Європа (міфологія)

Ця стаття про міфологічний персонаж. Інші значення див. Європа (значення)

Європа
Εὐρώπη
Європа і бик на фресках Помпеї, 1 ст. до н. е.
фінікійська принцеса
Божество в давньогрецька релігія
Місцевість Стародавня Греція
Батько Фенікс, Агенор Фінікійський, Тітій
Мати Перімеда, Телефасса, Аргіопа
Брати/сестри Кадм
Чоловік Астеріон
Діти Мінос, Радамант, Сарпедон
Пов'язані персонажі Зевс
 Медіафайли у Вікісховищі

Європа (грец. Εὐρώπη) — в епосі (Іліада, XIV, 321) — у давньогрецькій міфології [1] дочка фінікійського царя. Ім'я її ймовірно походить від фінікійського «захід» [2].

Походження

Всі версії сходяться в тому, що вона була сестрою Кадма, але вказівки на батька розходяться. За однією версією, вона — дочка Фенікса [3], внучка Агенора; по поету Асію — дочка Фенікса і Перімеди [4]. За іншою, дочка Агенора [5] і Телефасси; або дочка Агенора і Аргіопи[6]. За рідкісної версії, дочка Тітія[7].

Європа за Гесіодом - океаніда, дочка Океану і Тетії[8].

Викрадення Європи
«Викрадення Європи», Джованні Баттіста Тьєполо, 1720/21. Галерея Академії, Венеція

Коли Європа з подругами гралася на березі моря, Зевс у вигляді білого бика викрав її і приніс на острів Крит. Там Європа народила від Зевса Міноса й Радаманта (за пізнішими переказами, ще й Сарпедона), потім одружилася з бездітним Критським царем Астеріоном, який залишив владу над островом її синам. Міф про Європу, без сумніву, містить риси східного зооморфізму, як і міфи про Кадма та Мінотавра. Європу шанували на Криті і в Фівах як тубільне божество. Геродот раціоналізує міф про Європу і вважає, що це фінікійська царівна, яку викрали Критські купці.

Викрадення Європи — улюблений сюжет багатьох митців (Тіціан, Клод Лоррен, Джованні Баттіста Тьєполо, Валентин Сєров та ін.).

Іменем Європи названі супутник Юпітера і астероїд 52 Європа

Примітки
  1. Мифы народов мира. М., 1991-92. В 2 т. Т.1. С.419-420, Любкер Ф. Реальный словарь классических древностей. М., 2001. В 3 т. Т.1. С.565
  2. Тантлевский И. Р. История Израиля и Иудеи до разрушения Первого Храма. СПб, 2005. С.9
  3. Гомер. Илиада XIV 321; Гесиод. Перечень женщин, фр.141 М.-У.; Вакхилид. Дифирамбы XVII 31; Антимах. Фиваида, фр.3 Висс; Мосх. Европа, ст.7
  4. Павсаний. Описание Эллады VII 4, 1
  5. Овидий. Метаморфозы II 858; Гигин. Мифы 155; Лукиан. Морские разговоры 15, 1
  6. Гигин. Мифы 178
  7. Схолии к Платону. Тимей 24е // Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С.223, видимо, речь о другой Европе
  8. Гесіод. Теогонія, 337, 360.

Див. також

Література
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.