Ємилівка (Коростенський район)

Єми́лівка (колишня назва Емілін, Емелівка) — село в Україні, в Іршанській селищній територіальній громаді Хорошівського району Житомирської області. Населення становить 186 осіб.

село Ємилівка
Країна  Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Коростенський район
Громада Іршанська селищна громада
Основні дані
Населення 186
Площа 9,45 км²
Густота населення 19,68 осіб/км²
Поштовий індекс 12107[1]
Телефонний код +380 4145
Географічні дані
Географічні координати 50°41′16″ пн. ш. 28°43′41″ сх. д.
Місцева влада
Адреса ради вул. Гулія, 7, смт Іршанськ, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12110;
староста — вул. Леніна, 40, с. Добринь, Хорошівський р-н, Житомирська обл., 12112
Карта
Ємилівка
Ємилівка
Мапа

 Ємилівка у Вікісховищі

Історія

Село засновано після 1868 року над річкою Добринка, лівою притокою Тростяниці. Розміщувалося між слободою Капельна[2] та селом Добринь.

У 1906 році Емілін, колонія Фасівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 54 версти, від волості 12. Дворів 56, мешканців 475.

У 1925—1935 роках село було центром національної польської сільської ради, якій також підпорядковувались так населені пункти: Батютин (36 дворів, 190 мешканців), Добринська Гута (88 дворів, 412 мешканців), село Добринська (59 дворів, 147 мешканців), Копельня (45 дворів, 254 мешканців) і Томашівка (29 дворів, 147 мешканців). У самій Емілівці в 1928 році налічувалося 100 дворів і проживало 449 мешканців, серед яких 120 осіб становили поляки[3][4].

У 1932–1933 роках Емілівська сільська рада постраждала від Голодомору. Так у квітні 1932 року в селі Батютин за участі близько 30-40 місцевих жителів відбувся погром амбарів, де зберігався посівний матеріал і картопля, які були розібрані селянами на харчування[5].

До 10 серпня 2015 року село входило до складу Добринської сільської ради Володарсько-Волинського району Житомирської області[6].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 186 осіб, з них 96,77 % зазначили рідною українську мову, 2,69 % — російську, а 0,54 % — польську[7].

Примітки
  1. Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України. Укрпошта. Процитовано 26 вересня 2020.
  2. Карта Волинської губернії Шуберта Ф.Ф.
  3. ДАЖО. — Ф. 178. — Оп. 3 — Спр. 5
  4. Польські поселення Житомирщини, 2011, с. 62.
  5. Реабілітовані історією: У двадцяти семи томах. Житомирська область. У семи книгах. Книга перша, 2006, с. 19.
  6. Добринська сільська рада Житомирська область. Офіційний портал Верховної Ради України. Процитовано 26 вересня 2020.
  7. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Джерела
  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. — ISBN 966—690 –090 — 4
  2. Список населених місць  Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.