Глазовий Павло Прокопович

Павло Прокопович Глазовий (* 30 серпня 1922, Новоскелюватка — † 29 жовтня 2004, Київ) — український поет-гуморист і сатирик. Автор поеми «Слався, Вітчизно моя!», 13 книжок сатири та гумору, 8 книжок для дітей.

Павло Прокопович Глазовий
Павло Глазовий
Народився 30 серпня 1922(1922-08-30)
Новоскелюватка
Помер 29 жовтня 2004(2004-10-29) (82 роки)
Київ
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  Україна
Діяльність Письменник, журналіст
Alma mater Київський педагогічний інститут імені Горького (1950)
Мова творів українська
Роки активності 1950—2004
Напрямок поет-гуморист, поет-сатирик
Жанр сатира і humourd
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

 Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Народився 30 серпня 1922 року в селі Новоскелюватка (нині Казанківського району, Миколаївської області) в сім'ї хлібороба. Вчився у Новомосковській педагогічній школі на Дніпропетровщині. Після закінчення педагогічної школи у 1940 році був призваний служити в армії. Учасник німецько-радянської війни.

Після війни навчався в Криворізькому педагогічному інституті, де його запримітив Остап Вишня. Письменник почав опікуватися подальшою долею талановитого юнака, подбав про те, щоб його перевели навчатися у Київ. 1950 року закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту імені О. М. Горького. У 19501961 роках — заступник головного редактора журналу «Перець», згодом заступник головного редактора журналу «Мистецтво».

Могила Павла Глазового

Жив у Києві на вулиці Льва Толстого, 25. Помер 29 жовтня 2004 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 49б).

Твори

Поеми

  • «Слався, Вітчизно моя!» (1958)
  • «Куміада» (1969)

Поетичні збірки сатири та гумору

  • «Великі цяці» (1956)
  • «Карикатури з натури» (1963)
  • «Коротко і ясно» (1965)
  • «Щоб вам весело було» (1967)
  • «Усмішки» (1971)
  • «Смійтесь, друзі, на здоров'я» (1973)
  • «Байки та усмішки» (1975)
  • «Весела розмова»(1979)
  • «Хай вам буде весело» (1981)
  • «Сміхологія» (1982)
  • «Вибрані усмішки» (1992)
  • «Веселий світ і Чорна книга» (1996)
  • збірка «Сміхослов» (1997)
  • «Сміхологія, вибране» (2003)
Сміхологія (вибране)
  • «Архетипи. Гумор. Сатира.» (2003)
  • Видання за ініціативи сина поета Олекси у видавництві ФОП Стебеляк:
  • «Сміхологія, видання третє доповнене» (2007)
  • «Сміхологія, видання четверте» (2007)
  • «Байкографія, видання третє» (2008)
  • «Архетипи, видання друге» (2009)
  • «Куміада. Для дітей і дорослих.» (2009)
  • «Веселі гуморески» (2010)
  • «Школярикам. Гуморески. Баєчки.» (2011)
  • «Сміхологія» (2013)
  • «Дорослі гуморески» (2013)
  • «Про Пончика, Батончика та Білого Слоника. Славнийвоїн Печериця» (2013)

Книжки для дітей

  • «Пушок і Дружок» (1957) в співавторстві з Федором Маківчуком
  • «Старі друзі» (1959), в співавторстві з Федором Маківчуком
  • «Про відважного Барвінка та Коника-Дзвоника» (1958) — у співавторстві з Богданом Чалим
  • «Іванець-Бігунець» (1963)
  • «Як сторінка, то й картинка» (1964)
  • «Про Сергійка-Нежалійка та клоуна Бобу» (1965)
  • «Перченя» (1966)
  • «Школярикам. Гуморески. Баєчки.» (2011)
  • «Про Пончика, Батончика та Білого Слоника. Славний воїн Печериця» (2013)

Інші твори

  • Двомовний кум («Архетипи» 2009)
  • Кум-президент («Архетипи»2009)
  • Соловки, соловки…
  • Ображена Сара
  • Очманілий ребе
  • Бородате чудо
  • Клани і гетьмани
  • Маланці
  • Дядько їсти хоче
  • Заморські гості
  • Заноза
  • Красотульки
  • Кто шумєл?
  • Мова величава
  • Не в своїй тарілці
  • Серед темної ночі
  • Спілкування
  • Турок
  • Еволюція
  • Найважча роль
  • Похвала

Нагороди

Вшанування пам'яті

меморіальна дошка

У місті Білій Церкві створено Міжнародний благодійний фонд імені Павла Глазового.

8 листопада 2011 року в Києві, на будинку по вулиці Льва Толстого, 25, де з 1951 по 2004 рік жив і творив поет-гуморист, встановлено гранітну меморіальну дошку.

В 2016 році у місті Кривий Ріг на честь письменика була названа вулиця.

В журналі «Перець» № 10 за 1980р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений сатирику[1]

Література

  • Глазовий Павло Прокопович // Мала філологічна енциклопедія / укладачі: Олександр Скопненко, Тетяна Цимбалюк. — Київ : Довіра, 2007. — 478 с. : іл. ISBN 978-966-507-209-6. — С. 78.
  • Рудаков М. І. Автографи майстрів. — Київ: МДФ «Українська хата». — 2005. — 126 с., ISBN 966-7025-05-5, с. 25-26.

Примітки

  1. Журнал перець 1980 10. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 11 квітня 2021.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.