White Lies

White Lies дебютували на телебаченні на шоу «Later… with Jools Holland» 30 травня 2008 року, виконавши пісні «Unfinished Business» і «Death». Це відзначило їх останній публічний виступ перед записом дебютного альбому і намічених сесій в ICP Studios у Бельгії та Kore Studios в Західному Лондоні. Альбом був попередньо названий «To Lose My Life or Lose My Love» з плановим релізом на січень 2009 року. Назва прийшла з рядки одного з треків альбому «To Lose My Life».

Впродовж літа 2008 року група брала участь у численних англійських і зарубіжних фестивалях, включаючи такі великі заходи, як Oxegen, T in the Park, і the Reading and Leeds Festivals. Починаючи з вересня 2008 року, група, підтримувана The Joy Formidable і Post War Years відіграла їх перший сольний тур, запланований на 13 днів по Великій Британії. Тур був відзначений випуском пісні «Death» 22 вересня 2008 року, з подальшими 6 днями виступів у США в жовтні 2008 року. Тур включав в себе поява на CMJ Music Festival в Нью-Йорку 23-24 жовтня пліч-о-пліч з Jay Reatard, Amazing Baby і Violens.

Після чого група повернулася, щоб підтримати Glasvegas в їх 15 денному турі по Великій Британії в листопаді і грудні 2008 року. NME.com ексклюзивно оголосив, що реліз їхнього дебютного альбому з укороченим назвою «To Lose My Life» вийде 12 січня 2009. Тижнем же раніше, передуючи альбому, відбувся реліз синглу «To Lose My Life». Ексклюзивна прем'єра відео цілком відбулася на MySpace 21 листопада 2008 перед тим, як потрапити в ротацію на MTV Two і плей-листи NME. 11 листопада 2008 NME оголосив, що White Lies візьмуть участь у ShockWaves NME Awards Tour 2009 поряд з Friendly Fires, Florence and the Machine і хедлайнерами Glasvegas. Щорічний тур проводився на початку 2009 року, і в його рамках було відвідано 17 міст Великої Британії. 7 лютого 2009 NME оголосив, що весь тур був розпроданий.

Під час відвідування Манчестера група в дуеті з Florence Welch виконала пісню «Unfinished Business». Пізніше група буде оголошена для Xfm's Winter Wonderland festival у Лондоні, як одна з чотирьох груп, зігравши NME's Big Gig 26 лютого 2009. На початку 2009 року група фігурувала в численних голосуваннях «ones to watch» для наступаючого року. У голосуванні Sound of 2009 на BBC група посіла друге місце, а на BRITs Critics 'Choice Award 2009 року вони стали третіми після Florence and the Machine і Little Boots. На знак релізу альбому їх пісня «From the Stars» з'явилася на iTunes's як «Сингл тижня» («Single of the Week») 30 грудня 2008, двома тижнями раніше до виходу альбому. До того ж група зіграла Live Lounge session для «Jo Whiley's BBC Radio 1 show» 14 січня 2009 року, виконавши «To Lose My Life» і також кавер на пісню Kanye West «Love Lockdown», який був включений в бі- сайд до «Farewell to the Fairground», випущений 23 березня 2009. Після релізу To Lose My Life альбом групи був визнаний номером один і першим альбомом, який дебютував під номером один у 2009 році. Протримавшись високо в продажах в середині тижня, альбом відбив конкуренцію Lady Gaga, The Script і Kings of Leon.

На підтримку релізу група зіграла на Channel 4's Shockwaves Album Chart Show, Last Call with Carson Daly і на Late Show with David Letterman. Останнє стало для White Lies першим виступом на американському телебаченні. Підтримавши Snow Patrol в їх турі по Об'єднаному Королівству та Ірландії, група зробила їх власний світовий сольний тур, виступаючи в Європі, Північній Америці, Японії і Великій Британії. Будучи в Північній Америці група поряд з Friendly Fires була хедлайнером в турі NME Presents. Групи підтримували The Soft Pack, які з White Lies були хедлайнерами в семи з п'ятнадцяти днів, включаючи їх перша поява на фестивалі South by Southwest. Таким чином, White Lies стали однією з двох груп, які фігурували на трьох різних турах (поряд з Friendly Fires).

