrio wodanis as Aliivibrio fischeri gen. nov., comb. nov., Aliivibrio logei comb. nov., Aliivibrio salmonicida comb. nov. and Aliivibrio wodanis comb. nov. International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology 57 (12): 2823–2829. PMID 18048732. doi:10.1099/ijs.0.65081-0.
  3. Johnson J (5 січня 2002). Tetrodotoxin. Molecule of the Month. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2008.
  4. Edwards N (18 серпня 1998). Saxitoxin. Molecule of the Month. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 7 жовтня 2008.
  5. Thompson, Fabiano; Austin, Brian; Jean Swings (editors) (2006). The Biology of Vibrios (вид. 1st). American Society for Microbiology. ISBN 9781555813659.
  6. Ben-Haim, Y, Zicherman-Keren, M & Rosenberg, E (2004). Temperature-regulated bleaching and lysis of the coral Pocillopora damicornis by the novel pathogen Vibrio coralliilyticus. Applied & Environmental Microbiology 69 (7): 4236–4242. PMID 12839805. doi:10.1128/AEM.69.7.4236-4242.2003.
  7. Rosenberg, Eugene; Loya, Yossi (2004). Coral Health and Disease (вид. 1st). Springer. ISBN 3540207724.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.