Єремеєв Ігор Миронович

У 1992 році, об'єднавши групу товаришів із свого інституту, створив у рідному селі приватне підприємство «Континіум» і став його директором. У 1995 воно було реорганізоване в товариство з обмеженою відповідальністю. Бізнес-партнером Єремеєва у паливно-промисловій групі «Континіум» був Степан Івахів.

До групи входять такі об'єкти:[8]

• Торговий дім Континіум-Галичина
• «Західна нафтова група»
• "Молочна компанія «Галичина»
• «Континент Нафто Трейд» (ТМ WOG)
• «Вест Ойл Груп»
• ПрАТ «Золотий екватор»

На паливному ринку Єремеєв конфліктував із групою «Приват» Ігоря Коломойського[9]

Станом на осінь 2014 року українське видання «Новое время» оцінювало статки Єремеєва у 133 мільйони доларів[10].

68-й у рейтингу Forbes «100 найбагатших українців».[11] Станом на 2015 рік Ігоря Єремеєв володів наступними активами: Мережа заправок WOG — 25 % (Виторг за І півріччя 2014 року 9,1 млрд грн, виторг за 2013 рік — 19 млрд грн.); Компанія «Галичина» — 15 % (Виторг за 9 місяців 2014 року — 527,4 млн грн, чистий борг — 328,6 млн грн.); Готель «Rixos-Прикарпаття» 12,5 %; інші: ТРЦ ГК «Континіум», гіпермаркет «Там-там» (Луцьк), БІЗ-банк (3-тя група).[11]

Був народним депутатом трьох скликань — четвертого (2002—2006; обраний у виборчому округу № 23, Волинська область; перебував у фракції Аграрної (згодом — Народної) партії Володимира Литвина), сьомого (2012—2014; обраний у тому ж виборчому окрузі як самовисуванець, був позафракційним, а після перемоги Євромайдану в лютому 2014 року очолив новостворену депутатську групу «Суверенна європейська Україна»[7], був заступником голови Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики[6]) і восьмого (2014—2015; обраний у тому ж виборчому окрузі[12], очолював депутатську групу «Воля народу»).

Згідно з інформацією, розміщеною на сайті Верховної Ради, у січні 2014 року під час голосування за так звані «диктаторські закони» голос Ігоря Єремеєва був зарахований як «за», проте протягом тижня він подав заяву з проханням вважати результатом його голосування «не голосував» і взяв участь у підготовці законопроєкту про скасування згаданих законів.[13][14][15]

Активісти громадянської мережі ОПОРА під час агітаційної зустрічі кандидата Ігоря Єремеєва в селі Покащів (Волинська область) в ході передвиборної кампанії 2014 року зафіксували надання спонсорської та благодійної матеріальної допомоги, що розглядається як непрямий підкуп виборців[16][17].

Засновник благодійного фонду «Волинська родина». Надавав фінансову допомогу українським солдатам, які брали участь у війні на сході України.

Був одружений, виховував сина та доньку. Захоплення — кінний спорт, фотографія.

26 липня 2015 року, перебуваючи на Волині, в результаті падіння з коня отримав закриту черепно-мозкову травму та був шпиталізований у тяжкому стані до Луцької клінічної лікарні. 28 липня його доправили до однієї з європейських клінік[18][19].

13 серпня[20], не приходячи до тями, Єремеєв помер у лікарні Цюриха.[21].

Прощання та похорон відбулися 15 серпня[22]. Відспівування пройшло у Кафедральному соборі Святої Трійці в Луцьку, прощання — у приміщенні Волинського обласного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка.

У церемонії прощання взяли участь біля тисячі осіб, серед яких політики, громадські діячі, представники волинської — колишньої і нинішньої — влади, бійці добровольчих батальйонів та волонтери[23][24].

«Він був скромний у своїй публічності, але пристрасний в тому, що він відстоював, зокрема я не можу згадати іншу людину, яка б з високої парламентської трибуни так пристрасно відстоювала права українських вояків», — сказала Оксана Сироїд. Вона від імені колег по парламенту подякувала Єремєєву за уроки і висловила співчуття родині.

Того ж дня депутата поховали поруч з могилою батька у рідному селі Острожець на Рівненщині[25][26]. На цьому наполягла його мама[27][28].