Європа (міфологія)
Ця стаття про міфологічний персонаж. Інші значення див. Європа (значення)
Європа Εὐρώπη | |
---|---|
Європа і бик на фресках Помпеї, 1 ст. до н. е. | |
фінікійська принцеса | |
Божество в | давньогрецька релігія |
Місцевість | Стародавня Греція |
Батько | Фенікс, Агенор Фінікійський, Тітій |
Мати | Перімеда, Телефасса, Аргіопа |
Брати/сестри | Кадм |
Чоловік | Астеріон |
Діти | Мінос, Радамант, Сарпедон |
Пов'язані персонажі | Зевс |
Медіафайли у Вікісховищі |
Європа (грец. Εὐρώπη) — в епосі (Іліада, XIV, 321) — у давньогрецькій міфології [1] дочка фінікійського царя. Ім'я її ймовірно походить від фінікійського «захід» [2].
Походження
Всі версії сходяться в тому, що вона була сестрою Кадма, але вказівки на батька розходяться. За однією версією, вона — дочка Фенікса [3], внучка Агенора; по поету Асію — дочка Фенікса і Перімеди [4]. За іншою, дочка Агенора [5] і Телефасси; або дочка Агенора і Аргіопи[6]. За рідкісної версії, дочка Тітія[7].
Викрадення Європи
Коли Європа з подругами гралася на березі моря, Зевс у вигляді білого бика викрав її і приніс на острів Крит. Там Європа народила від Зевса Міноса й Радаманта (за пізнішими переказами, ще й Сарпедона), потім одружилася з бездітним Критським царем Астеріоном, який залишив владу над островом її синам. Міф про Європу, без сумніву, містить риси східного зооморфізму, як і міфи про Кадма та Мінотавра. Європу шанували на Криті і в Фівах як тубільне божество. Геродот раціоналізує міф про Європу і вважає, що це фінікійська царівна, яку викрали Критські купці.
Викрадення Європи — улюблений сюжет багатьох митців (Тіціан, Клод Лоррен, Джованні Баттіста Тьєполо, Валентин Сєров та ін.).
Примітки
- Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.1. С.419-420, Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С.565
- Тантлевский И. Р. История Израиля и Иудеи до разрушения Первого Храма. СПб, 2005. С.9
- Гомер. Илиада XIV 321; Гесиод. Перечень женщин, фр.141 М.-У.; Вакхилид. Дифирамбы XVII 31; Антимах. Фиваида, фр.3 Висс; Мосх. Европа, ст.7
- Павсаний. Описание Эллады VII 4, 1
- Овидий. Метаморфозы II 858; Гигин. Мифы 155; Лукиан. Морские разговоры 15, 1
- Гигин. Мифы 178
- Схолии к Платону. Тимей 24е // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.223, видимо, речь о другой Европе
- Гесіод. Теогонія, 337, 360.
Див. також
- Quod licet Iovi, non licet bovi
- 52 Європа - астероїд, названий на честь персонажу.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
- Войтех Замаровський. Боги и герои античных сказаний: Словарь: Пер. с чеш. — , М.: Республика, 1994. — 399 с.: ил. — ISBN 5-250-01575-1.