Євтушенко Віктор Арсенійович

Віктор Арсенійович Євтушенко (17 лютого 1962, м. Біла Церква)— український письменник, поет-гуморист, прозаїк, громадський діяч. Єдиний учень відомого поета-гумористаП. П. Глазового. Член Національної Спілки письменників України (з 2005 року). Президент Міжнародного фонду імені Павла Глазового. Лауреат численних Всеукраїнських конкурсів-фестивалів гумору та сатири. Член Асоціації діячів естрадного мистецтва України. Заслужений артист естрадного мистецтва України.

Віктор Арсенійович Євтушенко
Віктор Євтушенко
Народився 17 лютого 1962(1962-02-17) (59 років)
Біла Церква
Громадянство  Україна
Діяльність Поет-гуморист, прозаїк, громадський діяч
Напрямок поет

Біографія

Євтушенко Віктор Арсенійович народився 17 лютого 1962 року в м. Біла Церква в родині робітників. Закінчив Згурівську і Таращанську школи-інтернати. Закінчивши з відзнакою Білоцерківське медичне училище (1982), був направлений на роботу фельдшером МСЧ шинного заводу в м. Біла Церква. З 1984 року працює фельдшером Білоцерківської станції швидкої медичної допомоги. Має вищу кваліфікаційну категорію. Ліквідатор аварії на ЧАЕС (12— 17 серпня 1986 року).

У 2000 році з відзнакою закінчує навчання в Київському Національному університеті імені Т. Г. Шевченка на факультеті журналістики (заочно).

Творчість

Автор п'ятнадцяти збірок гумору та сатири, а також прозових книг: «Жарт-птиця» (1996), «Стожарти» (1999), «Сміхограй» (2001), «Старі казки на новий лад» (2003), «Багаті також плачуть» (2005), «Хто такий Павло Глазовий» (2005), «Юрась» (2006), «Сміх на голову» (2008), «То є так!» (2012), «Про100 сміх» (2013), «Не на того напали!» (2013), «Історія Білоцерківської станції швидкої медичної допомоги» (2014), «Щось не так!» (2017), «Тисяча і один жарт» (2021), «Коронавірус» (2021).

Автор численних публікацій у місцевих, обласних, республіканських та зарубіжних виданнях. Постійний гість Всеукраїнських радіо- і телепередач.

Відзнаки та нагороди

Лауреат Всеукраїнського конкурсу-фестивалю гумору та сатири (1993). Лауреат молодіжної літературно-мистецької премії імені М. С. Вінграновського (1994). Лауреат Всеукраїнського фестивалю «Перлини сезону» (1995). Лауреат кількох Всеукраїнських фестивалів «Вишневі усмішки» з присвоєнням почесного звання «Професійний сміхотворець України». Володар Гран-прі IV—XI Всеукраїнських конкурсів-фестивалів «Ліра Гіппократа» (2008—2016). Лауреат літературно-мистецької премії імені І. С. Нечуя-Левицького (2018). Лауреат Київської обласної літературної премії імені Г.Косинки (2021).

Віктор Євтушенко — член Асоціації діячів естрадного мистецтва України з 2009 року.

Заслужений артист естрадного мистецтва з 2014 р.

Із 2005 року очолює громадську організацію «Міжнародний Фонд імені Павла Глазового» і є його президентом.

Із 2005 року є членом Національної Спілки письменників України.

Нагороджений багатьма почесними грамотами та подяками міської адміністрації, керівниками охорони здоров'я, обласними та Всеукраїнськими підрозділами виконавчої влади. Нагороджений відзнакою міського голови «За заслуги перед містом». Творчість Віктора Євтушенка широко вивчається в навчальних закладах Білоцерківщини. Його твори звучать в теле- та радіоефірних просторах України та за кордоном не лише в авторському виконанні, а й озвучуються народними та заслуженими артистами України й аматорами.

Ім'я Віктора Арсенійовича Євтушенка внесено в «ЗОЛОТІ ІМЕНА» випускників інституту журналістики Київського Національного університету ім. Т. Г. Шевченка.

Присудження Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки за книгу «Тисяча і один жарт» (2021).

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.