Гурово-Ілавецьке

Гуро́во-Ілаве́цьке (або Ґурово Ілавецьке[3]; пол. Górowo Iławeckie, нім. Landsberg) — місто в північній Польщі. Належить до Бартошицького повіту Вармінсько-Мазурського воєводства. За даними з 30 червня, 2010 року в місті було 4907 жителів.

Гурово-Ілавецьке
Górowo Iławeckie
Герб
площа Ринок
площа Ринок
Основні дані
54°16′ пн. ш. 20°29′ сх. д.
Країна  Польща
Регіон Вармінсько-Мазурське воєводство
Засновано 1335
Магдебурзьке право 1335
Площа 3,32 км²
Населення 4424 (2011)[1]
· густота 1329 (2008[2]) осіб/км²
Міста-побратими Багратіонівськ
Телефонний код (48) 89
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів NBA
GeoNames 771779
Поштові індекси 11-220
Міська влада
Вебсайт gorowoilaweckie.pl
Мапа


 Гурово-Ілавецьке у Вікісховищі

Осередок українського шкільництва та громадсько-культурного життя.

Розташування, транспорт

Гурово- Ілавецьке розташоване в північній частині Вармінсько-Мазурського воєводства в Бартошицькому повіті на річці Млинувка і озері Гарнцарськім. Це невелике місто площею 3,32 км ². Воно розташоване на важливих комунікаційних шляхах:

У місті є автовокзал, старий залізничний вокзал, який протягом кількох років є закритим. Міжміську автобусну комунікацію надає місцеве відділення в Бартошицях. З міста можна безпосередньо добратися автобусом до Бартошиць, Лідзбарка Вармінського, Ольштина, Бранева і Ельблонга.

Відстані:

Назва

Спочатку місто називалося Ляндштрассе (Landstrasse), пізіше Ляндсберг (Landsberg; у вільному перекладі «земна гора»). Місто лежало на невеликій відстані від районного центру, Preussisch Eylau (Ілавка Прусська, нині Багратіонівськ у Росії). Після приєднання міса до Польщі в 1945 році прийнято рішення надати йому нову польську назву. Комісія, яка надавала назву, посилалася на сенс німецької назви, створила вона форму Гурово і додала до неї прикметник Ілавецький.

Історія

У червні 1990 року тут відбувся 1-й з'їзд українців-політв'язнів сталінського періоду.

Економіка

Костел Пресвятого Серця в Гурово-Ілавецькому.

Гурово є місцевим центром для промислових, комерційних та послугових сфер. У місті мало промисловості тому міська влада спрямована на розвиток туризму. Таким чином, у місті розвиваються туристичні фірми. У Гурові знаходиться багато гастрономічних осередків (ресторан «Natangia», пуб: «Total», «Emigra», «Lucyna», «BrunoPub»), магазинів, комерційних підприємств та дві автозаправки. Є також філії кооперативного банку і банку PKO BP. Крім того, діє тут поліційний комісарят, пошта, служба лісового господарства, дружина добровільних пожежних, та видділення митників.

Освіта

У місті функціонує комплекс шкіл з українською мовою навчання в Ґурові-Ілавецькому Вармінсько-Мазурського воєводства. Комплекс працює для представників української меншини в Польщі. У школі вчиться близько 250 учнів. Кубатура будинків комплексу — 38 448 м³. Предметні кабінети обладнані необхідними дидактичними приладами та технікою аудіо-відео. Гордістю школи є велика бібліотека з читальнею, де знаходиться багатий книгозбір художньої та науково-популярної літератур, фахові видання для учнів та вчителів, багато енциклопедій, часописів, відеотека, комп'ютерні програми, компакт-диски та комп'ютери з постійним підключенням до Інтернету.[4]

Культура

Організацією культурних заходів в місті займається Центр культури (вулиця Тадеуша Костюшки). Центр проводить заняття за інтересами, а також є організатором спортивних та культурно-розважальних заходів у місті, серед яких «Дні Гурови» у червні. Він також підтримує скаутинг, місцевий фольклор (з 2005 року група «Promień» працює з центром); рекламує регіональних митців, зокрема і танцювально-пісенний колектив «Думка», що користується визнанням в Польщі та за кордоном.

Також фнукціонує Публічна бібліотека, що працює за адресою вул. Генерала Сікорського, 34.

Українські місця

В місті діє греко-католицька церква Воздвиження[5].

На старому цвинтарі по вул. Промислова похований вояк УНР Максим Марущенко (вважалося що це вояк похований у Бартошицях). Могила розташована неподалік основи водонапірної вежі[6].

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 2187 411 1555 221
Жінки 2237 354 1378 505
Разом 4424 765 2933 726

Примітки

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. .
  3. Заброварний С. Ґурово Ілавецьке — С. .
  4. Структура школи. szkolazdumka.pl. Процитовано 14 грудня 2019.
  5. Гурово-Ілавецьке м (Górowo Iławeckie). Прадідівська слава. Українські пам’ятки.
  6. Парнікоза Іван. Могила вояка УНР Марущенко в Гурові-Ілавецькому (2021 р.)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.