Єжи Новосельський
Єжи Новосєльський також відомий за своїм українським іменем Юрій Новосільський (пол. Jerzy Nowosielski; 7 січня 1923, Краків — 21 лютого 2011, Краків) — український і польський художник, іконописець, графік, сценограф, теоретик мистецтва, та православний теолог українського походження.
| Єжи Новосєльський | ||||
|---|---|---|---|---|
| пол. Jerzy Nowosielski | ||||
|
| ||||
| Народження |
7 січня 1923[1][2][…] Краків, Польська Республіка | |||
| Смерть | 21 лютого 2011[3][1][…] (88 років) | |||
| Краків, Польща | ||||
| Поховання | Раковицький цвинтар | |||
| Країна |
 Польща | |||
| Навчання | Краківська академія мистецтв | |||
| Діяльність | художник, іконописець, викладач університету | |||
| Напрямок | живопис | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Єжи Новосельський у Вікісховищі | ||||
Життєпис
Народився 7 січня 1923 року у Кракові у лемківській сім'ї.
 |
Я зовсім не маю в собі польської крові, – жартує Юрій Новосільський, син лемка і полонізованої австрійки. – Я поляк, але трошки українець, трошки німець. Я люблю цю країну і вболіваю через те, що вона однобічно сформована післятридентською римо-католицькою ментальністю. А це є каліцтвом культури нації, — Кристина Черні, «Кажан у храмі. Біографія Юрія Новосільського». |
 |
Професор Академії мистецтв у Кракові. Удостоєний звання Doctor honoris causa Львівської академії мистецтв (2008).
Створив власний неповторний художній стиль. Новосільський поєднував у своєму малярстві дві філософії — західну і східну, дві культури — польську та українську. Попри те, що він був сучасним художником, проте був заглибленим у візантійську традицію.
Через звинувачення в неканонічності нищили його поліхромії та викидали ікони з костелів і церков. Зокрема, голубий іконостас з Орішкова на Підляшші, який був усунений з церкви, а тепер депонований у православній церкві у Кракові.
Похований на Раковицькому цвинтарі у Кракові, алея заслужених, поле LXIXPASB, ряд, 1, поховання 12 (50.075298°, 19.956018°)[4].
Праці
- іконостас та інтер'єр Греко-Католицької церкви Воздвиження Чесного Хреста в м.Гурово-Ілавецьке (1983-1984);
- розпис греко-католицької церкви Різдва Богородиці у м. Білий Бір;
- іконостас у церкві Митрополичої Духовної Семінарії УГКЦ у Любліні;
- ікони і хрест у монастирі в Тинці;
- каплиця та іконостас у православній церкві у Кракові;
- ікони в греко-католицькій церкві у Кракові;
- Розп'яття та надбрамна ікона Богородиці Втілення для храму Успіння Пресвятої Богородиці при монастирі оо. Василіан у Варшаві;
- Поліхромія храму Успіння Пресвятої Богородиці в Люрді;
- Поліхромія костелу Івана Хрестителя у Варшаві.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
- http://www.thenews.pl/national/artykul149838_painter-nowosielski-dies.html
- Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки (українська). Микола Жарких.
Джерела
- Черні, Кристина. Новосєльський. — Краків, 2006
- Черні, Кристина. Кажан у храмі. Біографія Єжи Новосєльського. — Краків, 2011
- Юрій Новосільський у Тинці // Наше Слово, № 52 від 28 грудня 2014 р. — с.10
Посилання
- Виставка ікон Єжи Новосельського(пол.)
- Есеї Юрія Новосільського в перекладі Андрія Шкраб’юка
- Іконописець — мислитель (До 85-річчя народження Юрія Новосільського) Автор: Олександер КОЛЯНЧУК[недоступне посилання з червня 2019]
- Поділений двома вітчизнами: Єжи Новосєльський як медіатор польсько-українського міжкультурного діалогу