Єдомаха Микола Іванович
Микола Іванович Єдомаха (нар. 10 травня 1940, Лосинівка, Чернігівська область, УРСР) — український диктор і радіоведучий, театральний режисер, актор і педагог. Автор і ведучий ТВО «Промінь» (стаж роботи на радіо понад 30 років). Заслужений артист України (2001).[1]
| Микола Єдомаха | |
|---|---|
 Зображення | |
| Дата народження | 10 травня 1940 (81 рік) |
| Місце народження | Лосинівка, Ніжинський район, Чернігівська область, Українська РСР, СРСР |
| Громадянство |
 Україна |
| Alma mater | Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого |
| Професія | диктор, ведучий, театральний режисер, актор, педагог |
| Нагороди |
 |
Життєпис
Народився 10 травня 1940 року у м. Лосинівці. У 1963 році закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого — (майстерня Михайла Михайловича Карасьова). Відтоді працював у Київському академічному театрі юного глядача на Липках, спочатку актором, а потім режисером (від 1969 — режисер; від 1987 — головний режисер). Також був актором Київського національного академічного театру оперети.[2]
Займав посаду головного редактора громадсько-політичного мовлення Державного комітету УРСР по телебаченню і радіомовленню. Від 1992 — автор і ведучий ТВО «Промінь». Викладає в Київському Державному інституті підвищення кваліфікації телерадіожурналістів, Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, а також був доцентом Київського міжнародного університету, де викладав в Інституті телебачення, кіно і театру.[3][4][5]
Вибрані творчі доробки
- Автор радіопрограм: «Краю мій, моя Батьківщино», «Люди, події, роки», «Людина і час».
- Автор і ведучий радіопрограм: «Зустріч перед мікрофоном», «Мистецька вітальня М. Єдомахи», «Мистецькі діалоги».
- Створив радіофільми: «В ім'я життя» (1971), «ЇЇ звали Марія» (1973), «Вогненні роки» (1974), «Люди твої, земле» (1975).
Відомі учні
Серед учнів Миколи Івановича Єдомахи чимала кількість відомих і талановитих митців, зокрема: режисер, актор, та телеведучий Олександр Жеребко; автор та ведучий радіопрограм і телеведучий Олексій Коган, а також багато інших.[5][6]
Див. також
- Попов Володимир (радіоведучий), «Відкриті двері»[7]
- Станкевич Станіслав Іванович
- Хоркін Дмитро Миколайович
- Комаров Олег Васильович
- Недін Лариса Миколаївна
- Чайковська Валерія Вікторівна
- Стратій Ігор Романович
- Шаварська Ніна Григорівна
- Рябоштан Іван Костянтинович
- Бурлуцький Андрій Володимирович
- Шилько Павло Юрійович
Примітки
- Іван і Микола Єдомахи. Батько і син · Телерадіокомпанія «Глас». glas.org.ua. Архів оригіналу за 23 січня 2019. Процитовано 23 січня 2019.
- М. Едомаха. Кино-Театр.РУ. Процитовано 24 січня 2019.
- Єдомаха Микола Іванович - Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Процитовано 23 січня 2019.
- Gazeta.ua (24 вересня 2007). Валентин Шестопалов отказался быть министром культуры. Gazeta.ua (рос.). Процитовано 23 січня 2019.
- Алексей Коган: Для меня все без исключения директора радио и телеканалов – это успешные наркодилеры. www.theinsider.ua. Процитовано 23 січня 2019.
- Александр Жеребко. КиноПоиск (ru-RU). Процитовано 23 січня 2019.
- Важко перші 50 років. До ювілею «Радіо Промінь» // Дмитро Іванов, для «Детектор медіа» (до 2016 ГО «Телекритика»), 23 квітня 2015