Єгоров Михайло Васильович

Михайло Васильович Єгоров (нар. 17 січня 1907(19070117), місто Гатчина, тепер Ленінградської області, Російська Федерація 27 травня 2000, місто Москва) радянський державний діяч, міністр суднобудівної промисловості СРСР, віце-адмірал (26.04.1984). Член ЦК КПРС у 1981—1986 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 9—10-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (28.04.1963).

Єгоров Михайло Васильович
Народився 17 січня 1907(1907-01-17)
Гатчина, Царськосільский повітd, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія[1]
Помер 27 травня 2000(2000-05-27) (93 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність військовослужбовець, політик
Alma mater Вище воєнно-морське інженерне училище імені Ф. Е. Джержинського
Знання мов російська
Учасник німецько-радянська війна
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди


Життєпис

Народився в родині робітника.

У 1930 році закінчив механічний відділ Військово-морського інженерного училища імені Дзержинського в Ленінграді.

З травня по червень 1930 року — інженер-механік лінійного корабля «Октябрьская революция» Балтійського флоту. З червня 1930 року — старший інженер дослідного суднобудівного басейну Науково-технічного комітету РСЧФ. З жовтня 1932 року — молодший інженер секції морехідних якостей корабля, з жовтня 1935 року — начальник секції, з квітня 1936 року — старший інженер відділу, з липня 1937 року — начальник відділу морехідних якостей корабля науково-дослідного Інституту військового кораблебудування в Ленінграді. З серпня 1938 по 1939 рік — начальник відділу морехідних якостей корабля Центрального науково-дослідного інституту № 45 в Ленінграді.

Член ВКП(б) з 1938 року.

У 1939—1940 роках — начальник і головний інженер 13-го Головного управління (проєктування кораблів) Народного комісаріату суднобудівної промисловості СРСР.

У 1940—1946 роках — начальник 5-го Головного управління Народного комісаріату суднобудівної промисловості СРСР. У листопаді 1946 — грудні 1948 року — головний інженер — заступник начальника 5-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР. У грудні 1948 — квітні 1953 року — начальник 5-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

У квітні 1953 — 1954 року — заступник міністра транспортного і важкого машинобудування СРСР — начальник 5-го Головного управління Міністерства транспортного і важкого машинобудування СРСР.

У 1954—1955 роках — головний інженер — заступник начальника 5-го Головного управління Міністерства суднобудівної промисловості СРСР.

З квітня 1955 по 1957 рік — заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.

З січня 1958 по 1963 рік — 1-й заступник голови Державного комітету Ради міністрів СРСР із суднобудування. У 1963—1965 роках — 1-й заступник голови Державного комітету СРСР із суднобудування.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 28 квітня 1963 року за великі заслуги в справі створення і виробництва нових типів ракетного озброєння, а також атомних підводних човнів і надводних кораблів, оснащених цією зброєю, і переозброєння кораблів Військово-морського флоту Єгорову Михайлу Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

У березні 1965 — 19 липня 1976 року — 1-й заступник міністра суднобудівної промисловості СРСР.

19 липня 1976 — 9 січня 1984 року — міністр суднобудівної промисловості СРСР.

З березня 1984 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 27 травня 2000 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Звання

  • інженер-контр-адмірал (3.11.1951)
  • інженер-віце-адмірал (13.04.1964)
  • віце-адмірал-інженер (18.11.1971)
  • віце-адмірал (26.04.1984)

Нагороди

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.