Євдокименко Георгій Степанович

Георгій Степанович Євдокименко (20 жовтня 1914(19141020), місто Веньов Веньовського повіту Тульської губернії, тепер Веньовського району Тульської області, Російська Федерація — 24 вересня 1996, місто Москва, Російська Федерація) — радянський діяч органів держбезпеки, генерал-лейтенант, голова КДБ при РМ Казахської РСР. Депутат Верховної ради Казахської РСР. Депутат Верховної ради СРСР 7—9-го скликань.

Євдокименко Георгій Степанович
рос. Георгий Степанович Евдокименко
Народився 20 жовтня 1914(1914-10-20)
місто Веньов Веньовського повіту Тульської губернії, тепер Веньовського району Тульської області, Російська Федерація
Помер 24 вересня 1996(1996-09-24) (81 рік)
Москва, Росія
Національність росіянин
Діяльність військовий керівник
Alma mater Санкт-Петербурзький державний аграрний університетd і АФСБ РФ
Військове звання генерал-лейтенант
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в родині селянина-бідняка. У 1930 році закінчив школу-семирічку в селищі Локоть Брасовського району Орловського округу Центрально-Чорноземної області.

У березні 1930 — травні 1933 року — завідувач міжрайонної сільськогосподарської станції молоді в селі Брасово Центрально-Чорноземної області.

З травня 1933 по вересень 1934 року навчався на робітнику факультету в Новому Петергофі. У вересні 1934 — серпні 1939 року — студент Ленінградського плодоовочевого інституту в Новому Петергофі.

У серпні — листопаді 1939 року — слухач Вищої школи НКВС СРСР.

У листопаді 1939 — червні 1941 року — оперуповноважений УНКВС (НКДБ) по Волинській області.

Член ВКП(б) з травня 1940 року.

У червні — листопаді 1941 року — помічник начальника відділення особливого відділу НКВС 5-ї армії Південно-Західного фронту. У листопаді 1941 — вересні 1942 року — старший оперуповноважений особливого відділу НКВС Північно-Кавказького військового округу. У вересні 1942 — березні 1943 року — старший оперуповноважений особливого відділу НКВС Північної групи військ Закавказького фронту. У березні — вересні 1943 року — начальник відділення управління контррозвідки СМЕРШ Північно-Кавказького фронту. У вересні 1943 — травні 1944 року — заступник начальника відділу управління контррозвідки СМЕРШ Окремої Приморської армії. У травні 1944 — червні 1945 року — заступник начальника відділу управління контррозвідки СМЕРШ 3-го Прибалтійського фронту.

У липні 1945 — жовтні 1947 року — старший помічник начальника інспекції, заступник начальника інспекції Союзної контрольної комісії в Угорщині.

У жовтні 1947 — вересні 1949 року — заступник начальника відділу, начальник відділу управління контррозвідки МДБ Центральної групи військ в Австрії.

У вересні 1949 — грудні 1950 року — заступник старшого радника МДБ СРСР при Управлінні державної безпеки Угорщини. У грудні 1950 — листопаді 1951 року — радник МДБ СРСР при Управлінні державної безпеки Угорщини.

1 грудня 1951 — лютий 1953 року — заступник начальника управління МДБ по Хабаровському краю.

17 березня — 5 червня 1953 року — начальник 3-го відділу 2-го головного управління МВС СРСР. 5 червня 1953 — 18 березня 1954 року — заступник начальника 7-го відділу 2-го головного управління МВС СРСР.

У вересні 1954 — квітні 1959 року — старший радник КДБ при РМ СРСР при Міністерстві громадської безпеки Польської Народної Республіки.

У 1959 — липні 1961 року — заступник начальника 11-го відділу 1-го головного управління КДБ при РМ СРСР.

15 липня 1961 — 6 листопада 1963 року — начальник Управління КДБ по Краснодарському краю.

6 листопада 1963 — жовтень 1975 року — голова КДБ при Раді міністрів Казахської РСР.

З жовтня 1975 року — на пенсії.

Помер 24 вересня 1996 року в Москві.

Звання

Нагороди

Джерела

Примітки
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.