Єршов Костянтин Володимирович
Єршов Костянтин Володимирович (1 липня 1935, Челябінськ — 28 грудня 1984, Київ) — український та російський актор, режисер, член Спілки кінематографістів України.
| Костянтин Володимирович Єршов | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
1 липня 1935 Челябінськ | |||
| Помер |
28 грудня 1984 (49 років) Київ | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | актор, кінорежисер, сценарист | |||
| Alma mater | Філологічний факультет Київського університету | |||
| IMDb | ID 0947669 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Біографія
Народився 1 липня 1935 року в місті Челябінську в родині службовців. У 1958 році закінчив філологічний факультет Київського державного університету.
У 1960–1964 роках був актором Театру російської драми імені Лесі Українки. У 1966–1967 роках працював на «Мосфільмі». В 1967 році закінчив Вищі режисерські курси в Москві. З 1968 року — режисер Київської кіностудії художніх фільмів імені О. П. Довженка.
Помер 28 грудня 1984 року в Києві. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 8а).
Творчість
Знявся в українських фільмах: «Спадкоємці» (Костя), «За двома зайцями» (Пляшка), «День Ангела» (Гризлов), «Вечір на Івана Купала» (Афанасій), «Дума про Британку», «Веселі Жабокричі» (Герасим) та інших.
Поставив на «Мосфільмі» кінокартину «Вій» (1967, у співавт.; також співавт. сцен.), а на «Ленфільмі» — «Степанова пам'ятка» (1976, співавт. сцен) і «Людина, якій щастило» (1978, співавт. сцен.).
На Кіностудії імені О. Довженка створив стрічки: «Пізня дитина» (1970), «Щовечора після роботи» (1973, співавт. сцен. з О. Прокопенком), «Жінки жартують серйозно» (1980, авт. сцен.), «Грачі» (1982, авт. сцен.), «Не було б щастя...» (1983, авт. сцен.).
Автор сценарію до фільму «Звинувачується весілля» (1986).
1989 року у Києві вийшла книга: Ершов К. «Сценарий. Воспоминания».
Джерела
- Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.56;
- Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.138.