Єжи Пассендорфер

Єжи Пассендорфер (пол. Jerzy Passendorfer; 8 квітня 1923, Вільно, Польща, нині Вільнюс, Литва — 20 лютого 2003, Сколимов-Констанцин, Польща) — польський кінорежисер, сценарист і актор.

Єжи Пассендорфер
пол. Jerzy Passendorfer
Народився 8 квітня 1923(1923-04-08)[1][2][3]
Вільнюс, Віленське воєводство, Польська Республіка
Помер 20 лютого 2003(2003-02-20)[1][2][3] (79 років)
Варшава, Польща
Поховання
Повонзківський цвинтар : 
Країна  Польща
Діяльність кінорежисер, політик
Alma mater Празька академія виконавських мистецтв
Знання мов польська
Членство Асоціація польських кінематографістів
Посада член Сейму Польщі
Партія Союз демократичних лівих сил
Нагороди
IMDb ID 0664846

Біографія

Народився у 1923 році у Вільно, в родині Владислава Пассендорфера, підполковника артилеріїї Війська Польського.

Під час окупації в 1943—1945 роках Єжи брав участь у виставах краківського підпільного театру. Після звільнення окупованих територій навчався на кінокурсах у Вищій театральній школі в Кракові, після закінчення яких працював оператором-хронікером. У 1951 році закінчив режисерський факультет в FAMU (Прага). У 1971—1972 роках був художнім керівником кіностудії «TOR». У 1972—1975 роках — художній керівник творчого об'єднання «Панорама».

Помер у 2003 році й похований на Повонзківському цвинтарі у Варшаві[4].

Вибрана фільмографія

Режисер
  • 1954 — Бенкет Валтасара / Uczta Baltazara
  • 1957 — Скарб капітана Мартенса / Skarb kapitana Martensa
  • 1958 — Замах / Zamach
  • 1959 — Сигнали / Sygnaly
  • 1960 — Повернення / Powrót (за романом Романа Братного «Щасливі катовані», у радянському кінопрокаті «Пошуки минулого»)
  • 1961 — Вирок / Wyrok (у радянському кінопрокаті «Ще один, кому потрібна любов»)
  • 1963 — Підірваний міст / Zerwany most (за повістю Романа Братного «Сніги пливуть»)
  • 1963 — Хрещені вогнем / Skapani w ogniu (за однойменною повістю Войцеха Жукровського)
  • 1964 — Кольори боротьби / Barwy walki
  • 1965 — Вихідний день справедливості / Niedziela sprawiedliwosci
  • 1966 — Самозванець з гітарою / Mocne uderzenie
  • 1968 — Напрямок: Берлін / Kierunek Berlin (у радянському кінопрокаті «Плечем до плеча»)
  • 1969 — Останні дні / Ostatnie dni
  • 1969 — День очищення / Dzien oczyszczenia
  • 1970 — Операція «Брутус» / Akcja «Brutus» (за повістю Збігнєва Ненацького «Операція „Кришталеве дзеркало“»)
  • 1971 — Убийте паршиву вівцю / Zabijcie czarna owce
  • 1973 — Яносик / Janosik (сериал)
  • 1974 — Перемога / Zwyciestwo (змонтований із фільмів «Напрямок: Берлін» і «Останні дні»")
  • 1986 — Чайки / Mewy

Сценарист
  • 1961 — Вирок / Wyrok (у радянському кінопрокаті «Ще один, кому потрібна любов»)
  • 1968 — Напрямок: Берлін / Kierunek Berlin (у радянському кінопрокаті «Плечем до плеча»)
  • 1969 — Останні дні / Ostatnie dni
  • 1974 — Перемога / Zwyciestwo (змонтований із фільмів «Напрямок: Берлін» і «Останні дні»")
  • 1986 — Чайки / Mewy

Нагороди
Могила Єжи Пассендорфера на Повонзківському цвинтарі у Варшаві

Примітки
  1. Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #131038095 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
  4. Passendorfowie. Warszawskie Zabytkowe Pomniki Nagrobne. Pomniki - szczegóły (пол.). Urząd m.st. Warszawy. 2009. Процитовано 23 червня 2015.

Література
  • Кіно: Енциклопедичний словник / Гол. ред. С. І. Юткевич Москва, Радянська енциклопедія, 1987. — с. 317

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.