Єлизавета Александріна Вюртемберзька

Єлизавета Александріна народилась 27 лютого 1802 у Вюрцау Курляндської губернії. Вона була четвертою дитиною та четвертою донькою в родині принца Людвіга Вюртемберзького та його другої дружини Генрієтти Нассау-Вайльбург. Дівчинка мала старших сестер Марію Доротею, Амалію та Пауліну, а за два роки народився молодший брат — Александр. Від першого шлюбу батька у них також був зведений брат Адам.

Батько доводився рідним братом дружині імператора Російської імперії Марії Федорівні. Він вступив до лав російського війська та був призначений губернатором Риги.

1807-го вся родина повернулася до Вюртембергу, що за рік до цього було перетворене на королівство і значно розширене. Правив ним дядько Єлизавети Александріни, Фрідріх. Людвіга було призначено командиром особистої гвардії Фрідріха. Однак, марнотратство принца викликало 1810 року скандал, й з усією родиною його віддалили від двору. Сім'ї було надано замок Кірхґайм, що звільнився після смерті Франциски Гогенгайм. Проживання родини було регламентоване суворими умовами.[1]

Вільгельм Баденський близько 1830 року

1817 батько помер. Матір присвятила себе благодійності[2] та влаштуванню шлюбних партій дітей.[1]

28-річну Єлизавету Александріну оженили із 38-річним принцом Баденським Вільгельмом, молодшим братом правлячого великого герцога Бадену Леопольда. Весілля відбулося 16 жовтня 1830 у Штутгарті. У подружжя народилося четверо доньок:

• Генрієтта (1833—1834) — померла у ранньому віці;
• Софія (1834—1904) — дружина князя Вальдемара цур Ліппе, дітей не мала;
• Єлизавета (1835—1891) — одружена не була, дітей не мала;
• Леопольдіна (1837—1903) — дружина князя Гогенлое-Лангенбургу Германа, мала сина та двох доньок.

Померла принцеса 5 грудня 1864 у Карлсруе у віці 62, переживши чоловіка на п'ять років.

• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Єлизавети Александріни Вюртемберзької (англ.)
• Генеалогія королівського дому Вюртемберга (англ.)