Під час туру по причині проблем з горлом Гаррі група була змушена виконувати укорочено шість пісень в нью-йоркському клубі Bowery Ballroom. Після повернення до Англії група під час туру часто виконувала кавер на пісню «The Rip» Portishead, яку вони розглядали як натхнення. Хлопці вдруге з'явилися на Radio 1's Big Weekend в Суїндоне, граючи на сцені In New Music We Trust. Впродовж літа 2009 року група виступала на головних англійських і закордонних музичних фестивалях, включаючи Benicàssim, Coachella, Гластонбері, Isle of Wight, Lollapalooza, Oxegen, Reading and Leeds, Roskilde і T in the Park. Пісня «Death» була перевидана 29 червня 2009. Щоб відзначити реліз, живі виступи з обраних групою появ на фестивалях транслювалися онлайн через їх веб програвач, що отримав назву «The Summer of Death» («Літо смерті»).

В інтерв'ю програмі Бі-бі-Newsbeat, Маквей заявив, що у зв'язку з характерним методом написання пісень група стикаються з вкрай напруженим графіком гастролей. І через це White Lies ніякого нового матеріалу до 2010 року не представить. Незважаючи на це, Маквей зазначив, що запис «Nothing to Give» і «The Price Of Love» (з To Lose My Life …) виступає як спроба отримати інший звук у своєму другому випуску. У вересні 2009 року група випустила «Taxidermy» в вигляді цифрового скачування через Itunes. Будучи улюбленою серед уболівальників, трек раніше тільки був випущений на вініловому випуску «To Lose My Life». Ряд дат туру були пізніше скасовані, у зв'язку з хворобою Маквея під час їхнього концерту в Мюнхені. Після повного одужування тур Великою Британією тривав як звичайно, а скасовані дати, перенесені на лютий 2010 року.

У листопаді 2010 року, White Lies підтвердили, що їх другий альбом, Ritual, готовий і буде випущений 17 січня 2011. Продюсер Алан Формер, Перший сингл з альбому «Bigger Than Us» був випущений 3 січня 2011 року.

В інтерв'ю NME в січні 2013 року, басист Чарльз Кейв зазначив, що третій альбом групи буде випущений в кінці літа, з одним з треків сприяння запису, яка називається «Getting Even». 4 червня 2013 Було оголошено, що альбом, який був проведений Ед Буллер і записали раніше цього року, називатиметься Big TV. Крім того, був опублікований трек-лист альбому, а пісня «Getting Even» була випущена для безкоштовного завантаження. Перший офіційний сингл з альбому, «There Goes Our Love Again», був випущений 5 серпня 2013, з альбомом були опубліковані у Великій Британії і Європі, через тиждень, 12 серпня 2013 через Fiction Records.

Реліз альбому, який отримав назву «Big TV», відбувся рівно через тиждень після виходу синглу, тобто 12 серпня на лейблі Fiction Records. Як обкладинку для диска група використовувала картину «Pilot 2» художника Майкла Кегалі. Продюсером альбому виступив Ед Буллер.

6 листопада 2013 року група випустила обмежений тираж EP для святкування свого туру під назвою Small TV[1]. П'ятитрековий EP, випущений на Fiction Records, був обмежений тиражем 1000 примірників і містить кавери від Лани Дель Рей та Принца на додаток до нових версій власних треків.

7 жовтня 2016 року вийшов четвертий альбом гурту, під назвою Friends. Перший сингл - Take It All On Me, вийшов 27 червня.

17 вересня 2018 року група оголосила, що їхній новий альбом Five вийде 1 лютого 2019 року у видавництві PIAS Recordings. Того ж дня вийшов перший сингл з альбому "Time to Give".

27 вересня 2021 року група оголосила, що їхній шостий альбом As I Try Not To Fall Apart буде випущений 18 лютого 2022 року компанією PIAS Recordings.