Єжи Радзивілович

Єжи Радзивілович народився 8 вересня 1950 року у Варшаві в сім'ї перукаря і домогосподарки. Провів своє дитинство і юність у варшавському районі Грошов, закінчив XLVII ліцей ім. Станіслава Виспянського. У ліцеї він захопився театром і відвідував драматичний гурток[1]. У 1972 році Радзивілович закінчив Театральну академію ім. Александра Зельверовича, яка в той час була Державною вищою театральною школою у Варшаві. По закінченні школи Радзивілович переїхав до Кракова, де отримав ангажемент у Старому театрі. Виступи на сцені він поєднував з викладанням у Державній вищій театральній школі в Кракові, де в 1981—1984 роках обіймав посаду проректора. З 1998 року Радзивілович працює в Народному театрі у Варшаві.

Єжи Радзивілович дебютував у кіно роллю Генріка в драмі Станіслава Родзевича «Двері в стіні» (пол. Drzwi w murze) (1973). Міжнародну популярність здобув як виконавець головних ролей Матеуша Біркута і його сина Мацея Томчика у знаменитій дилогії Анджея Вайди — «Людина з мармуру» (1977) і «Людина із заліза» (1981). Серед найкращих кіноролей Радзивіловича — Єжи у фільмі відомого французького режисера Жана-Люка Годара «Пристрасть» (1982), Сатов в екранізації роману Достоєвського «Біси» (1988, реж. А. Вайда). Знімався також у фільмах видатних кінорежисерів — Жака Ріветта, Кшиштофа Зануссі, Іва Анжело, Марти Месарош.

Єжи Радзивілович переклав польською мовою п'єси Мольєра «Дон Жуан» і «Тартюф», а також «Уявна служниця, або Покараний шахрай» П. Маріво.

Він був почесним членом Комітету підтримки Броніслава Коморовського напередодні президентських виборів у Польщі 2015 року[2].

• Jerzy Radziwiłowicz, Łukasz Maciejewski: Wszystko jest lekko dziwne. Jerzy Radziwiłowicz w rozmowie z Łukaszem Maciejewskim. Warszawa: 2012.

• Єжи Радзивілович на сайті filmpolski.pl (пол.)