Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Лурд)

Церква Успіння Пресвятої Богородиці — чинна церква Єпархії Святого Володимира Великого Української Греко-католицької Церкви, розташована у Лурді — одному з найбільших паломницьких центрів Європи. Єдиний неримо-католицький храм міста.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці
Храм Успіння Пресвятої Богородиці в Лурді
43°06′01″ пн. ш. -0°00′03″ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування  Франція, Лурд
Архітектор Мирослав-Данило Німців
Художник Є. Новосільський
Кінець будівництва 1982
Стиль неовізантійська архітектура
Належність УГКЦ
Єпархія Єпархія Святого Володимира Великого у Парижі
Адреса 8 bis Rue de L'Ukraine, 65100 Lourdes, France
Епонім Небовзяття Діви Марії
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Лурд) (Франція)
 Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Опис

Храм Успіння Пресвятої Богородиці був спроектований архітектором Мирославом-Данилом Німцівим, розписаний під керівництвом професора Академії Красних Мистецтв з Кракова Є. Новосільського, якого вважають одним з найкращих художників і теоретиків ікони другої половини XX століття. Переважна більшість його творів — розписані церкви. Єдина церква його авторства поза кордонами Польщі — це церква Успіння Пресвятої Богородиці у Лурді. Митець розмалював церкву за 4 місяці — з січня по квітень 1984 року.[1] Оригінальний іконостас є витвором рук відомого митця Петра Холодного. Храм з'єднаний з плебанією, у якій знаходяться адміністративні та господарські приміщення для пароха та всього штату обслуговуючого персоналу.

На фасаді храму встановлена меморіальна дошка в пам'ять про загиблих за Віру Христову та Волю України.

Навпроти храму знаходиться український готель Єпархії Святого Володимира Великого УГКЦ у Франції.

Історія

Українська каплиця

У 1968 році о. Миколай-Василь Прийма отримав дозвіл на обладнання в українському стилі однієї з каплиць у Базилиці Вервиці для прочан українців. На кошти української діаспори всього світу був розписаний вівтар каплиці. Роботу виконували відомі українські маляри: Мазурик О. з Парижа, Дмитерко М. з Детройта та Денисенко Л. з Австралії. Ця каплиця виконувала функції храму для українців до 1982 р., доки не було збудовано храм.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці

Українська церква в Лурді з'явилася при благословенні кардинала Йосипа Сліпого та Папи Римського Івана Павла ІІ за сприяння французького уряду.

Українська Церква Успіння Божої Матері в Лурді була збудована в 1982, в часі, коли Екзархат очолював преосвящений єпископ Володимир Маланчук.

Кошти на будівництво храму збирав о. Василь Прийма, який походить зі с. Бачів, Перемишлянського району.

Український архітектор Мирослав Німців з Америки подарував проект згідно якого було збудовано українську церкву в Лурді.

Священик Павло Когут почав допомагати о. Василю Приймі від 1980 року в будівництві храму і збирав добровольців для будівельних робіт, які тривали 2 роки. Він також запросив з Польщі професора іконописця Юрія Новосельського, який розписав церкву. Іконостас розписав Петро Холодний.

28 серпня 1982 році було посвячено новозбудовану українську церкву. Посвячення здійснив високопреосвященніший Мирослав-Іван Любачівський (на той час – архиєпископ-кoaд’ютор  Блаженнішого Патріярха Йосифа Сліпого) за участі владики Генрі Донзе (римо-католицький єпископ Тарбу та Лурду) та в присутності прочан.[2]

Цікаві факти

  • Перша група прочан з України, в кількості 195 осіб, відвідала храм у вересні 1991 року, майже через десять років після його будівництва.
  • Регулярні богослужіння здійснюються лише у теплу частину року від Квітної неділі до 1 листопада.

Галерея




Храм Успіння Пресвятої Богородиці
з вулиці України (Rue de L'Ukraine)
Іконостас храму
(автор - Петро Холодний молодший)
Вулиця України

Джерела

1. По святих місцях Лурду. Путівник для прочанина. - Дрогобич: "Коло" 2005. - 72 с.

Посилання

  1. Проща українців Західної Європи до Лурду. https://cathedrale-st-volodymyr.fr/ (амер.). Процитовано 22 серпня 2020.
  2. Лурд | Єпархія святого Володимира Великого у Парижі для українців греко–католиків у Франції, Бельгії, Нідерландах, Люксембурзі та Швейцарії (амер.). Процитовано 22 серпня 2020.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.