Амелія Вюртемберзька

Амелія народилась 28 червня 1799 року у Валлісфурті, що зараз знаходиться на території Нижньосілезького воєводства в Польщі. Вона була другою дитиною та другою донькою в родині принца Людвіга Вюртемберзького та його другої дружини Генрієтти Нассау-Вайлбург. Дівчинка мала рідну старшу сестру Марію Доротею та брата Адама від першого шлюбу батька.

Від 1800 року принц Людвіг перебував на російській військовій службі і родина часто переїжджала. Невдовзі народились молодші доньки Пауліна Терезія та Єлизавета Александріна й син Александр.

Повернувшись до Вюртембергу, починаючи з 1811 року сім'я проживала у замку Кірхгайм. Матір, що була, водночас, релігійною та дотепною жінкою, мала значний вплив на освіту доньки.[3]

У віці 17 років Амелію видали заміж за 27-річного спадкоємного принца Саксен-Гільдбургхаузена Йозефа. Весілля відбулося 24 квітня 1817 у Кірхгіймі-на-Теці. За кілька місяців батька Амалії не стало. Матір подальше життя присвятила благодійності та влаштуванню шлюбів дітей.[4]

У Йозефа та Амелії народилося шестеро доньок:

Амелія з чоловіком та доньками

• Марія (1818—1907) — дружина короля Ганноверу Георга V, мала трьох дітей;
• Пауліна (1819—1925) — померла в дитячому віці;
• Тереза (1823—1915) — мала багато пропозицій, однак залишилась незаміжньою, доглядала батьків;
• Єлизавета (1826—1896) — дружина великого герцога Ольденбургу Петра II, мала із ним двох синів;
• Александра (1830—1911) — дружина великого князя Російської імперії Костянтина Миколайовича, мала із ним шестеро дітей;
• Луїза (1832—1833) — померла у ранньому віці.

Фінансове становище країни після вступу до Німецького союзу поступово налагоджувалося. У 1819 році Амалія заснувала у Гільдбургхайзені промислову школу для бідних дітей, а наступного року — жіноче товариство.

У 1826 Фрідріх Саксен-Гільдбургхаузенський став правителем відновленого Саксен-Альтенбургу, і родина переїхала туди. Резиденцією став Альтенбурзький замок. 1834-го Йозеф успадкував герцогство від батька.

1835-го Амалія заснувала в Альтенбурзі заклад по догляду за немовлятами, а за два роки — аналогічний у Калі.

Герцогиню змальовували як енергійну та гордовиту даму, що була не дуже популярною в народі. Її пихатий характер сприяв ескалації конфлікту 1848 року. Тоді на вулицях міста будувались барикади, а Йозеф просив допомоги у Саксонії. Дуже швидко, однак, він відмовився від цього задуму та оголосив загальну амністію й скликання нового ландтагу.

Демократичні зміни протрималися до листопада 1848, доки герцог не змінив главу ландтагу на відомого рекреаціонера. У розпал цих подій Амалія померла на 50-му році життя. За два дні після цього Йозеф зрікся трону на користь брата Георга і доживав свій вік у замку Фрьоліхе.

• Heinrich Ferdinand Schoeppl: Die Herzoge von Sachsen-Altenburg. Bozen 1917, Neudruck Altenburg 1992 (нім.)

• Вюртемберги (англ.)
• Профіль на Geni.com (англ.)
• Профіль на Genealogics.org (англ.)
• Профіль на Geneall.net (нім.)
• Профіль на Thepeerage.com (англ.)
• Генеалогія Амелії Вюртемберзької (англ.)
• Генеалогія Йозефа Саксен-Альтенбурзького (англ.)