Єременко Валентин Никифорович
Єременко Валентин Никифорович | |
---|---|
| |
Народився |
12 серпня 1911 Кремінна |
Помер |
31 жовтня 1992 (81 рік) Київ, Україна |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна |
Україна СРСР |
Діяльність | хімік |
Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка, ХНУ імені В. Н. Каразіна, Український державний університет залізничного транспорту і Інститут чорної металургії НАН України |
Ступінь | академік НАН України |
Членство | НАН України |
Нагороди |
Єременко Валентин Никифорович (30.07(12.08).1911, с. Кремінна, тепер місто Луганської області — 31.10.1992) — український радянський фізико-хімік і матеріалознавець, доктор хімічних наук — 1961, академік АН УРСР (з 1969), заслужений діяч науки УРСР (з 1974). [1]
Життєпис
Закінчив (1936) Харківський університет, викладав у вишах Харкова. В 1940—1952 працював у НДІ чорної металургії. З 1952 — в Інституті проблем матеріалознавства АН УРСР; одночасно (з 1944) викладає в Київському університеті.
Основні праці — з фізичної хімії дисперсних систем і поверхневих явищ, хімічної термодинаміки та гетерогенних рівноваг; зокрема, провів дослідження титану та його сплавів, розробив теорію змочування рідкими металами поверхні твердих тіл, побудував діаграми стану багатьох подвійних і потрійних металевих систем.
Нагороджений 2 орденами Трудового Червоного Прапора. Премія ім. Є. О. Патона АН УРСР. 1973.
Тричі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1975, 1985, 1991).[2]
Помер у Києві, похований на Байковому цвинтарі.
Родина
Батько хіміка Бориса Єременка та фізика Віктора Єременка.[1]
Примітки
- Т. Я. Великанова (2006). Єременко Валентин Никифорович. Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [вебсайт]. НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України,.
- Державні премії України в галузі науки і техніки (погляд на п'ятдесятирічну історію). Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки. К.: Промінь. 448 с. — ISBN 978-617-7180-40-0