Європейська конвенція про громадянство

Європейська конвенція про громадянство (англ. European Convention on Nationality) — конвенція Ради Європи, прийнята в 1997 році і набула чинності у 2000 році. Регулює умови та процедури придбання, втрати та відновлення громадянства, принципи дій у разі спадкоємності держав або множинного громадянства. На 2014 рік, 20 держав є учасниками конвенції, в тому числі Україна; ще 9 її підписали, у тому числі Росія. Латвія підписала конвенцію, проте у 2012 році Сейм відхилив ратифікацію (див. Громадянство Латвії). [1]

Європейська конвенція про громадянство
Тип конвенція

Конвенція про громадянство ЄС зазнала конструктивної критики усіх держав членів та США, Канади, Багамів, Швейцарії та ряду ін. країн і держав(переважно антиглобалістичних індивідів та громадських діячів, соціалістів, демократів, правих, ультраправих, поміркованих, націоналістів та ін.). Одне з багатьох звинувачень на адресу творців проекту були: Ерозія суверенітету, негативна глобалізація, посилення влади та антиіндивідуалізм у різних аспектах, та багато ін. причин. Суспільство членів та не членів конвенції та наступних угод поділилися за тих хто "за" і "проти" впровадження положень на практиці.

Статус

Станом на 6 березня 2014 року, наступні країни підписали або ратифікували Конвенцію:[1]

Статус Європейської Конвенції про громадянство
підписантПідписРатифікаціяВ силі
 АлбаніяТакТакТак
 АвстріяТакТакТак
 Боснія і ГерцеговинаТакТакТак
 БолгаріяТакТакТак
 ХорватіяТак
 ЧехіяТакТакТак
ДаніяТакТакТак
 ФінляндіяТакТакТак
 ФранціяТак
 НімеччинаТакТакТак
ГреціяТак
 УгорщинаТакТакТак
 ІсландіяТакТакТак
 ІталіяТак
ЛатвіяТак
 ЛюксембургТак
 МальтаТак
 МолдоваТакТакТак
 ЧорногоріяТакТакТак
 НідерландиТакТакТак
НорвегіяТакТакТак
 ПольщаТак
 ПортугаліяТакТакТак
 РумуніяТакТакТак
 РосіяТак
 СловаччинаТакТакТак
 ШвеціяТакТакТак
Північна МакедоніяТакТакТак
 УкраїнаТакТакТак

Примітки

Література

  • О. В. Задорожній. Європейська конвенція про громадянство // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004. — Т. 1. — 760 с. — ISBN 966-316-039-Х

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.